НАЗК перевірило Бондаренка і Євпака. В одного знайшли порушення, в іншого – ні

НАЗК перевірило черкаських топпосадовців: результати

У середині 2024 року Тетяна Крупа – ексочільниця Хмельницької МСЕК (медико‐соціальна експертна комісія) та її чоловік Володимир Крупа, який очолював місцеве відділення Державної аудиторської служби, пройшли процедуру повної перевірки власних декларацій. Результати були позитивними: у висновках зазначили, що ознак ані незаконного збагачення, ані недостовірного декларування в обох не встановили.

Уже за кілька місяців після цих висновків до квартири Круп завітали правоохоронці з обшуком. Без сумніву, він змінив уявлення багатьох про можливості та фінансові ресурси локальних посадовців:

Загалом вилучили суму, еквівалентну 6 млн доларів.Після цих обшуків НАЗК провело повторну перевірку декларацій подружжя Круп і на підставі матеріалів слідства констатувало ознаки як незаконного збагачення, так і необґрунтованих активів на десятки мільйонів гривень.

Так самі ж контролери підтвердили тезу про те, що перевірка НАЗК – це не індульгенція, як намагаються подати черкаські топполітики, про результати перевірки яких розповідаємо у матеріалі «18000».

Протягом останніх двох років НАЗК провело повну перевірку декларацій плеяди черкаських топпосадовців і політиків. Частково «18000» розповідали про це в авторських матеріалах.

Сергій Тищенко

НАЗК у 2024 році розпочало перевірку деклараціїСергія Тищенка, поданої ним за 2021 рік. Тоді він був першим заступником міського голови Черкас Анатолія Бондаренка. За кілька років Тищенка звільнять з посади на тлі корупційного скандалу, пов’язаного з придбанням скандального медичного обладнання бренду «Vizion». Водночас у декларації посадовця суттєвих порушень не знайшли. І це не дивно, бо у документі він зазначав лише майно, набуте до того, як його призначили на високу посаду.

Єдиною претензією до колишнього топпосадовця за результатами перевірки стала відсутність згадки про сина та житловий будинок у рідному Монастирищі. Для Тищенка ця історія закінчилася складанням адміністративного протоколу, втім його вчасно нерозглянулий суд закрив провадження у справі.

Юрій Тренкін

Наступною під перевірку НАЗК потрапила декларація секретаря Черкаської міської радиЮрія Тренкіна. Не виявили ані ознак кримінального правопорушення, ані підстав для складання адмінпротоколу. Водночас посадовці НАЗК зафіксували та задокументували факт набуття фактичним водієм Тренкіна сумнівного активу у вигляді коштовного позашляховика BMW X7. Надалі ним користувався Тренкін та члени його родини.

Під час перевірки встановили три красномовні факти: перший власник цієї автівки придбав її у 2019 році за майже три мільйони гривень. За кілька місяців автівку продалиВасилю Монастирецькому, водієві Тренкіна, за 500 тисяч гривень. Це суттєво нижче за ринкову вартість і у шість разів дешевше суми, за яку купили автівку напередодні.Згодом, у 2024 році, цю ж автівку Монастирецький буде продавати за 70 тисяч доларів.

За інформацією перевірки НАЗК, Василь Монастирецький офіційно з 1998 до 2020 року заробив лише 257 тисяч гривень, тобто у середньому 800 гривень на місяць. Характерним є те, що з 2015 до 2020 року, коли Монастирецький публічно з’явився у колі осіб, пов’язаних із Тренкіним, він став власником та директором низки юридичних осіб, афілійованих з родиною Тренкіна та комунальним майном. Та на його офіційні доходи, зважаючи на все, це не вплинуло. Водночас попри зафіксовані НАЗК невідповідності й навіть «обґрунтовані сумніви» у висновку було зазначено про відсутність ознак кримінального злочину чи бодай адміністративного правопорушення.

У цій ситуації варто зауважити на важливому факті – паралельно з початком перевірки декларації Тренкіна слідче управління Національної поліції у Черкаській області порушилокримінальну справуза ознаками недостовірного декларування та ймовірного незаконного збагачення, що досі перебуває у підслідності місцевих правоохоронців.

Після виходу низки матеріалів «18000» про ймовірні сумнівні статки Юрія Тренкіна та його оточення ми неодноразово письмово зверталися до місцевих та столичних правоохоронців з метою передачі матеріалів цього провадження до іншого слідчого органу з метою забезпечення належного розслідування. Та справа досі перебуває у черкаських правоохоронців, а останню в ній ухвалу виносили ще у серпні 2025 року.

Анатолій Бондаренко

Після Тренкіна НАЗК почало перевірку декларації міського голови Черкас Анатолія Бондаренка, подану ним за 2024 рік. У документі було встановлено дрібні невідповідності, зокрема, неточності у датах оформлення корпоративних прав дружиною Анатолія Бондаренка – Валерією у місцевій мережі продовольчих магазинів. Йдеться про частки вартістю у понад 5 млн гривень та 1,4 млн гривень, відповідно, які Валерія Бондаренко набула протягом 2023–2024 років.

Також контролери встановили, що на рахунку Валерії Бондаренко в іспанському банку не 68 645 євро, як зазначено у документі, а 68 тисяч 894 євро.

Сам же Анатолій Бондаренко неналежно відобразив договір позики у розмірі 9,6 млн гривень. Йдеться про операцію з продажу квартири в одній з черкаських новобудов, яка дісталася у спадок міському голові на початку 2022 року.

У висновку з перевірки декларації Анатолія Бондаренка та його дружини за 2024 рік зазначено, що всі ці операції не мають ознак незаконного збагачення, необґрунтованих активів не встановлено.

Араік Мкртчян

На відміну від місцевих топпосадовців не для всіх представників місцевого політикуму та чиновницького корпусу повні перевірки НАЗК завершуються відсутністю задокументованих суттєвих порушень.

Наприкінці 2024 року розпочалася перевірка декларації очільника місцевої партійної організації «Слуга Народу»Араїка Мкртчяна. За результатами перевірки НАЗК встановило ознаки кримінального злочину – недостовірне декларування. Впливовому політику та бізнесмену інкримінують приховування майже 10 млн гривень активів. Йдеться про придбання у 2023 році одразу трьох коштовних автівок за ринковою вартістю у понад 12 млн гривень. І якщо справа Тренкіна під егідою місцевих правоохоронців фактично завмерла понад рік тому, то за процесуального керівництва Офісу генерального прокурора матеріали справи Мкртчяна вже передали до суду. Раніше Мкртчян, коментуючи ці події, зазначав, що автівки купували у членів родини та це було ніби дарування. Наскільки це відповідає дійсності, має встановити слідство.

Так, набувши коштовні автівки, а не «орендувавши» їх у власного водія, позичивши у кума чи товариша, як міський голова та секретар міської ради, Мкртчян став фігурантом кримінальної справи.

Читайте також:Дорожній сезон 2026: хто, де та за скільки ремонтує дороги в ЧеркасаÑ.

Віктор Євпак. Фото з фейсбуку депутата

Схожа ситуація з перевіркою — і в ще одного відомого місцевого політика та бізнесмена Віктора Євпака. Попри відсутність активної публічної політичної діяльності після початку повномасштабного вторгнення Євпак залишає за собою мандат та обов’язок подання декларацій.

В одній із них власник низки ІТ‐бізнесів задекларував мільйон доларів на рахунку в іноземному банку. Водночас у зазначений період підприємець не відобразив відповідний дохід – це у НАЗК сприйняли як недостовірне декларування. У своїх поясненнях Євпак наголошує, що  сума – відображена у декларації, тому про приховування не йдеться.

Важливим аспектом під час заповнення декларації й подальшої її перевірки як контролерами, так і слідчими є визначення суб’єктивної сторони, а саме умислу. Чи є умисел на вчинення злочину у місцевих депутатів, які за сумісництвом є заможними бізнесменами, – питання риторичне.

Саме визначення умислу у тих чи тих корупційних діях і є прерогативою слідчого органу, яким НАЗК за своєю природою та функціями не є. Навіть складання негативного висновку за результатом перевірки не гарантує відкриття кримінальної справи.

Тож сам по собі висновок НАЗК ще нічого не означає і точно не є індульгенцією, а лише підтверджує або ж спростовує задекларовані фігурантом активи. Якщо умовний міський голова, очільниця МСЕК чи будь‐хто інший приховує мільйони у готівці або ж майно, записане на третіх осіб, то і встановити це у межах перевірки декларації неможливо. Бо перевіряють лише задеклароване майно. Очевидно, що людина, яка обіймає високу посаду, зазвичай розуміє, як правильно заповнити декларацію.

Для перевірки ж інших фактів, які перебувають поза процесом декларування, є інші інструменти та засоби, зокрема моніторинг способу життя, який здійснює те саме НАЗК, він триває по низці черкаських посадовців, а також досудове слідство.

Наприкінці варто зупинитися на ще одному важливому моменті, який не є очевидним, втім подекуди пояснює багато процесів, пов’язаних із незаконним збагаченням та необґрунтованими активами. Чинним антикорупційним законодавством передбачено, що у разі виявлення у фігурантів розслідувань необґрунтованих активів, їх можуть стягнути в дохід держави двома шляхами.

Перший – це так звана цивільна конфіскація. Новини про це ми повсякчас чуємо від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Вищого антикорупційного суду. Саме тут відбувається розгляд відповідних справ переважно за матеріалами НАЗК. І тут є важливий аспект, який можуть використовувати з метою збереження сумнівного активу у фігуранта. Тобто спочатку НАЗК перевіряє, передає матеріали до САП і вони скеровують цивільний позов до суду з метою конфіскації активів.

Другий шлях — це конфіскація в межах кримінального провадження. Якщо є кримінальне провадження за фактом незаконного збагачення, конфіскація майна має відбуватися лише за рішенням суду у цій справі. Тому, наприклад, САП не може заявити позов про конфіскацію майна саме у фігурантів кримінальних проваджень.

Артур Чемирис

Читайте також:Позбутися Радянщини? Чому приватизують унікальний риборозплідник Черкащини та які можуть бути наслідки.

Читайтеновини Черкас та області– перевірена оперативна інформація на «18000». Підписуйся нателеграм‐канал «Шо там у Черкасах?»