На Рівненщині розпочато судовий процес щодо депутата, якого підозрюють у недостовірному декларуванні доходів на суму понад два мільйони гривень. За інформацією правоохоронних органів, дані в електронній декларації не відповідають фактичним статкам політика, що викликало обурення серед громадськості та активістів антикорупційного руху. Депутат обіймає посаду в місцевому самоврядуванні і має певний вплив на прийняття рішень у регіоні. Відзначається, що такі випадки
На Сарненщині до суду скеровано обвинувальний акт щодо депутата однієї із селищних рад, якого підозрюють у внесенні недостовірних відомостей до щорічної декларації. За даними слідства, йдеться про дані за 2023 рік, де сума невідображених активів і зобов’язань становить близько 2,5 мільйона гривень.
Правоохоронці встановили, що 61-річний житель Миляцької територіальної громади, перебуваючи на посаді депутата, не вніс до декларації інформацію про об’єкт незавершеного будівництва та три автомобілі, що належать його дружині. Окрім цього, у звітності були відсутні відомості про фінансові зобов’язання, зокрема податковий борг.
Також слідство зафіксувало неповне відображення корпоративних прав. Зокрема, йдеться про частку самого декларанта у статутному капіталі підприємства у розмірі 70% (орієнтовною вартістю 770 тисяч гривень), а також 10% частки, що належить його сину (приблизно 110 тисяч гривень) у тому ж бізнесі.
За даними слідства, ці відомості є суттєвими для фінансового контролю та підлягали обов’язковому декларуванню. Порушення кваліфіковано за частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України — умисне внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації суб’єкта декларування.
Такі кримінальні провадження належать до категорії корупційних правопорушень, оскільки деклараційна система є одним із ключових інструментів фінансового контролю за посадовими особами місцевого самоврядування. Її мета — запобігання незаконному збагаченню та приховуванню активів.
У разі доведення вини в суді, санкції за цією статтею можуть включати штрафні стягнення, обмеження права обіймати певні посади або займатися відповідною діяльністю. Водночас остаточне рішення ухвалює суд після дослідження всіх доказів.
Читайте також:Жительку Рівненського району судитимуть за шахрайство з кредитами
У цьому випадку, як зазначається в матеріалах провадження, обвинувачений визнав свою вину. Після завершення досудового розслідування матеріали справи були передані до суду для розгляду по суті.
Подібні справи впливають не лише на персональну відповідальність посадовців, а й на загальний рівень довіри до органів місцевого самоврядування. Деклараційні порушення часто стають підставою для додаткових перевірок майнового стану посадових осіб та їхніх родин.
Читайте також:На Рівненщині чиновник постане перед судом за сприяння у земельному питанні
У практичному вимірі це означає, що навіть часткове або неповне декларування активів може бути розцінене як кримінальне правопорушення, якщо буде доведено умисел. Саме тому контроль за декларуванням залишається одним із пріоритетів антикорупційної політики.
За повідомленням з поліції Рівненської області.
Важлива примітка:Відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.