ЄСПЛ розглядає дві скарги громадянської журналістки Ірини Данилович проти Росії

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) розпочав розгляд двох скарг журналістки та політув'язненоїІрини Даниловичпроти Росії. Про це «КримSOS»повідомивадвокат у справі ЄСПЛ Сергій Заєць.

28 квітня 2026 року ЄСПЛ передав заяви Данилович на етап комунікації. Тепер суд вимагає пояснень від держави-відповідача у справах № 6579/23 (подана 15 січня 2023 року) щодо незаконного позбавлення волі та № 4065/25 (подана 28 січня 2025 року) щодо внесення журналістки до російського реєстру так званих іноагентів.

Суд визнав скарги обґрунтованими для запиту до Росії щодо можливих порушень Європейської конвенції з прав людини. ЄСПЛ запропонував уряду України долучитися до справ як третій стороні, а уряду РФ — подати зауваження щодо прийнятності та суті заяв.

«Росія, яка після виключення з Ради Європи фактично ігнорує більшість процедур ЄСПЛ, може не надати свої пояснення. Однак це не зупиняє розгляд справи»,— зазначили в «КримSOS».

Перша скарга стосується подій 2022 року, коли Ірину Данилович затримали співробітники ФСБ в окупованому Сімферополі та утримували без зв’язку. Лише за тиждень офіційно оформили затримання, після чого суд у Сімферополі обрав їй запобіжний захід — тримання під вартою за підозрою в незаконному зберіганні вибухових речовин. У грудні 2022-го її засудили, весь цей час вона перебувала в СІЗО.

ЄСПЛ розглядатиме можливе порушення права на свободу та особисту недоторканність (стаття 5 конвенції).

Друга скарга стосується рішення Мін'юсту Росії від 3 червня 2022 року про внесення Данилович до реєстру «іноагентів».

«Скарга охоплює можливі порушення: право на повагу до приватного життя (стаття 8 Конвенції) через сам факт присвоєння статусу та його наслідки; свобода вираження поглядів (стаття 10); заборона дискримінації та використання обмежень із прихованою метою (статті 14 і 18). Йдеться про наслідки, які включають публічне таврування, додаткові звітні обов’язки та обмеження професійної діяльності»,— розповіли в організації.

Сторони мають подати письмові пояснення, після чого суд оцінить прийнятність заяв і розгляне їх по суті можливих порушень конвенції.

Нагадаємо, окупанти затримали Ірину Данилович 29 квітня 2022 року по дорозі з Коктебеля у Феодосію, коли вона їхала з роботи. 28 грудня 2022 року окупаційний суд Феодосіїзасудив Данилович до семи роківпозбавлення волі за звинуваченням у незаконному зберіганні та виготовленні вибухових речовин. Своєї вини Данилович не визнала.

21 березня 2023 рокуІрина Данилович втратила свідомість під час перевезення до окупаційного «Феодосійського міського суду».Наступного дня вонаоголосила сухе голодування. Причиною такого рішення стала відсутність лікування та медичної допомоги в СІЗО міста Сімферополя.

6 квітня громадянська журналісткаприпинила голодування. Їй дозволили зустрітися з адвокатом і пообіцяли надати лікування. Однак обіцянки не виконали.

15 червня 2023 року Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ)взяв до розгляду звернення щодо незаконного затриманнягромадянської журналістки Ірини Данилович в окупованому Криму.

Українські правозахисні організаціївисунули вимогу до російської влади звільнити Ірину Данилович, а Україну закликали внести активістку до списку на обмін та перешкоджати її етапуванню до Росії. Міжнародна організаціяPEN International також виступила з вимогою звільнити Ірину Данилович.

У серпні 2023-го Ірину Даниловичетапувалидо виправної колонії №7 у місті Зеленокумськ Ставропольського краю Росії. Батько журналістки Броніслав Данилович повідомляв, що тюремники в Зеленокумськуне видають Ірині жодних ліків.

У жовтні 2024 рокуІрина Данилович скаржилася на постійні головні й серцеві болі.Після мікроінсульту в неї німіє половина тіла, при цьому жінка не отримує адекватної медичної допомоги.

15 липня 2025 року журналістказвернулася до віцепрезидентки Європейського парламенту Піни Пічерноз проханням звернути увагу на масові знущання в колонії. У відповідьпосадовиця висловила підтримку Даниловичі заявила, що винні в її несправедливому ув’язненні мають бути притягнуті до відповідальності.

Зазначимо, до початку повномасштабного вторгнення Ірина співпрацювала з кількома медійними й правозахисними ініціативами («InЖир-медіа», «Кримський процес») та вела власний проєкт «Кримська медицина без обкладинки», де поширювала інформацію про права медичних працівників.

Фото: Ірина Данилович / фейсбук