В умовах зростаючих вимог до безпеки продуктів харчування та здоров’я тварин, українське скотарство стикається із необхідністю пошуку альтернатив традиційним антибіотикам. Компанія Enzym Group представила нові рішення у вигляді постбіотиків, які можуть стати ефективною заміною для годівлі великої рогатої худоби (ВРХ). Постбіотики — це метаболіти, що утворюються в процесі ферментації пробіотичних бактерій. Вони сприяють покращенню загального стану здоров'я тварин і змі
Українське скотарство знаходиться на порозі фундаментальних, але необхідних змін. Впродовж кількох останніх років галузь розвивається асиметрично. За даними Державної служби статистики та Асоціації виробників молока за 2025 рік, загальне виробництво сирого молока знизилося, зокрема через скорочення невеликих господарств, які складали значну частку ринку. Натомість промисловий сектор демонструє стійке зростання, навіть випереджаючи темпи розвитку деяких країн Європи та США. Втім за позитивною динамікою криється значно складніша картина. Про це дляАgroNews.UAповідомила Ірина Матюха, науковиця R&Dцентру Enzym Group.
Читай нас також уViberтаTelegram.
За своєю природою розвиток тваринництва не може розвиватись у вакуумі. Його прогрес визначається зокрема потенціалом рослинницького напрямку сільського господарства, можливостями переробки, реальними потребами внутрішнього ринку та експортними перспективами.
В Україні ця взаємодія залишається слабкою або порушеною. Підвищення собівартості виробництва, коливання попиту і пропозиції, тривалий період окупності, недостатня державна підтримка, брак технологій, імпортозалежність племінної бази — фактори, що обмежують можливості галузі, попри ріст окремих сегментів.Важливим є те, що скорочення молочних ферм і дефіцит молокосировини не є прямими наслідками війни, радше результатом проблем, що накопичувались роками. Повномасштабне вторгнення лише загострило системні виклики.
Спільні прогнози ФАО та ОЕСР, за якими виробництво молока в Україні продовжуватиме тенденцію зниження до 2033 року, лише підкреслюють глибину цих процесів. Власне, така оптика спонукає до аналізу критичних точок, які сповільнюють розвиток.
Сектор великої рогатої худоби в Україні впродовж тривалого часу розвивався без чітких стратегічних напрямків. Невизначеність орієнтирів розвитку зумовила появу вузьких місць, які перетворилися на системні виклики:Низька ефективність.Продуктивність корів в Україні істотно поступається країнам з розвиненою індустрією, зокрема через відсутність стандартів годівлі та менеджменту, особливо у телят раннього віку. Господарства, які не досягають належного рівня ефективності стада, демонструють знижену конкурентоспроможність і з часом залишають ринок, посилюючи структурний спад галузі в умовах воєнного впливу.Якість молокосировини.Молочне скотарство функціонує в умовах постійного дефіциту сировини, при цьому її якісні показники часто не відповідають вимогам європейських стандартів, що обмежує рентабельність переробки. Водночас якість молока формується як результат комплексної взаємодії різного роду факторів, зокрема системи годівлі, здоров’я тварин і технології утримання.Надмірне використання антибіотиків.Це проблема світового масштабу, водночас у локальному контексті вона загострюється. Попри регуляторні обмеження, антибіотики залишаються інструментом маскування недоліків у годівлі та менеджменті, що суперечить законодавчим нормам європейського ринку. В результаті, надмірне та невиправдане застосування антибіотиків підвищує ризики для здоров’я тварин, споживачів продукції тваринництва, та репутації галузі загалом.
Вирішення системних викликів галузі часто відбувається на рівні дорослого стада з фокусом на продуктивність корів, якість молока, оптимізацію раціонів. Водночас зона ризику, яка визначає продуктивність, формується до моменту, коли тварина дає перший надій.
Саме здоровий молодняк є визначальним показником життєздатності господарства і запорукою майбутньої продуктивності стада. Дослідження підтверджують, що низькі темпи росту в ранньому віці зумовлюють недостатню вагу телят під час відлучення, а це дефіцит, який не компенсується подальшою годівлею на наступних етапах вирощування. .
Важливо розуміти, що перші чотири місяці телят є критичними у кількох площинах. Це період, коли формується імунна і травна системи та відбувається становлення шлунково-кишкової мікробіоти. Власне, через імунологічну вразливість новонароджене теля потребує вживання молозива вже з перших годин життя.
Наступна фаза підвищеного ризику — перехід від рідкої до твердої їжі. Зазвичай вона супроводжується стресом, що призводить до пригнічення росту та підвищеного ризику розвитку захворювань.
Парадоксально, що попри ключову роль, ранній вік найчастіше є найменш стандартизованим етапом у більшості господарствах. Таким чином відсутність системних підходів до годівлі та менеджменту телят з операційного виклику переростає у помилку стратегічного рівня з довготривалими наслідками для галузі.
У системі, де ранній вік теляти є точкою росту галузі, годівля визначає реалізацію їхнього продуктивного потенціалу. Розуміння критичності перших місяців життя спонукає галузь шукати інструменти за межами так званих усталених фармакологічних підходів. Саме тут натуральні кормові добавки стають не додатковою опцією, а стратегічним рішенням.Сьогодні серед біотехнологічних підходів до годівлі молодняку посилюється інтерес до постбіотиків. Це біологічно активні продукти мікробного метаболізму, що не містять живих клітин і зберігають функціональну активність.
Порівняно з пробіотиками, постбіотики характеризуються вищою стабільністю під час зберігання та технологічної обробки, не містять життєздатних мікроорганізмів, що виключає ризики їхньої колонізації та горизонтального перенесення генів, а також вважаються безпечними у застосуванні. Власне, це позилює їхнє значення, зокрема на фоні законодавчого курсу ЄС на заборону використання антибіотиків у тваринництві.
Класичними функціональними постбіотиками є продукти дріжджового походження, зокрема інактивні дріжджі, дріжджові екстракти, автолізати та гідролізати, фракції дріжджових клітин, біологічно активні речовини.
Ключовими метаболітами дріжджових клітин є пептиди, нуклеотиди, вітаміни групи B, β-глюкани та манан-олігосахариди, біологічно активні сполуки з антиоксидантною та антимікробною дією. Комплексна дія цих сполук підтримує імунітет, здоров’я кишечника та ефективність використання поживних речовин.
Що цікаво, на європейському ринку такі продукти зараз активно досліджують та інтегрують в системи годівлі. В Україні цей ринок поки формується і одним із лідерів напрямку є Enzym Group, що розробляє дріжджові кормові добавки для тварин, та проводить власні дослідження. Отримані результати свідчать про практичну користь такого підходу.
Дослідження впливу дріжджових постбіотиків у раціонах телят у перші місяці життя продемонстрували результати за кількома основними показниками продуктивності:
✅Середньодобові прирости.Дріжджовий екстракт у випойці телят від народження до двох місяців зумовив зростання приросту на 12,1%. Що цікаво, додавання постбіотику на основі інактивованих дріжджів впродовж двох-чотирьох місяців викликав ще помітніший результат: приріст збільшився на 30,3%.
✅Коефіцієнт конверсії корму.Показник FCR спав на 9,2%, а це означає нижчі витрати корму на один кілограм приросту, що знижує собівартість.
✅Збереженість поголів’я.Впродовж перших 60 днів застосування постбіотику не виявлено жодного випадку шлунково-кишкових захворювань, а збереженість досягла 100%.
✅Жива маса.Вага телят, які вживали постбіотичний препарат, була на 5,95% або приблизно на 4,76 кг більшою, ніж у тварин зі стандартним раціоном.
Дані досліджень дріжджових рішень фактично стають зеленим світлом для галузі, підтверджуючи ефективність постбіотиків як функціональних кормових добавок у раціонах телят. Підвищення приросту, покращення засвоєнняі корму, позитивна динаміка живої маси та збереженість поголівʼя формує передумови для більш безпечного й системного підходу до вирощування молодняку.
Очевидно, впровадження підходу в промислових масштабах потребує тестування в різних виробничих умовах. Втім отримані результати свідчать про те, що біотехнологічні кормові добавки можуть стати новим стратегічним інструментом підвищення ефективності, замінивши недієві застарілі методи.