Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України повідомив, що хантавірус Andes не становить значного ризику для населення країни. У своїй заяві експерти відзначили, що даний вірус переважно поширений у Південній Америці і є ендемічним для певних регіонів, зокрема в Чилі та Аргентині. В Україні ж випадків зараження цим вірусом зафіксовано не було. Хантавіруси — це велика група вірусів, які можуть викликати серйозні захворювання у людей і тварин
Серотип хантавірусу Andes virus, який привернув міжнародну увагу через тяжкий перебіг окремих випадків, летальні наслідки та можливість обмеженої передачі від людини до людини, в Україні не циркулює.
Як пояснюють фахівці, для стійкого поширення цього вірусу в Україні немає природних умов. Основним резервуаром Andes virus є довгохвостий карликовий рисовий хом’як — гризун, який мешкає виключно у Південній Америці. В Європі, зокрема в Україні, цей вид відсутній, а без природного резервуара вірус не може сформувати постійний природний осередок.
Крім того, передача Andes virus між людьми є рідкісним винятком. Вона можлива лише за умов тривалого тісного контакту з хворою людиною. За оцінками міжнародних організацій, Andes virus не має такого потенціалу швидкого поширення, як COVID-19 або SARS, а ризик для населення Європи залишається низьким.
Окремо зазначається, що серед громадян України, які перебували на борту MV Hondius, жодного підтвердженого випадку інфікування не зафіксовано.
Хантавіруси— це група вірусів, природними резервуарами яких є гризуни. Найчастіше людина інфікується під час вдихання пилу, забрудненого виділеннями гризунів, через контакт із контамінованими поверхнями або, рідше, через укуси гризунів.
У світі виділяютьдві основні клінічні форми хантавірусної інфекції. Перша — геморагічна гарячка з нирковим синдромом, характерна переважно для Європи та Азії. Саме таку форму можуть спричиняти хантавіруси Puumala та Dobrava-Belgrade, які циркулюють і в Україні.
Друга форма — хантавірусний легеневий синдром, характерний переважно для Північної та Південної Америки. Саме її може викликати Andes virus. Захворювання може швидко прогресувати й у тяжких випадках потребувати інтенсивної терапії.
Інкубаційний період хантавірусної інфекціїможе тривати до 6–8 тижнів. На ранніх етапах симптоми часто схожі на грип, COVID-19 або інші гострі респіраторні інфекції: підвищення температури, слабкість, головний біль, біль у м’язах, кашель, біль у животі, нудота або загальне погіршення самопочуття.
Попри значну увагу до спалаху, міжнародні організації не розглядають Andes virus як загрозу нової пандемії. Причина — вірус не передається між людьми так легко, як грип або COVID-19. Для інфікування зазвичай потрібен тривалий і близький контакт із хворою людиною, а підтверджені випадки такої передачі залишаються поодинокими.
Andes virus також не є новим або невідомим вірусом. Його вперше виявили та описали ще у 1990-х роках після спалахів тяжкої хантавірусної інфекції в Аргентині та Чилі. Відтоді цей серотип перебуває під наглядом міжнародних фахівців.
Сучасні генетичні дослідження свідчать, що вірус, пов’язаний із нинішнім спалахом, не є новим варіантом і не має ознак суттєвих мутацій. Наразі немає доказів, що він став більш заразним або небезпечним.
В Україні Andes virus не виявлений і не циркулює. Водночас у країні, як і в багатьох державах Європи, реєструються інші серотипи хантавірусів — Puumala та Dobrava-Belgrade.
Вони спричиняють геморагічну гарячку з нирковим синдромом і передаються виключно від гризунів до людини. Передача цих серотипів між людьми не відбувається.
У 2025–2026 роках в Україні спостерігалося зростання кількості випадків хантавірусної інфекції. Найбільше їх реєструють у регіонах, де тривають бойові дії, адже люди там частіше перебувають у польових умовах, покинутих будівлях, підвалах, укриттях або контактують із гризунами та їхніми виділеннями.
До груп підвищеного ризику належать військовослужбовці, люди, які перебувають у польових умовах, працівники складів, а також особи, залучені до земляних, фортифікаційних чи аварійно-відновлювальних робіт.
Наявність температури, слабкості, болю у м’язах, кашлю чи нудоти не означає автоматично хантавірусну інфекцію. Значно частіше такі симптоми пов’язані з грипом, COVID-19, сезонними ГРВІ або іншими поширеними інфекціями.
Однакдо лікаря варто звернутися, якщо після можливого контакту з гризунами або їхніми виділеннями з’явилися висока температура, біль у м’язах чи попереку, порушення сечовиділення, виражена слабкість або утруднене дихання. Під час звернення важливо повідомити медиків про перебування у польових умовах, покинутих приміщеннях, підвалах, складах або про участь у земляних чи фортифікаційних роботах.
Самолікування у разі високої температури, різкого погіршення самопочуття або утрудненого дихання є небезпечним.
Наразі специфічної вакцини проти Andes virus або більшості інших хантавірусів, яку можна було б використовувати для широкої профілактики населення, не існує. Також немає противірусного препарату, який гарантовано зупиняє розвиток хантавірусної інфекції.
Основне значення мають раннє звернення по медичну допомогу, своєчасна діагностика та підтримувальне лікування. Терапія зазвичай спрямована на контроль симптомів і підтримку роботи органів та систем організму до одужання.
Водночас не всі випадки хантавірусної інфекції мають тяжкий перебіг. Частина пацієнтів переносить захворювання у легкій формі, особливо за умови своєчасного звернення до лікаря.
Оскільки місцеві хантавіруси в Україні передаються від гризунів, профілактика насамперед полягає у мінімізації контакту з ними та їхніми виділеннями.
Фахівці радять не здіймати пил у старих, закинутих або забруднених приміщеннях, де можуть бути гризуни. Натомість слід проводити вологе прибирання з використанням антисептиків і обов’язково працювати в рукавичках.
Харчові продукти потрібно зберігати у герметичних контейнерах, недоступних для гризунів. Поверхні у приміщеннях, де помічено гризунів, слід дезінфікувати спиртовмісними або іншими ефективними антисептиками.
Під час роботи в польових умовах, покинутих будівлях або підземних спорудах варто користуватися засобами індивідуального захисту органів дихання.
Людям, які протягом останніх двох місяців перебували у країнах Південної Америки, рекомендують уважніше стежити за самопочуттям після повернення.
Якщо впродовж шести тижнів після подорожі з’являються температура, кашель, задишка, біль у м’язах, виражена слабкість, біль у животі, нудота або блювання, потрібно якнайшвидше звернутися до лікаря.
Під час звернення важливо повідомити медичного працівника про факт подорожі до Південної Америки, навіть якщо поїздка була короткою, а симптоми здаються схожими на звичайну застуду.
До встановлення причини захворювання рекомендовано уникати тісних контактів з іншими людьми та уважно стежити за станом, особливо у разі появи утрудненого дихання або швидкого погіршення самопочуття.
Медичним працівникам радять зберігати епідеміологічну настороженість щодо хантавірусної інфекції, особливо у пацієнтів із гарячкою невстановленого походження, респіраторними симптомами або ознаками гострого ураження нирок.
Особливу увагу слід звертати на пацієнтів, які протягом останніх тижнів подорожували до країн Південної Америки, контактували з гризунами, перебували у приміщеннях із можливим забрудненням їхніми виділеннями, проходили службу або тривалий час перебували у польових умовах, а також брали участь у земляних, фортифікаційних чи аварійно-відновлювальних роботах.
У разі підозри на хантавірусну інфекцію необхідно забезпечити лабораторне тестування та екстрене інформування регіональних центрів контролю та профілактики хвороб.
Фахівці також закликаютькористуватися офіційними джерелами інформації— повідомленнями МОЗ України, ВООЗ, European Centre for Disease Prevention and Control та Центру громадського здоров’я МОЗ України.
Редакторка стрічки новин