На Миколаївщині заявили про повторну спробу захоплення землі через прокуратуру

Таке може трапитись лише в Україні: рейдери, яких зараз судять за те, що вони в 2012-2013 роках намагались захопити для сина генерального прокурора Артема Пшонки 1500 га землі в Первомайському районі Миколаївської області, розпочали повторну атаку на цю ж саму землею – тільки вже за допомогою прокурора Миколаївської обласної прокуратури Сергія Бороденка, який підтримує в суді державне обвинувачення.

Втім, люди брешуть, що Бороденко лише виконує вказівки начальства, а реальними «правонаступникам» Пшонки-молодшого себе оголосили голова Національної поліції Іван Виговський і перший заступник генерального прокурора Марія Вдовиченко, які за порадою керівника прокуратури Миколаївської області Ігоря Домущея взяли рейдерів під свою опіку.

Герой безсмертної повісті Бабеля цікавився, де ж закінчується поліція та починаються злодії. На що мудрі одесити йому відповідали: злодії якраз і починаються там, де закінчується поліція. А в нашому випадку – рейдери починаються там, де закінчуються прокурори. Інше прислів’я стверджує, що від великого до смішного один лише крок. І цей крок перший заступник генерального прокурора Марія Вдовиченко та керівник Миколаївської обласної прокуратури Ігор Домущей, здається, вже зробили.

18 червня 2013 року всі засоби масової інформації України облетіла звістка, що в Первомайському районі Миколаївської області озброєна банда намагалась захопити 1500 га землі, яка багато років перебуває в приватній власності,  та зібрати врожай ячменю. Це були землі колишнього колгоспу «Шлях Леніна», розпайовані та передані селянам ще далекого 1995 року. Згодом колишні колгоспники продали свої земельні сертифікати односельцям – родині Корнацьких (також колишнім колгоспникам), і ось ця земля й стала об’єктом збройного нападу.

Керували бандою рейдерів тодішній начальник управління нагляду за дотриманням законів органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання та слідства, прокуратури Миколаївської області Юрій Марченко (якого генпрокурор Пшонка на подяку за це пізніше призначив заступником прокурора Хмельницької області) та його батько Микола Марченко – генерал-майор міліції у відставці, колишній начальник УМВС України в Херсонській області та колишній перший заступник ГУ МВС України в м.Києві, що на початку 2000-х років керував столичним управлінням по боротьбі з організованою злочинністю.

Зухвалість рейдерів пояснювалась тим, що вони діяли в інтересах сина тодішнього генерального прокурора України Артема Пшонки, який попрохав голову Миколаївської обласної державної адміністрації Миколу Круглова допомогти йому заволодіти землею в селі Чаусове-2. Навіщо Пшонці-молодшому знадобилась саме земля, яка належить родині Корнацьких, також неодноразово розповідалось у ЗМІ:  неподалік знаходиться гранітний кар’єр, на який наклав око Артем Вікторович. Але запаси граніту, що розроблялись, вичерпались, натомість шар граніту продовжувався під землями колишнього колгоспу «Шлях Леніна».

Щоби захопити цю землю, рейдери за допомогою голови Первомайської райдержадміністрації Бориса Демченка, його першого заступника Сергія Бондаренка й начальника відділу Держкомзему в Первомайському районі Миколаївської області Валерія Шарандака виготовили підроблені державні акти на землю. Для цього на початку осені 2012 року Демченко дав усне розпорядження керівникам соціальної сфери, освітніх установ і медичних закладів району терміново підшукати 775 громадян, які не реалізували право на безоплатне одержання у власність земельних ділянок для ведення селянського господарства, та забезпечити надходження до Первомайської РДА необхідної кількості заяв від їх імені, попередивши майбутніх заявників, що їм будуть виділені земельні ділянки, які вони зобов’язані передати ТОВ «Партнер-Агро», що було спеціально створено під цю оборудку.

Очолила ТОВ «Партнер-Агро» третій член банди рейдерів – миколаївська адвокатеса Оксана Валешинська (її зараз також судять, як і батька та сина Марченків, але під прізвищем Беженару, оскільки Оксана Сергіївна після численних публікацій про її кримінальні походеньки під попереднім прізвищем стала дуже популярною).

Однак знайти 775 громадян, які б підписали заяви про виділення їм земельних ділянок, рейдерам не вдалось. Тоді співробітники Первомайської райдержадміністрації під орудою Валешинської самі виготовити такі заяви від імені неіснуючих людей, без зазначення адреси проживання та паспортних даних. Ці заяви виготовлялись «заднім числом» до кінця листопада 2012 року й були зареєстровані в загальному відділі райдержадміністраціїпід одним реєстраційним номером вхідної кореспонденції2042-01-35 від 5 листопада 2012 року.

Дата 5 листопада 2012 року для реєстрації підроблених заяв була обрана саме тому, що в цей день засновник і директор ТОВ «Партнер-Агро» Валешинська внесла на розрахунковий рахунок своєї фірми отримані від Марченків 200 000 гривень як безповоротну допомогу, а наступного дня переказала ці кошти на рахунок ТОВ «Будспецпроект-плюс» як плату за виготовлення проєктів землеустрою щодо відведення земельних для 775 бюджетників і «мертвих душ». Вона ж і отримала в ТОВ «Будспецпроект-плюс» пакет документів під назвою «Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України (775 чоловік) для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності в межах території Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області» та акти визначення меж вказаних земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Після виготовлення землевпорядної документації, яку замовили та оплатили самі ж рейдери, Демченко наприкінці грудня 2012 року підписав державні акти, виписані на ім’я сторонніх громадян і «мертвих душ»,  на земельні ділянки, які вже 17 років перебували в приватній власності, та передав ці державні акти Валешинській, яка виготовила договори про те, що особи, на ім’я яких виписані державні акти, передають землю в оренду ТОВ «Партнер-Агро», і здала ці договори на реєстрацію Шарандаку наприкінці грудня 2012 року.

Власне, у цьому й полягала основна задумка рейдерів: зареєструвати «липові» договори оренди чужих земельних ділянок до 1 січня 2013 року, оскільки 31 грудня 2012 року був останнім днем, коли таку реєстрацію могли здійснювати органи земельних ресурсів (тобто, Шарандак) – з нового року реєстрацію стали проводити державні реєстратори з занесенням даних у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Сплинуло півроку й у червні 2013 року рейдери перейшли в наступ, привізши з Києва кілька десятків озброєних «тітушек». Озброєних бандитів Валешинська найняла в Києві – як невдовзі з’ясувалось, раніше їх вже використовували для нападу на Окружну виборчу комісію в Шевченківському районі столиці під час парламентських виборів 2012 року.

Напад бандитів селянам вдалось відбити, а невдовзі в країні помінялась влада. Двоє з «тітушек», яких у село Чаусове-2 привезла Валешинська і які стріляли по селянах, були засуджені до 4 років позбавлення волі, окрім того, Генеральна прокуратура України взялась за самих миколаївських рейдерів. Оскільки йшлося про діяльність людей з оточення сина колишнього генпрокурора Пшонки, справу прийняло до провадження Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України, яке в листопаді 2017 року направило до суду обвинувальний акт щодо Валешинської, а в січні 2019 року – щодо батька та сина Марченків.

Щоправда, не обійшлось без скандалу. Рейдери протоптали стежку до серця тодішнього генерального, прости господи, прокурора Юрія Луценка, який дав вказівку заступнику генерального прокурора Юрію Столярчуку кримінальне провадження закрити. Однак постанова Столярчука (який взагалі не входив у групу прокурорів по цій справі) судом була скасована як незаконна, а Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів притягнула його за це до дисциплінарної відповідальності.

Більш того, кінокомпанія «СБУ пікчерз», перепрошую, Bihus.Info навіть зняла про це документальний фільм з розповіддю про те, що чудили рейдери і як генеральний, прости господи, прокурор відмовився виконати рішення КДКП стосовно Столярчука

Урешті-решт справа по обвинуваченню Валешинської (кримінальне провадження №42017000000003320, справа 484/4039/17) потрапила в Корабельний районний суд Миколаєва, а батько та син Марченки опинились на лаві підсудних у Заводському районному суді Миколаєва (кримінальне провадження №42018000000003062, справа №484/574/19).

Наскільки успішно Марченки вирішують питання в Заводському суді свідчить хоча б та обставина, що колегія суддів (справа розглядалась «трійкою») 10 вересня 2025 року закрила провадження «по строках». Але прокурор відділу Миколаївської обласної прокуратури Сергій Бороденко, який підтримує державне обвинувачення, подав апеляційну скаргу і 3 березня 2026 року ухвала про закриття провадження була скасована Миколаївським апеляційним судом як незаконна. Це, до речі, типовий прийом, до якого вдаються продажні судді, щоби допомогти обвинуваченим уникнути покарання через перебіг строку притягнення до кримінальної відповідальності, бо тепер справа Марченків почне слухатись «з нуля» в тому ж Заводському суді Миколаєва, але іншими суддями.

Втім, прокурор Бороденко тільки по парних днях бореться з рейдерами. По непарних – він разом з Марченками та Валешинською намагається повторити події 2013 року й захопити 1500 га з підробленими державними актами, які Валешинська колись виготовила на ім’я неіснуючих людей або працівників бюджетних установ Первомайська.

Під процесуальним керівництвом прокурора Бороденка в поліції торік за заявою рейдерів було зареєстровано кримінальне провадження №12025150000000903 за частиною 3 статті 197-1 КК України (самовільне заняття земельної ділянки). Згідно з фабулою справи, погані люди, а саме – підприємство «Перемога народу», яке багато років обробляє землю колишнього колгоспу «Шлях Леніна», відібрали в батька та сина Марченків і адвоката Валешинською 1500 га землі, за спробу захоплення якої їх зараз судять, і побудували на цій землі зерносховище.

Оскільки прокурор Бороденко має перелік людей, на ім’я яких рейдери в 2012 році виготовили акти на землю, він тепер щодня, коли не зайнятий в справі по обвинуваченню Марченків, посилає слідчих поліції в Первомайськ, де «охоронці закону» зустрічаються з фіктивними власниками, диктують переляканим санітаркам Первомайської районної лікарні заяви про злочин і клопотання про визнання їх потерпілими.

Окрім того, прокурор Бороденко на прохання рейдерів, державне обвинувачення щодо яких він підтримує в одному кримінальному провадженні, в іншому кримінальному провадженні організував вже чотири огляди зерносховища, що було побудовано на землі, за спробу захоплення якої рейдерів зараз судять. Ось ухвали слідчого судді, винесені на клопотання слідчого, погодженого з прокурором Бороденком, розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень:

https://reyestr.court.gov.ua/Review/134671930

https://reyestr.court.gov.ua/Review/134671931

https://reyestr.court.gov.ua/Review/134671932

https://reyestr.court.gov.ua/Review/134671933

Якщо хто сумнівається що прокурор, який допомагає Марченкам – це та сама людина, що підтримує проти них державне обвинувачення, наводжу фотокопію однієї з ухвал.

Зрозуміло, що не зі своєї ініціативи прокурор Бороденко взявся допомагати батькові та сину Марченкам, обвинувачення щодо яких він підтримує – це неможливо без прямої вказівки керівника Миколаївської обласної прокуратури Ігоря Домущея, який раніше працював під керівництвом Марченка-молодшого. Але й Домущей ніколи б не наважився на такий крок без усного наказу з Офісу генерального прокурора – бо кримінальне провадження щодо батька та сина Марченків розслідувалось у Генеральній прокуратурі й Генеральна прокуратура направляла обвинувальний акт до суду.

Здогадатись, хто саме з Києва дав вказівку керівнику Миколаївської обласної прокуратури нескладно – це могли зробити лише дві людини: або генеральний прокурор України Руслан Кравченко, або заступник (у даному випадку – перший заступник) генерального прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів Національною поліцією України.

Час також вибраний не випадково. Влаштовувати захоплення землі восени чи взимку сенсу немає – це, зазвичай, робиться, коли дозріє врожай, щоби рейдери могли його зібрати й зразу ж окупити видатки на оплату роботи поліції та прокуратури. Тим більше це актуально для родини Марченків, з яких судді та прокурори висмоктали всі гроші. Кажуть, одному лише колишньому голові Верховного Суду Князеву довелось занести 80 тисяч доларів на подяку за підтримку рейдерів у судах. А скільки грошей пішло безпосередньо в кишені жерців Феміди низових ланок!

Бізнес Марченків також у повному занепаді, належне їм ТОВ «Бузькі пороги» (код ЄДРПОУ 36535655) в селі Мигія Первомайського району Миколаївської області, прибуток від діяльності якого (вирощування інших однорічних і дворічних культур, розведення свиней) раніше уходив у кишені суддів і прокурорів, ледь дихає на ладан. Прибуток за 2025 рік – менше 300 тисяч гривень.

Це першому заступникові генпрокурора й на булавки не вистачить. Тож один вихід – дочекатись, доки в Чаусовому-2 дозріє врожай та захопити землю за допомогою поліції й прокурора Бороденка.

Як це зробити, і голова Нацполіції, і перший заступник генерального прокурора знають: щодня проводяться слідчі дії в інтересах обвинувачених Марченків, судді штампують ухвали про огляд земельних ділянок, які ПП «Перемога Народу» не віддає рейдерам, а заступник начальника відділу СУ ГУ НП в Миколаївській області старший лейтенант поліції Олександр Іванов в рамках кримінального провадження №12025150000000903 розсилає в усі мислимі інстанції листи з вимогою перевірити діяльність ПП «Перемога народу».

Ось, наприклад, яку інформацію вимагає надати пан старший лейтенант поліції від Держпродспоживслужби:

– Види та кількість поголів’я великої рогатої худоби у ПП «Перемога народу»;

– Ідентифікація тварин (бірки, паспорти ВРХ);

– Супровідні документи на переміщення тварин;

– Проведені профілактичні щеплення;

– Акти планових/позапланових перевірок;

– Облік застосування антибіотиків;

– Результати передзабійного та післязабійного огляду.

Найсмішніше, що Офіс генерального прокурора в 2025 році запустив піар-кампанію про, начебто, «захист добросовісного бізнесу» і навіть створив «Портал захисту бізнесу від неправомірного тиску», куди підприємці можуть подавати скарги заступнику генерального прокурора Максиму Криму на безчинства першого заступника генпрокурора Марії Вдовиченко, керівника Миколаївської обласної прокуратури Ігоря Домущея та голови Нацполіції Івана Виговського, яких цікавлятьрезультати передзабійного та післязабійного огляду. Але єдиним результатом цього «захисту бізнесу» стало те, що прокурор Миколаївської обласної прокуратури Сергій Бороденко тепер відзначає два професійних свята: 1 грудня – День працівників прокуратури й у третю наділю листопада – День працівників сільського господарства.

Цих озброєних “тітушек” прокурори-рейдери в 2013 році привезли в Первомайський район Миколаївської області для нападу на селян. Сплинуло 13 років і прокурори-рейдери знову вирішили захопити цю землю

Джерело:volodymyrboyko