Дослідження, проведене вченими, виявило ключові фактори, які найбільш сильно впливають на рівень стресу працівників. Згідно з отриманими даними, основними джерелами стресу є невизначеність у завданнях та відсутність контролю над власною роботою. Працівники часто стикаються зі складнощами при виконанні обов'язків через нестабільні умови роботи або недостатню підтримку з боку керівництва. Окрім того, дослідники зазначили важливість міжособистісних відносин у колективі. Конфлікти
Автори провели метааналіз досліджень про рольовий стрес на роботі за період з 1964 по 2024 рік. До аналізу увійшли сотні незалежних досліджень і дані майже 800 тисяч працівників. Вчені порівняли три основні джерела стресу: неясність ролі, конфлікт ролей і перевантаження.
Неясність ролі виникає, коли працівник не до кінця розуміє, що саме має робити, де закінчується його відповідальність, як оцінюється його робота та які завдання є пріоритетними.
Конфлікт ролей з'являється, коли від людини чекають взаємовиключних дій. Наприклад, керівник вимагає швидше виконувати завдання, але водночас наполягає на максимальній точності та додаткових узгодженнях.
Перевантаження - це ситуація, коли завдань надто багато, а часу, ресурсів або людей для їх виконання не вистачає.
За підсумками аналізу саме незрозумілість ролі виявилася одним із найбільш руйнівних чинників загалом. Коли людина постійно змушена вгадувати очікування, це знижує впевненість, мотивацію, задоволеність роботою і якість виконання завдань.
При цьому у різних стресорів були свої сильні сторони впливу. Конфлікт ролей особливо тісно був пов'язаний із вигоранням, психологічним напруженням і бажанням звільнитися. Перевантаження частіше асоціювалося з проблемами фізичного і психічного здоров'я.
Дослідження показує, що погана постановка завдань - це не просто управлінська дрібниця. Якщо співробітник не розуміє, що від нього хочуть, він витрачає сили не тільки на роботу, а й на постійне розшифровування очікувань.
Така невизначеність може бути особливо шкідливою в гібридних командах, за частих змін процесів, реструктуризацій, запуску нових інструментів і розмитих посадових інструкціях. Формально людина може бути не перевантаженою, але все одно відчувати сильний стрес, бо не знає, які рішення може ухвалювати сама і що вважатиметься хорошим результатом.
Для роботодавців висновок теж практичний: зниження стресу починається не тільки зі зменшення навантаження. Іноді важливіше чітко описати ролі, пріоритети, зони відповідальності та критерії успіху.
Теорія рольового стресу вивчається з 1960-х років. Вона пояснює, як очікування, обов'язки та соціальні ролі на роботі можуть перетворюватися на джерело напруги.
Раніше стрес на роботі часто пов'язували насамперед з обсягом завдань. Але нові дані показують складнішу картину: людині може бути важко не тільки тому, що роботи багато, а й тому, що вона погано структурована.
Простий приклад: якщо співробітнику кажуть "візьми на себе проєкт", але не пояснюють, які в нього повноваження, хто ухвалює фінальні рішення, які строки реальні та за якими метриками оцінять результат, це створює постійну напругу. Навіть досвідчений фахівець у такій ситуації може швидше вигоріти.
Дослідження Gargi Sawhney та співавторів A meta-analytic review of 60 years of role stressor researchопублікованов Journal of Vocational Behavior 2026 року. Автори узагальнили шість десятиліть даних про рольові стресори на роботі та їхній зв'язок із самопочуттям, ефективністю, задоволеністю працею та наміром звільнитися.