Які пам’ятники минулого треба прибрати у Дніпрі

Разумний Олександр

Наразі у Дніпрі активно позбавляються комуністичних символів, що залишилися з радянських часів. Проте їх ще вдосталь. Про те, які пам’ятники минулого треба прибрати у Дніпрі розповість «Наше місто».

Серед пам’яток, які треба прибрати, наприклад, барельєф, який символізує «Дружбу народів» на фасадітеатру ім. Шевченка.Сьогодні говорити про таку дружбу язик не повертається. А з іншого боку, ідеологічно шкідливий твір, створений талановитим дніпровським скульптором, заслуженим художником України Юрієм Павловим, має певну художню цінність.

Втім, на думку експертів, таким сюжетам у Дніпрі не місце.

— Масштабна деколонізація та дерусифікація полягає у зміні топонімів, знесенні пам’ятників, пов’язаних із російською, імперською або радянською історією, а також у переосмисленні громадського простору, — констатує Микола Чабан, дніпровський історик, краєзнавець і журналіст. — Важливо було прибрати маркери персоналізації компартійної еліти. Зовсім нещодавно демонтували бюст Брежнєва. Водночас ще вистачає мілітаристських символів встановлення радянської влади. Це, наприклад, знак на честь Червоної гвардії на фасаді готелю «Асторія», закритий скотчем барельєф, присвячений штабу Другої кінної армії на будівлі обласного фінуправління. А ще — барельєф на фасаді театру ім. Шевченка, який символізує знищення українського флоту.

Як зазначає історик, проблема демонтажу таких об’єктів у тому, що їх технічно складно зняти, не пошкодивши будівлю. Також існує питання туристичного потенціалу радянської спадщини. Йдеться про використання колоніальної спадщини для залучення іноземних туристів.

— Є досвід Литви — парк Грутас, або Угорщини — Мементо-парк, які демонструють, що звалища радянських пам’ятників стають популярними туристичними локаціями, де люди вивчають механізми диктатури, — вважає Микола Чабан. — Кожен експонат у таких музеях має супроводжуватися детальною інформацією, яка розповідає про те, ким, приміром, був Брежнєв, як Маргелов придушував повстання у Празі 1968 року. Створення подібного музею у Дніпрі дозволило б виконати закон, не знищуючи історію фізично, але назавжди позбавивши її політичного впливу на свідомість міста.

Втім, є й суперечливі об’єкти. Наприклад, Катеринославська миля біля Преображенського собору. Одна частина фахівців вважає, що її потрібно прибрати. Інша — із таким рішенням не погоджується.

— Милі — це історичні пам’ятки, встановлені, за припущеннями, на шляху імператриці Катерини, що робить їх важливими об’єктами для вивчення імперської інфраструктури, — вважає Антон Кістол, науковий співробітникДніпропетровського національного історичного музею. — Тоді, за такою логікою, і Преображенський храм слід було б прибрати. Він також є аналогічним історичним об’єктом.

Ранішеми писали, що у Дніпрі у парку Глоби з’явився новий мурал — дівчинка-фея з котиком у сумці.

Фото Валерія Кравченко

Категорія:Влада,Новини Дніпра,Тема дня

Позначки:Головне,Дніпро,Україна Росія війна

Приєднуйтесь до нас у