У Європейському парламенті активізувалася дискусія щодо можливого відстрочення введення механізму коригування вуглецевих викидів на кордоні (CBAM) для України. Цей захід, який має на меті зменшити вуглецевий слід продукції, що імпортується до ЄС, викликав занепокоєння серед українських виробників. Вони стурбовані тим, що нововведення можуть суттєво ускладнити їхню конкуренцію на європейському ринку. Представники різних політичних фракцій висловлюють дум
На засіданні Комітету Європарламенту з питань навколишнього середовища, клімату та безпеки харчових продуктів (ENVI) депутати вперше відкрито порушили питання про особливий підхід до України в контексті прикордонного вуглецевого механізму (CBAM), після відмови у відтермінуванні CBAM для України. Про це йдеться назаписі засіданняENVI від 5 травня.
Доповідач щодо CBAM Мохаммед Шагім (Прогресивний альянс соціалістів і демократів) заявив, що чинні положення про форс-мажор потребують перегляду, якщо воєнний стан в Україні таким не вважається.
«Мені складно зрозуміти, як ми ставимося до України. Мушу сказати, що нам потрібно переоцінити цей форс-мажор, який у нас існує. Я не можу уявити, яку країну і яку ситуацію ми можемо вважати такою, за якої активується форс-мажор». – підкреслив він.
За його словами, Україна очевидно позбавлена можливості декарбонізуватися у необхідному темпі. Шагім запропонував відпрацювати окреме рішення для України з тіньовими доповідачами (shadow rapporteurs). Тіньові доповідачі – це члени комітетів Європарламенту, які призначаються кожною політичною групою для стеження за ходом розробки законодавчих пропозицій та представлення позиції своєї групи.
Його позицію підтримав Петер Лізе, депутат з Європейської народної партії, який звернувся безпосередньо до Єврокомісії із запитанням, чому вона не вважає за потрібне надати Україні будь-яке відступлення чи спеціальний режим. Лізе назвав її «справді особливим випадком», давши зрозуміти, що мовчання Єврокомісії є неприйнятним.
Водночас Марія Елена Скоппіо, директорка з питань непрямого оподаткування та адміністрування податків Єврокомісії (DG TAXUD) фактично ухилилася від відповіді: вона заявила, що не коментуватиме питання України, оскільки воно не є частиною поточної доповіді чи пропозиції. Таким чином, Єврокомісія не висловила жодної позиції щодо можливого спеціального режиму, трактування форс-мажору або окремого підходу до України в межах CBAM.
Відсутність змістовної відповіді не залишилася непоміченою – доповідач щодо Тимчасового фонду декарбонізації Паскаль Канфен приєднався до критики, назвавши ситуацію «дещо розчаровуючою». Питання статусу України в CBAM залишається відкритим і, судячи з усього, повертатиметься до порядку денного комітету.
Повноцінний фінансовий механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM) набув чинності 1 січня 2026 року. Протягом 2025 року українська сторона та профільні асоціації неодноразово зверталися до європейських партнерів із закликом задіяти пункт 7 статті 30 Регламенту CBAM. Ця норма дозволяє тимчасово виключати країну з-під дії мит у разі виняткових і непередбачуваних деструктивних обставин (війни).
У грудні 2025 року Європейська комісія опублікувала оновлену пропозицію та офіційний звіт-оцінку, де не знайшла підстав для активації форс-мажорного пункту для України.
Рішення Єврокомісії базувалося на математичній моделі, згідно з якою вплив CBAM на загальну економіку України оцінювався як «мінімальним» – прогнозувалося зниження ВВП лише на 0,01% до 2035 року.
Як повідомляв GMK Center, українські аналітики та бізнес назвали ці розрахунки помилковими івказалина загрозу падіння реального ВВП до 2,1–6,4% через критичні збитки металургії.
Сьогодні Україна продовжує активні дипломатичні переговори з Брюсселем про особливі умови CBAM, оскільки країна є офіційним кандидатом на вступ до ЄС.