Внаслідок ракетного удару, здійсненого російськими військовими по столиці України, Київ зазнав значних руйнувань. За офіційними даними, одна людина загинула і десятки отримали травми різного ступеня тяжкості. Удар стався вранці, коли більшість киян ще перебували вдома або прямували на роботу. На місцях прильотів утворилися великі кратери, а також зруйновані будівлі та пошкоджені автомобілі. Рятувальні служби оперативно відреагували на надзвичайну ситуацію: до
Внаслідок чергової ракетної атаки росії на Київ 14 травня загинув щонайменше один мешканець столиці, ще десятки людей отримали поранення різного ступеня тяжкості. Про це повідомив голова Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.
Про це розповідаєKURAZH
«Станом на зараз відомо, що внаслідок атаки постраждало 16 осіб. На жаль, одна людина загинула».
Відомо, що у Дарницькому районі Києва внаслідок удару було пошкоджено фасад багатоповерхового житлового будинку, а на прибудинковій території спалахнула пожежа – горіли кілька автомобілів. Рятувальники оперативно прибули на місце події та почали ліквідацію наслідків атаки.
Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила, що у Києві зафіксовано вже 31 потерпілого. У Дарницькому районі рятувальники змогли евакуювати 27 людей із житлового будинку, де після вибуху обвалилися конструкції. Міський голова Києва Віталій Кличко зазначив, що дев’ятьох постраждалих було госпіталізовано до лікарень, ще двом надали медичну допомогу амбулаторно.
Голова Київської обласної військової адміністрації Микола Калашник повідомив, що у Бориспільському районі постраждали п’ятеро людей, ще одна людина – у Фастівському. Також зафіксовані руйнування у Бучанському, Обухівському та Броварському районах Київщини. За уточненими даними ДСНС, у області загалом травмовано семеро осіб, серед них є дитина.
У ніч на 14 травня Повітряні сили неодноразово попереджали мешканців столиці про загрозу ракетних ударів і рух ворожих безпілотників. Російські війська систематично застосовують різні види озброєння, зокрема ударні безпілотники, ракети, керовані авіабомби та реактивні системи залпового вогню для атакування українських міст та об’єктів цивільної інфраструктури у всіх регіонах країни.
Українська влада та міжнародні правозахисні організації розцінюють ці удари як воєнні злочини російської федерації, які мають цілеспрямований характер. Обстріли життєво важливих систем – енергетики, медицини, водопостачання, зв’язку – здійснюються з метою позбавити цивільне населення основних умов для життя, що є ознакою геноцидних дій.
Від початку повномасштабної війни росія вдається до різних злочинів, які підпадають під визначення геноциду: публічні заяви про наміри знищення українців, обстріли об’єктів життєзабезпечення, переслідування проукраїнськи налаштованих мешканців, депортація дітей, нищення культурної спадщини та спроби змінити ідентичність населення на окупованих територіях.
Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена у 1948 році, зобов’язує 149 країн-учасниць попереджувати геноцид і притягати винних до відповідальності. Геноцидом визнаються дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи, зокрема вбивства, завдання тяжких тілесних ушкоджень, створення умов, розрахованих на фізичне знищення, заборона дітонародження та насильницька передача дітей до інших груп.
Водночас російська влада заперечує, що її війська навмисно завдають ударів по цивільній інфраструктурі українських міст, хоча щоденні втрати серед мирного населення, руйнування лікарень, шкіл, об’єктів енергетики й водопостачання доводять зворотне.