У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт, який передбачає розробку антикорупційної стратегії на період до 2030 року. Цей крок став відповіддю на затримки з ухваленням необхідних рішень урядом, що викликало занепокоєння серед експертів та активістів у боротьбі з корупцією. Законопроєкт покликаний систематизувати підходи до подолання корупції в Україні, визначити ключові пріоритети і завдання для державних органів та суспільства. Автори документу наголош
У Верховній Раді України за поданням голови комітету з питань антикорупційної політики Анастасії Радіної зареєстрували проєкт закону №15230«Про засади державної антикорупційної політики на 2026–2030 роки», або просто антикорупційну стратегію України.
Радіна наголосила, що хоча Кабінет міністрів отримав документ ще 2 квітня, однак за місяць так його і не ухвалив, тому вона зареєструвала законопроєкт у редакції Національного агентства із запобігання корупції до редагування урядом.
«Текст, розроблений НАЗК, — достатньо якісний. Маю власне бачення щодо посилення низки норм, проте свідомо подаю саме текст НАЗК. Адже відповідно до закону саме вони є розробниками проєкту антикорупційної стратегії. Для цього НАЗК провело 26 громадських обговорень із 790 експертами. Верховна Рада має право отримати документ у вигляді, який є результатом цієї роботи, а не результатом політичних домовленостей. Власне, закон не передбачає необхідності подання стратегії саме урядом», –написаладепутатка у Facebook.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬДо 90% рішень митниці суди визнають незаконними: спробу прибрати ключові зміни з антикорстратегії відбили
Вона додала, що чекати надалі законопроєкт із поправками від уряду просто немає часу, оскільки дедлайн плану Ukraine Facility для ухвалення антикорупційної стратегії припадає на кінець червня цього року.
За словами Радіної, у законопроєкті є позиції, які відповідають як бенчмаркам для вступу України до ЄС, так і грудневому комюніке Качки-Кос. Зокрема, залучення конкурсної комісії до процедури призначення генерального прокурора і реформа Державного бюро розслідувань.
«Проситиму колег підтримати Антикорупційну стратегію в першому читанні і якнайшвидше почати дискусію до другого», – резюмувала вона.
Нагадаємо, Кабінет міністрів кілька разіввідкладав голосуванняза антикорупційну стратегію. При цьому на етапі доопрацювання документу урядом із нього вилучили частину ключових положень, як от норми щодо запровадження конкурсів на посади генерального прокурора та керівників Державного бюро розслідувань і Національної поліції.
Також уряд чинив спротив у таких напрямках як зміни податкової політики, трансформація митниці та нормативна база щодо приватизації землі в громадах, але за даними ZN.UA частину ключових положень у цих напрямках вдалось зберегти.
У статті «Без конкурсу на генпрокурора: як уряд переписує антикорупційну стратегію» редакторка відділу внутрішньої політикиІнна Ведерніковапроаналізувала, де саме президент, який зосередив усю повноту влади в країні, гальмував зміни для подолання корупції.