У невеликій громаді на Чернігівщині виникла гостра дискусія щодо плану перейменування кількох вулиць, що викликало незадоволення серед місцевих жителів. Ініціатива про зміни назв була висунута депутатами громади з метою увічнення пам'яті видатних особистостей та відповідності сучасним вимогам декомунізації. Однак, мешканці вважають такі зміни непотрібними і навіть шкідливими для локальної ідентичності. За словами жителів, багато з них пов'язують свої спогади та історію життя із ниніш
ВОлишівськійселищній раді повідомили жителів, що у межах загальнодержавного курсу на деколонізацію топонімії продовжують роботу над зміною назв вулиць, що містять символіку імперського або радянського минулого. Тож в планах змінити назви двох вулиць в Олишівці та по одній в Серединці та Сіножацькому.
Цього разу на порядку денному - перейменування таких вулиць:
Жителів попросили долучитись до процесу перейменування та надати пропозиції для нових назв вулиць.
Збір пропозицій триває з 13.05.2026 по 13.06.2026 включно.
«Як надати пропозиції?
1. Коментарі: Пишіть назву вулиці та вашу пропозицію нижче під цим постом.
2. Письмово: Приносьте особисто до Олишівської селищної ради.
3.Google-форма,щоб ми могли систематизувати ваші думки.», -йдеться у повідомленні.
Допис отримав певну реакцію. Деякі жителі змістовно аргументували свою позицію відмови від перейменування деяких вулиць. Найбільше дискусії викликали дві назви - Лагерна та Кузнецька.
Людмила Годун зауважила:
- Щодо вулиці "Лагерна". В лісі між Серединкою і Сіножатським ще до Другої світової війни був розбитий військовий тренувальний табір. Постраждало велике село Сіножатське, бо жителів примусово виселили кого куди ( була загроза життю та здоров'ю ). У важкі довоєнні та післявоєнні роки, цей табір давав людям роботу, харчі. В цьому погано те, що мало вже хто з сіножатців повернувся в рідну домівку, після закриття табору. З боку філології, то і в українській мові є слово «лагер», хоча воно вважається як застаріле чи розмовне. Маю думку, що Лагерну недоцільно перейменовувать.
Людмила Пекур закликала олишівців все ж таки долучатися до процесу перейменування - так більше шансів, що вулиці отримають адекватний історичний відповідник.
«Хочу звернутися до мешканців вулиці Лагерна в с. Серединка. Оскільки це моя рідна вулиця, де я народилася й живу, мені небайдужа її подальша доля.
Ми маємо усвідомити, що процес перейменування — це не просто чиясь забаганка, а вимога чинного законодавства з деколонізації.
Якщо ми зараз не виявимо активності, рішення про перейменування її зрештою буде прийняте без врахування нашої думки. Це вже неминуче. Тож краще зараз нам самостійно обрати їй назву — естетичну та зрозумілу для кожного, яка не викликатиме проблем із написанням ніж згодом звикати до варіанту, який оберуть за нас!»
- Назва вулиці походить від того що колись тут знаходився ряд кузень і працювала ковальська артіль. Кузня - літературне українське слово. До чого тут декомунізація
- Підтримуючи Людмилу Годун хочу додати, що завдяки "лагерям" в Середині не було голодомору (33-36 років). Це мені відомо з розповідей моєї бабусі Устинії.
На що в Олишівській селищній раді відповіли коментаторам - для вулиць Лагерної та Кузнецької зʼявився шанс отримати не лише справжню історичну назву, а ще й таку, яка була б написана грамотно.
«Трагедія мешканців Сіножацького — це важлива частина нашої місцевої пам'яті, яку ми маємо шанувати.
Проте з погляду філології та закону про деколонізацію, назва «Лагерна» є прямою калькою з російської мови. В українській мові для позначення військових чи виховних осередків використовується слово табір».
Оскільки назва вулиці має відповідати нормам української мови та не містити маркерів імперського впливу, вона підлягає зміні. Це шанс дати вулиці назву, яка б відображала нашу історію, але була написана грамотною українською мовою, наголосили у селищній раді.
"Час Чернігівський" писав про таке: