Японський ентузіаст, використовуючи простий предмет — склянку з водою, зміг перехопити сигнал з Міжнародної космічної станції (МКС). Цей дивовижний випадок став можливим завдяки унікальним фізичним властивостям води, яка здатна діяти як антенна система. Японець, ім'я якого не розголошується, вирішив провести експеримент із зв'язком і вразив світ своєю винахідливістю. Вода в склянці виконувала роль резонатора для радіохвиль: коли сигнал від МК
Радіоаматор із японського міста Цу в префектурі Міє провів незвичайний експеримент: замість класичної антени для прийому сигналу з Міжнародної космічної станції він використав звичайну колбу з водопровідною водою. Результат виявився несподіваним — сигнал вдалося не лише прийняти, а й демодулювати.
Ентузіаст налаштувався на частоту 51 МГц, на якій працює МКС, а роль приймальної антени виконував водяний стовп заввишки близько 14 сантиметрів. За класичними розрахунками, чверть довжини хвилі для цієї частоти значно перевищує такий розмір, тож теоретично конструкція не мала б ефективно працювати.
Однак спрацювали діелектричні властивості води. У такому середовищі антена поводиться як електрично довша конструкція, ніж її реальні фізичні розміри, — саме це, найімовірніше, і дозволило вловити сигнал із орбіти.
Важливо, що йшлося виключно про прийом сигналу, а не про його передачу. Це суттєво спрощує вимоги до точності налаштування системи — вона змогла впоратись із завданням фактично в польових умовах без складного обладнання.
Автор експерименту також зазначив, що солона вода, попри відмінність у провідності, показала б схожий результат. Утім, якби йшлося про повноцінну передачу сигналу, подібна схема вже потребувала б ретельного налаштування та спеціалізованого вимірювального обладнання — зокрема векторного аналізатора ланцюгів (VNA).