У Європейському парламенті звучать заклики до пом'якшення вуглецевого мита для України, яке може призвести до значних фінансових втрат для країни. За оцінками експертів, Україні загрожує недоотримання 1,39 мільярда доларів через нові екологічні норми, що стосуються імпорту товарів з високими викидами вуглецю. Це питання стало особливо актуальним на тлі економічних викликів, з якими стикається Україна після війни та у контексті інтеграції до європейських р
Депутати Європарламенту закликали Єврокомісію переглянути підхід до застосування механізму вуглецевого мита (CBAM) щодо України, оскільки вона перебуває в умовах повномасштабної війни. Відповідне звернення відбулося назасіданнікомітету з питань навколишнього середовища, клімату і безпеки харчових продуктів, повідомляєDelo.ua.
"Мені справді складно зрозуміти, як ми ставимося до України. Мушу сказати, що нам потрібно переоцінити цей форс-мажор, який у нас існує. Я не можу уявити, яку країну і яку ситуацію ми можемо вважати такою, за якої активується форс-мажор", — сказав під час засідання депутат Європарламенту Мохаммед Шагім.
Він зауважив, що Україна не має можливостей для декарбонізації в необхідному темпі або для забезпечення незалежної верифікації даних про викиди в умовах війни, а також запропонував обговорити це питання, щоб знайти окреме рішення для України.
Водночас представниця Єврокомісії Марія Елена Скоппіо заявила, що питання України не включене до чинної доповіді щодо CBAM. Таким чином, вона не висловила позицію щодо можливого окремого режиму для України, трактування форс-мажору або спеціального підходу до України в межах CBAM.
Втрати українського експорту внаслідок запровадження вуглецевого податку ЄС у 2026–2027 роках оцінюються у $1,392 млрд. Це близько 41% від обсягу експорту відповідних товарів до ЄС у 2025 році.
Найбільший удар припаде на металургію, яка формує майже весь обсяг експорту під дією CBAM. Загалом на залізо та сталь припадає близько 89% усіх втрат, що робить цей сектор ключовим фактором падіння.
Загальний обсяг експорту України до ЄС у сегментах, які підпадають під CBAM, у 2025 році становив близько $3,4 млрд, або приблизно 15% всього експорту до ЄС та близько 2% ВВП України.
Найгостріший ефект очікується у перший рік повноцінного запуску механізму. У 2026 році експорт може скоротитися на 35%, а у 2027 році — ще на 10%. Причина — застосування підвищених розрахункових значень викидів та додаткових надбавок, які фактично збільшують податкове навантаження на продукцію.
Найбільше постраждають базові промислові товари. У металургійному сегменті втрати оцінюються у понад $1,2 млрд. Для цементу прогнозується майже повне витіснення з ринку ЄС — падіння до 96%. Алюмінієвий сектор залишається відносно стабільним із мінімальним впливом.
Аналітики зазначають, що ефект CBAM буде нерівномірним і залежатиме від рівня викидів у виробництві та здатності компаній підтверджувати їх через систему верифікації. У разі відсутності підтверджених даних застосовуються підвищені “дефолтні” значення, що збільшує кінцеву вартість експорту.
Для пом’якшення наслідків пропонується посилити систему обліку викидів, розвивати інструменти декарбонізації промисловості та вести переговори з ЄС щодо можливих компенсаторних механізмів для України в рамках CBAM.
Зауважимо, профспілкові організації зі сфери металургійної і гірничодобувної промисловостістурбовані через негативний впливзапровадження механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM з 2026 року на економіку України і звернулися до посла ЄС Катаріни Матернової.