Ізраїль розглядає можливість обмеження імпорту фуражної пшениці з Чорноморського регіону, що може суттєво вплинути на український аграрний сектор. Ця новина викликала занепокоєння серед українських експертів і виробників, оскільки Ізраїль є одним із ключових імпортерів зернових культур з України. Фуражна пшениця, яка використовується для годівлі тварин, становить важливу частину експортного потенціалу країни. Обмеження з боку Ізраїлю може призвести до
Потенційне запровадження Ізраїлем 50% мита на фуражну пшеницю з Чорноморського регіону навряд чи стане системним ударом для українського агроекспорту, проте може сигналізувати про новий етап політизації глобальної торгівлі зерном. Основний ризик припадає наразі на російських постачальників, тоді як для України ключовим викликом залишається посилення конкуренції за традиційні ринки збуту на Близькому Сході й у Північній Африці (MENA).
Про цеDelo.uaповідомив аналітик зернового та олійного ринку УкрАгроКонсалт Максим Харченко.
Раніше аналітична компанія ASAP Agri повідомляла, що Ізраїль розглядає можливість запровадження50% імпортного мита на фуражну пшеницюз Чорноморського регіону. Рішення спрямоване на надання переваги постачальникам зі США в межах нової торговельної угоди та скасування безмитних квот для інших країн. Орієнтовною датою запровадження нових правил був квітень, проте остаточного рішення ще немає.
За наявною інформацією, потенційне 50% мито Ізраїлю стосується передусім фуражної пшениці з Чорноморського регіону, а не всього фуражного зерна, зазначив Харченко.
У попередніх повідомленнях зазначалося, що кукурудза та ячмінь, ймовірно, не підпадатимуть під ці обмеження.
Тому прямий вплив на Україну в сегменті пшениці має бути обмеженим: основний ризик припадає на Росію, яка забезпечує переважну частку імпорту фуражної пшениці до Ізраїлю, пояснив аналітик.
"Для України ця тема важлива радше як сигнал про політизацію торгівлі зерном і можливе переформатування потоків у регіоні, ніж як системний ризик для експорту", - сказав Харченко.
Якщо ж обмеження гіпотетично були б поширені на ширший перелік фуражних зернових, тоді вплив для України був би відчутнішим, насамперед у сегменті кукурудзи.
"Ізраїль є помітним, але не критичним напрямком для української кукурудзи: за нашими даними, у 2025/26 МР поставки на цей ринок становили близько 630 тис. т", - розповів аналітик.
Водночас Україна зберігає активну присутність на ринках Середземномор’я та MENA (країни Близького Сходу та Північної Африки), тому потенційне скорочення поставок до Ізраїлю може бути частково компенсоване продажами до Туреччини, Північної Африки, Південної Європи та інших ціново чутливих напрямків. Системного впливу не очікується, хоча локально це може тиснути на маржу трейдерів і логістику, зазначив експерт.
На позиції України на світовому аграрному ринку таке рішення саме по собі суттєво не вплине.
"Україна залишається одним із ключових експортерів зерна, а втрата або обмеження окремого напрямку зазвичай веде не до втрати глобальної ролі, а до перерозподілу торговельних потоків", - пояснив Харченко.
Більший ризик для України — не саме ізраїльське мито, а ширший тренд на торговельний протекціонізм, політичні домовленості між імпортерами та окремими постачальниками, а також ускладнення доступу до традиційних ринків, наголосив аналітик.
Нагадаємо,26 квітня ізраїльське видання Haaretz повідомляло, що судно російське судноPanormitis перевозило зерно з окупованих територійУкраїни, очікувало на дозвіл на причалювання в Хайфі. За даними журналістів, що цього року в Ізраїлі вже було розвантажено чотири партії зерна з окупованої території України.
Україна зверталася до ізраїльської сторони із запитом про арешт російського судна.
В результаті ізраїльська компанія Tzantziper відклаларозвантаження російського судназ пшеницею в порту Порт Хайфи.