В умовах війни в Україні волонтерство стало важливим елементом підтримки армії та цивільного населення. Однак зростання активності благодійників також привело до появи шахраїв, які використовують цю ситуацію для власної вигоди. Зловмисники часто маскуються під волонтерів, створюючи фальшиві кампанії збору коштів на допомогу військовим або постраждалим від конфлікту. Експерти закликають українців бути обережними при здійсненні донатів і рекомендують перевіряти інформацію про організації чи осіб, яким планують передати
Як перевірити волонтерів і благодійні фонди перед донатом, щоб не стати жертвою аферистів під час війни.
Під час війни зловмисники дедалі активніше маскуються під волонтерів і благодійні фонди, аби виманити гроші та персональні дані українців.Кіберполіція попереджала про цифрові загрозиі раніше, однак тепер схеми стали складнішими. Зловмисники створюють фейкові збори, копіюють відомі назви організацій і використовують вкрадені фотографії, щоб здаватися достовірними. МВС підготувало покрокові поради, як відрізнити справжнього волонтера від афериста.
Міністерство внутрішніх справ Україниоприлюднило детальні рекомендації щодо перевірки волонтерів і благодійних організацій перед тим, як переказувати їм кошти. Відомство зазначає: якщо знайомий просить гроші через соцмережу, спочатку варто впевнитися, що акаунт не зламаний. Найнадійніший спосіб - зв'язатися з цією людиною особисто або зателефонувати.
Якщо збір ведуть незнайомі люди, МВС радить перевірити їх за такими критеріями:
Для перевіркиблагодійних фондів і громадських організаційалгоритм дещо інший. Оскільки ці структури офіційно зареєстровані, їх можна перевірити за реєстрами. Водночас аферисти теж навчились прикриватися відомими назвами, тому перевірка все одно необхідна.
МВС рекомендує такі кроки для перевірки фондів:
МВС окремо застерігає від фішингових сайтів, які копіюють дизайн банків, маркетплейсів або держпорталів для збору соціальних виплат.Будь-яка відмінність в URL-адресі- зайві символи або помилки у написанні - вже є приводом закрити сторінку. Інформацію про виплати слід шукати виключно на офіційних сторінках держорганів.
Схеми фішингу поширені і на платформах оголошень. Зловмисники намагаються перевести покупців або продавців у сторонні месенджери, щоб вивести спілкування з-під захисту платформи. МВС наполягає: усі деталі угоди обговорюйте лише у чаті тієї платформи, де розміщене оголошення. Окремо відомство попереджає - під час пожертв не слід вводити повні дані банківської картки, зокрема термін дії та CVV-код, адже ці дані можуть опинитися у зловмисників.
Телефонне шахрайство залишається одним із найпоширеніших способів обману українців. Небезпеку сигналізують, зокрема,дзвінки з підозрілих номерів телефону- один із перших тривожних знаків. Зловмисники маскуються під банківських працівників, держслужбовців або навіть волонтерів, і ті самі прийоми соціальної інженерії, що діють у телефонних розмовах, переносять у соцмережі та чати. Розуміння цих схем допомагає не реагувати на маніпуляції.
Паралельно зловмисники освоюють нові платформи та формати. Зокрема, у мережі LinkedIn було виявлено9 ознак фейкових вакансійвід аферистів. Це свідчить про те, що зловмисники системно адаптують свої методи під будь-яке середовище - будь то збори на армію, пошук роботи або онлайн-покупки. Знання актуальних схем суттєво знижує ризик стати жертвою.
На Закарпатті пролунали вибухи - РФ вперше за війну вдарила по Ужгороду
Полуниця дешевшає - огляд цін в супермаркетах
У Туреччині потужна повінь затопила будинки та знесла авто — травмовано 12 людей
У Франції ізолювали круїзний лайнер із 1700 людьми через спалах небезпечної інфекції - не хантавірус