Дослідження, проведені вченими, показали, що деякі люди можуть бути носіями малярійного збудника Plasmodium без прояву симптомів хвороби. Це явище пов'язане із специфічними генетичними характеристиками організму та імунною відповіддю на інфекцію. Однією з ключових причин є генетична мутація у певних груп населення, яка забезпечує захист від важких форм малярії. Наприклад, особи з мутацією гена HBB мають підвищену стійкість до зараження завдяки зміненому складу гемог
Вчені вивчили дорослих добровольців із Кенії, які жили в районах із поширеною малярією, і знайшли кілька білків паразита, проти яких у захищених людей частіше вироблялися антитіла.
У дослідженні брали участь 142 дорослих добровольці з Кенії. Усі вони жили в регіонах, де малярія зустрічається часто, тож їхня імунна система вже могла стикатися з паразитом раніше.
Спочатку в учасників взяли кров і перевірили, які антитіла в них є. Дослідників цікавили білки малярійного паразита Plasmodium falciparum - саме він викликає одну з найнебезпечніших форм хвороби.
Потім добровольців у контрольованих медичних умовах заразили малою дозою паразита і стали спостерігати за їхнім станом. Лікарі відстежували температуру, симптоми та кількість паразитів у крові.
У частини учасників з'явилися ознаки хвороби. Але 86 осіб залишилися здоровими і не потребували лікування під час спостереження. Це означає, що їхній організм зміг стримати інфекцію так, що вона не перейшла в клінічну малярію.
Після аналізу даних учені виділили шість білків паразита, які були пов'язані із захистом: MSP1, MSP11, RAMA, MSP7, PHISTB і PTEX150.
Особливо важливою виявилася не наявність антитіл до одного білка, а їх поєднання. У людей із найсильнішим захистом імунна система розпізнавала одразу кілька таких мішеней.
Малярія залишається однією з найнебезпечніших інфекцій у світі. Вона щороку спричиняє сотні мільйонів випадків захворювання, а найбільше від неї страждають країни Африки та діти.
Нині вже існують вакцини проти малярії, але вони дають неповний захист, і ефект із часом знижується. Тому вчені шукають нові мішені, які допоможуть створити більш ефективні вакцини.
Це дослідження показує, які частини паразита імунна система може розпізнавати у людей із природним захистом. Такі білки можуть стати основою для майбутніх вакцин або нових підходів до профілактики.
Але це ще не готові ліки і не "секрет повної невразливості". Йдеться про частковий захист: людина може заразитися, але не захворіти або перенести інфекцію легше.
У районах, де малярія поширена постійно, люди можуть стикатися з паразитом багато разів у житті. Після повторних заражень у частини населення поступово формується природно набутий імунітет.
Такий імунітет зазвичай не блокує зараження повністю. Його завдання скоріше в тому, щоб не дати паразиту занадто сильно розмножитися в крові та викликати важкі симптоми.
Саме тому вчені вивчають людей, які живуть у малярійних регіонах і при цьому не хворіють після зараження. Їхня імунна система може підказати, які механізми захисту дійсно працюють.
Дослідження Rodney Ogwang і співавторів Controlled human malaria infection in adults identify combinations of merozoite antigens associated with clinical immunityопублікованов Nature Communications у 2026 році. Автори вивчили 142 дорослих добровольця з Кенії та виявили комбінації білків малярійного паразита, пов'язаних із природним клінічним захистом від хвороби.