Весняні заморозки, що охопили значну частину України, призвели до серйозних збитків у виноградарстві. Несподівані похолодання в квітні завдали удару по молодим паросткам виноградників, які вже почали активний ріст після м'якої зими. Виноградарі стверджують, що втрати можуть сягати 50-70% врожаю залежно від регіону та ступеню пошкодження рослин. В умовах глобального потепління такі погодні аномалії стають все більш звичними. Цього року весна
Весняні хвилі похолодання 2026 року, з падінням температури до –9°C, завдали масштабних втрат виноградникам України. Незвична тривалість та інтенсивність заморозків вплинула на рослини на ранніх фазах вегетації й змусила господарства переглянути заходи захисту та відновлення.
Про це розповідаєAgroWeek
Сімейне розсадництво «Виноградник Юліних» має колекцію понад 800 гібридів і сортів, у тому числі новітні селекційні зразки вітчизняної та іноземної селекції. Саме тут наслідки весняних морозів виявилися особливо відчутними для молодих пагонів та плодових бруньок.
Найбільше ризику піддавалися рослини у фазах набрякання бруньок, «зеленого конуса» та на початку росту, коли пагони досягали 2–5 см. У ці періоди ніжні тканини втрачають морозостійкість і навіть незначні нічні заморозки в межах -1…-2°C можуть викликати сильні ушкодження та зрізати потенційний урожай.
На господарстві найбільше постраждали сорти Аркадія, Кодрянка, Лівія та Преображеніє. Серед основних причин — раннє пробудження вегетації, низька морозостійкість окремих сортів та розташування виноградників у низинах, балках і так званих “морозних кишенях”, де холод затримується довше.
«Якщо пошкоджені лише молоді зелені пагони — кущ здатний компенсувати частину врожаю через заміщувальні бруньки. Якщо постраждали центральні плодові бруньки — врожайність може впасти на 20–60% залежно від сорту, водночас помірно прохолодна весна може позитивно вплинути на якість ягід: формується кращий баланс кислотності і ароматичних речовин», — розповіла власниця господарства Ольга Юліна.
Після заморозків господарства зосереджують зусилля на детальній оцінці ушкоджень, повторному нормуванні пагонів та заходах із захисту від грибкових хвороб. Юльга Юліна каже: «Через перепади температур і дощі різко підвищується ризик мілдью, оїдіуму й сірої гнилі».
Серед пріоритетних агротехнічних заходів — мульчування ґрунту для збереження вологи та пом’якшення температурних коливань, контроль випаровування (зокрема через збереження мульчевого шару), стабільне крапельне зрошення під час дефіциту вологи та ретельне управління азотним живленням, щоб уникнути надлишкового росту, який робить рослини більш уразливими.
Наразі найбільше часу займають так звані “зелені операції”: підв’язка пагонів, пасинкування, прорідження листя та нормування врожаю. Особливо інтенсивні ці роботи в закритому ґрунті, де вегетація почалася раніше і кущі ростуть нерівномірно після пошкоджень.
Власниця господарства наголошує на важливості відповідного підбору ділянки та сортів: навіть перепад висоти 5–10 метрів іноді дає перевагу під час заморозків, оскільки температурна різниця на таких мікрорельєфах може сягати 3–4°C. У перші три роки закладки виноградника рекомендується відмовитися від поспішної орієнтації на швидкий урожай і зосередитися на формуванні потужної кореневої системи та міцної деревини.
З погляду довгострокової стратегії, успіх залежатиме від балансу навантаження лози та здоров’я листового апарату: якісна вентиляція крони, помірне завантаження пасинками й листям залишаються ключовими факторами для синтезу цукрів та визрівання лози. «Найголовніше — закладати виноградник «під клімат 2035 року», а не під клімат 2010-го. Для Дніпропетровщини це означає готовність до посух, температурних гойдалок, пізніх заморозків та спекотного серпня, адже сьогодні виграють не максимально врожайні, а стабільні та адаптивні виноградники», – вважає Ольга Юліна.