Росія повернулася до старих пропагандистських наративів у новій кампанії проти України

Останніми тижнями російські посадовці та державна пропаганда різко посилили антиукраїнську риторику, знову витягуючи старі фальшиві наративи, які роками не використовувалися й уже були дискредитовані як у самій Росії, так і за її межами.

Одним із центральних елементів кампанії стало звичне для Кремля майже культове святкування 9 травня — річниці перемоги союзників у Другій світовій війні в Європі, під час якого Владіміра Путіна подавали як головного воєнного лідера Росії. Практично всі державні медіа транслювали його промову на Червоній площі, де він прямо проводив паралелі між гітлерівською Німеччиною та сучасною демократичною Україною.

Підписуйтесь на нашViber-канал.

Путін заявив, що НАТО нібито несе пряму відповідальність за російсько-українську війну, а Київ і його західні союзники є «ворогами святої Русі». За його словами, оскільки «правда на боці Росії», її противники зрештою зазнають поразки.

«Після падіння Берлінського муру у 1989 році нам обіцяли, що НАТО не розширюватиметься на схід, але потім почали втягувати Україну в орбіту Європейського Союзу», — заявив російський лідер.

«Росія сьогодні протистоїть агресивній силі, яку озброює та підтримує весь блок НАТО», — додав він.

Риторика Путіна на Червоній площі, побудована на звинуваченнях на адресу НАТО, різко контрастувала з його ж заявами — а також заявами інших російських посадовців — про можливе завершення війни, яка триває вже понад чотири роки. У цих меседжах Кремль дедалі частіше робить акцент на потеплінні відносин зі США — найвпливовішою країною НАТО — як на способі змусити Київ погодитися на мирну угоду на російських умовах.

Наступного дня в інтерв’ю російським журналістам, яке транслювали по всій країні, Путін знову повернувся до тези про те, що Росія воює з НАТО — і що Росія переможе.

«Я твердо переконаний, що наша справа справедлива… перемога завжди була і завжди буде за нами», — заявив він.

У вівторок російська державна пропаганда знову вдалася до брязкання ядерною зброєю — кремлівського інструменту тиску ще з часів Холодної війни, який останніми роками частково втратив переконливість через невдалі результати широко розрекламованої ракети «орєшнік» у війні проти України. У матеріалах державних медіа Путіна знову подавали як верховного головнокомандувача «непереможної військової сили».

Головною новиною на російському державному телеканалі RT-1 та майже всіх інших підконтрольних Кремлю медіа стала зустріч Путіна з командувачем Ракетних військ стратегічного призначення РФ Сергієм Каракаєвим.

Каракаєв «доповів», що його війська щойно провели успішний випробувальний запуск найсучаснішої російської міжконтинентальної балістичної ракети «Сармат» із космодрому Плесецьк в Архангельській області. За його словами, ракета успішно вразила ціль на полігоні Кура на Камчатці. На відео показали ракету, що злітала в небо серед хмари бурого диму.

«Пане Каракаєв, вітаю вас, бажаю подальших успіхів, — сказав Путін. — Це найпотужніша ракета у світі… Сукупна потужність її боєголовок більш ніж у чотири рази перевищує потужність будь-якого з найсильніших західних аналогів».

Англомовний акаунт державної російської медіаплатформи RT у X поширив повідомлення для міжнародної аудиторії, не шкодуючи великих літер і пропагандистського пафосу:

«200-тонний “Сармат” ЗЛІТАЄ в небо у гігантському вогняному спалаху. Російська ракета-монстр запускається з безпрецедентною дальністю у 35 000 км. Її боєголовки летять на ГІПЕРЗВУКОВИХ швидкостях».

Напередодні заходів до «Дня перемоги» російська державна пропагандистська машина фактично розгорнула масштабну інформаційну кампанію на всіх напрямках, просуваючи наратив про «всемогутню Росію», яка нібито веде війну проти «злочинної української держави», що буцімто пригнічує власне населення.

22 квітня під час великоднього прийому в одному з храмів Російської православної церкви в Москві міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив присутнім вірянам і журналістам, що українська влада нібито переслідує християн, а подекуди навіть убиває їх, через що Росія була змушена втрутитися, аби їх «захистити».

«Одне із завдань Росії в Україні — захист честі й гідності наших людей, наших співвітчизників, включно з їхнім правом говорити рідною [російською] мовою та сповідувати свою віру», — заявив Лавров.

«Українська православна церква вже понад десять років зазнає переслідувань — із захопленням храмів, актами вандалізму та утисками духовенства і парафіян», — додав він.

Насправді українська влада під час війни вжила заходів лише проти окремих представників Російської православної церкви, які у своїх проповідях закликали вірян воювати проти України на боці Росії. В окремих випадках православних священників також притягували до відповідальності за співпрацю з російськими спецслужбами. Загалом свобода віросповідання в Україні залишається вільною і без суттєвих обмежень.Тези про «утиски» та «захист» російська пропаганда просувала й в інших формах. На початку травня деякі російські дрони Shahed розкидали над українськими регіонами пропагандистські листівки.

У них закликали «разом святкувати» перемогу над нацистською Німеччиною та чинити опір «злочинній владі» в Києві.

Про такі скидання повідомляли в Сумській, Донецькій та Запорізькій областях. Частину листівок стилізували під українські гривневі банкноти. Інші містили QR-коди з посиланнями на російські пропагандистські ресурси.

На одній із листівок російською мовою було надруковано звернення: «Наші діди стояли пліч-о-пліч в окопах. Історія нас розділила. Але День перемоги — це пам’ять, яку неможливо поділити».

6 травня речниця МЗС РФ Марія Захарова заявила, що Кремль нібито отримав «достовірні розвіддані» про підготовку українськими військовими дронової атаки на парад 9 травня. Вона також повторила офіційну кремлівську риторику про «злочинну» українську владу та її союзників.

«З огляду на терористичну сутність київського режиму та злочини, які він чинить, ми закликаємо іноземні дипломатичні місії та міжнародні організації вжити заходів», — заявила Захарова.

«Ми наголошуємо, що західні держави, які продовжують підтримувати київський режим, є щонайменше політичними співучасниками його злочинних дій», — додала вона.

Парад пройшов без помітного втручання з боку України. Через два дні американський медіакоментатор Такер Карлсон, відомий своїми проросійськими позиціями, опублікував відеоінтерв’ю з Юлією Мендель — колишньою прессекретаркою Володимира Зеленського, яка залишила посаду приблизно за пів року до другого російського вторгнення в Україну.

У розмові з Карлсоном Мендель англійською мовою заявила, що Зеленський нібито є авторитарним і психічно нестабільним лідером.

«Зеленський — диктатор і параноїк», — стверджувала Мендель.

Вона також переказала Карлсону непідтверджену історію про те, що Зеленський нібито наказував своїй команді брехати українському суспільству та вимагав від медійників будувати комунікацію навколо його президентства за методами нацистського міністра пропаганди Йозефа Геббельса.

Жодних доказів своїх слів вона не надала.

Російські медіа активно поширювали фрагменти інтерв’ю Карлсона з Мендель і подавали озвучені там твердження як достовірні. Водночас українські медіа припускали, що обом могли заплатити в Кремлі за створення цього контенту.

Паралельно з інтерв’ю Карлсона і Мендель 12 травня платформа RT опублікувала заяви кремлівського представника Кирила Дмитрієва — головного переговірника Москви з адміністрацією Трампа щодо мирних переговорів — під заголовком: «Переговори з Росією для Європи “неминучі”».

Головний меседж Дмитрієва полягав у тому, що США і Росія є «природними союзниками», які прагнуть миру, тоді як саме Європа нібито зацікавлена у продовженні війни в Україні.

«Росія давно попереджала, що ЄС і Велика Британія систематично намагаються зірвати зусилля США щодо врегулювання конфлікту в Україні, одночасно заохочуючи Київ продовжувати війну через постійну військову підтримку. Москва наголошує, що вважає дипломатичне врегулювання кращим варіантом, але продовжуватиме досягати своїх цілей військовим шляхом, поки Київ відмовляється йти на компроміс», — заявив Дмитрієв в ефірі RT.

Заяви Дмитрієва та Мендель з’явилися у вівторок — в останній день триденного часткового перемир’я між Україною та Росією. Уже в середу обидві сторони повернулися до бойових дій уздовж лінії фронту та обмінялися ударами на великій відстані.

Однією з найуспішніших українських атак став рейд дронів до узбережжя Каспійського моря, під час якого було уражено й підпалено газопереробний завод «Газпрому» в портовому місті Астрахань на Волзі.

Відео з відкритих джерел і українські повідомлення після атаки зафіксували обмежену роботу ППО, серію вибухів і масштабну пожежу на об’єкті.

Втім, губернатор Астраханської області Ігор Бабушкін описав атаку України зовсім інакше.

«Усі ворожі безпілотники були або збиті, або нейтралізовані засобами радіоелектронної боротьби. Падіння уламків спричинило невелику пожежу», — заявив Бабушкін.