Майже дві доби терору: Росія здійснила найбільшу повітряну атаку за роки великої війни

Понад 1500 дронів, десятки ракет, удари від заходу до сходу України та зруйновані житлові будинки у Києві. Росіявлаштуваланаймасованішу комбіновану атаку від початку повномасштабного вторгнення, намагаючись перевантажити українську ППО та посилити політичний тиск на Україну й Захід.

UA.News розповідає про нову тактику росіян, численні жертви цієї атаки та що думають українські військові експерти про можливе повторення таких масованих ударів найближчим часом.

Росіяни почали атакувати Україну дронами вранці 13 травня і продовжували запускати БпЛА до ранку наступного дня. Перша хвиля безпілотників летіла переважно у західному напрямку. Вибухи зафіксували в Хмельницькій, Чернівецькій, Житомирській, Волинській, Івано-Франківській, Закарпатській та інших областях.

Цього разу росіяни оновили тактику і проклали маршрут для «шахедів» уздовж білоруського кордону. Сотні дронів рухалися один за одним на відстані 5–10 км. У такий спосіб ворог планував перевантажити нашу систему ППО та вивчити її розташування, щоб прорватися вглиб країни у західні області.

Окупанти продовжували атакувати ввечері та вночі, зосередившись на Києві, Кременчуці та окремих районах центральних областей.

Ввечері вдарили «Кинджалами» в напрямку Старокостянтинова Хмельницької області.

Після опівночі запустили балістику по Кременчуку, а ближче до 5-ї ранку на агломерацію налетіли близько 40 ударних БпЛА.

До 3-ї години ночі групи ударних та імітаційних безпілотників атакували Київ та передмістя. Напад посилили балістичними ракетами з Брянська та Курська. Загалом по столиці запустили не менше 10 одиниць балістичного озброєння. Близько 4-ї ранку вдарили крилатими ракетами Х-101, а потім ще півсотнею дронів.

Під ударами цієї ночі також були Біла Церква, Чорноморськ, Харків, Суми.

Упродовж 13–14 травня окупанти задіяли майже всі види повітряних засобів ураження: рекордну кількість дронів —1500 одиниць, а також 56 ракет. Атака тривала майже дві доби і стала найбільш масовою за роки повномасштабної війни.

На ранок 14 травня Повітряні Сили звітували про відбиття нічної атаки, заявивши, що збили чи вивели з ладу:  652 із 675 ударних, імітаційних та розвідувальних БпЛА;  12 із 18 балістичних ракет 9м723 ОТРК «Іскандер-М» / KN-23; 29 із 35 крилатих ракет Х-101 / Х-55.

Всього Сили оборони знешкодили 97% БпЛА та 73% ракетного озброєння.

Під час масованої атаки 13 травня в західних областях зафіксували влучання у житлові будинки та цивільну інфраструктуру, постраждали щонайменше 32 людини:

На Рівненщині — троє загиблих,  6 поранених.

В Івано-Франківську — 10 постраждалих, зокрема двоє підлітків.

На Волині — 5 людей звернулися по медичну допомогу.

На Хмельниччині — 3 госпіталізованих у стані середньої тяжкості.

На Житомирщині — 2 жінки постраждали та були доставлені до лікарні.

Крім того, 13 травня внаслідок російської атаки зафіксовано 23 влучання в об'єкти української залізниці.

У ніч на 14 травня головною ціллю російського терору став Київ. Внаслідок удару обвалилася частина багатоповерхівки у Дарницькому районі столиці — люди опинилися під завалами.

Станом на 15:00 у ДСНС повідомили про сімох загиблих, серед них — 12-річна дівчинка, а також про 40 поранених, з-поміж яких є одномісячне немовля, яке отруїлося чадним газом. Мінімум 20 людей вважаються зниклими безвісти. На місці удару рятувальники продовжують пошуки.

Ще 7 поранених зафіксовано — на Київщині, 28 — у Харкові, двоє — в Одеській області.

Загалом по країні пошкоджено 180 об’єктів, з них понад 50 — житлові будинки.

До ліквідації наслідків обстрілу по всій країні залучено понад 750 працівників ДСНС України та майже 750 поліцейських.

Після завершення перемир'я варто було очікувати такого масованого комбінованого удару, наголошуєОлександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив».Він вказує на важливий аспект: росіяни накопичували озброєння з моменту останнього масованого ракетно-дронового удару 25 квітня. Відтоді були переважно обмежені атаки, інтенсивні нальоти та концентровані удари.

«Масованого комбінованого удару з понад 500 дронів і більш ніж півсотні ракет різного типу поки що не було. На момент завершення перемир'я, 11 травня, росіяни вже накопичили з 25 квітня більш ніж 1800 дронів типу Shahed-136, БМ-35 «Італмас», «Гербера» та «Пародія». Тобто саме комбінованої номенклатури, — пояснює Олександр Коваленко. — Росія не відмовляється від терору цивільного населення і продовжуватиме  системні удари. Але такі масштабні цілодобові нальоти не можуть бути щоденними.

Хоча РФ накопичила величезний боєкомплект, процес його використання є проблемою — бракує пускових майданчиків. У росіян немає стільки установок, щоб запустити за одну ніч 300–400 шахедів.Тому вони розпочали цей процес фактично в ніч на 13 травня і продовжували його зранку до вечора 13 травня і далі. Тобто, понад 24 години в режимі нон-стоп запускали ці дрони. Знову ж таки, наголошую: росіяни не здатні підтримувати таку інтенсивність постійно.

По-перше, у них обмежений запас боєкомплекту. І через деякий час вони повернуться до свого звичного сценарію — запуску приблизно 150–200 дронів на добу з масованими атаками раз на тиждень. По-друге, доки вони не збільшать кількість пускових платформ, масштабувати запуски у часовому проміжку буде просто неможливо».

Напередодні 9 травня Росія неодноразово застерігала, що може атакувати Україну  у разі ударів по Москві під час так званого параду перемоги. Тоді ця заява викликала бурю негативу всередині самої РФ. Російську владу критикували за те, що приводом для ударів по Києву стають лише сакральні дати або військовий парад, а не реальні події останніх п'яти років. А саме — операції ЗСУ в Курській області чи удари по НПЗ. Про ці та інші передумови масованої атаки РФ нагадуєвійськовий аналітик Дмитро Снєгирьов:

«Щоб знизити градус напруги в російському суспільстві, армія РФ здійснила цю найбільш масовану атаку по Україні. Аби показати, що вони б'ють не лишень під час так званих сакральних дат. Мовляв, це для них робочий процес.

Насамперед це сигнал Кремля внутрішньому споживачеві, що існують спроможності та начебто політична воля для ударів по Україні. Не випадково били по всій території України без винятків: від західних до східних кордонів.

Чим ще відрізняється ця атака? В першу чергу інформаційно-політичною складовою.

Знову ж таки, зіграв свою роль міжнародний чинник — зустріч Дональда Трампа із Сі Цзіньпіном. Як це не парадоксально. Я переконаний: ця зустріч стала однією з причин масштабної атаки РФ.

Попередні заяви американської та китайської сторін свідчили про те, що Російську Федерацію не розглядають як рівноправного партнера. Фактично ті заяви підтвердили втрату суб'єктності Російської Федерації. Ба більше, очікувалося, що Трамп обговорить питання закінчення війни в Україні, використовуючи позиції Китаю щодо можливого тиску на російського диктатора.

Комбінована атака по території України, на думку російського диктатора, мала би підвищити суб'єктність країни-окупанта у переговорах про закінчення війни.

Ще одна причина — інформаційний тиск цієї атаки безпосередньо на політичний провід України.

Напередодні російська сторона заявила, що завершення війни можливе лише за умови виведення українських військ із Донецької області. Водночас вони чудово усвідомлюють, що можливості встановити контроль над тими територіями Донецької області, які нині перебувають під контролем Сил оборони України, у них немає.

Путіну важливо показати росіянам хоча б якусь умовну перемогу, особливо на тлі тиску Трампа. Для цього потрібно демонструвати, наприклад, проміжний успіх у боротьбі за контроль над Донецькою областю. Оскільки Путіну не вдається змінити лінію фронту військовим шляхом, він зробив ставку на терор проти цивільного населення».

Читай нас уTelegramтаSends