Норвезький тенісист Каспер Рууд, який нещодавно знизився у світовому рейтингу, висловив упевненість у своїх спортивних здібностях та розвитку. У інтерв'ю він зазначив, що хоча його рейтинг наразі нижчий порівняно з минулими роками, це не відображає справжнього рівня його гри. Рууд підкреслив, що за останні кілька років значно покращив свою техніку і тактичне мислення на корті. Тенісист вважає, що вміння адаптуватися до різних ситуацій під час матчів
Ексдруга ракетка світу Каспер Рууд відповів на запитання медіа після перемоги над Лоренцо Музетті та виходу у чвертьфінал «Мастерса» в Римі
– Чи багато ви аналізували гру Лоренцо перед матчем?– Ми завжди дуже ретельно аналізуємо суперників – незалежно від того, проти кого граємо. Оскільки я давно не грав із Лоренцо, то справді провів чимало аналізу. Я дивився багато його матчів, особливо тут, у Римі. Останнійматч проти Франсіско Серундолоя взагалі дивився наживо. Наприкінці того поєдинку було видно, що Лоренцо уже має невеликі фізичні проблеми, тому я зрозумів: якщо це справді так, то потрібно змусити його якомога більше рухатися. Це жорстоко й безжально, але таким є спорт. Ви повинні робити все можливе, щоб вигравати матчі. Для мене кожна перемога важлива.
Звісно, я бажаю Лоренцо здоров’я і якнайшвидшого відновлення. Наприкінці матчу було помітно, що йому важко. Шкода, коли матчі складаються таким чином через проблеми зі здоров’ям, але загалом у цьому і є жорстокість спорту, не лише тенісу. Дуже непросто справлятися з болем і травмами, тому потрібно віддати йому належне за те, що він намагався боротися й зробив усе, що міг.
– Іноді, коли гравець бачить, що суперник не готовий на 100%, він починає нервувати, просто перекидати м’яч через сітку. У чому небезпека таких ситуацій?– Тут важливо знайти баланс. Коли суперник здоровий і готовий фізично, ви очікуєте, що матч буде дуже складним – незалежно від обставин. Але щойно ви бачите, що суперник має фізичні проблеми, тут дуже важливо знайти баланс: не почати занадто форсувати гру, робити помилки й дарувати йому легкі очки, але водночас не залишати зручних м’ячів для атаки.
Я часто помічав: коли хтось грає без тиску, ще й маючи певні фізичні проблеми, він починає влучати у всі ці ризиковані удари, тому це непросто. Сьогодні я відчував хороший ритм і впевненість у собі. Я знав, що вже провів тут кілька хороших матчів, тому хотів просто продовжувати в тому ж дусі.
– Наскільки близьким ви зараз відчуваєте себе до своєї найкращої форми?– Хмм… Думаю, досить близьким. Це навіть трохи кумедно, тому що зараз, коли мій рейтинг нижчий за той, що був раніше, я відчуваю себе кращим гравцем, ніж два, три чи чотири роки тому. Рейтинг не завжди відображає те, як ви почуваєтеся на корті. І це нормально. Водночас я реаліст і розумію, що цього року програв кілька матчів, які не мав і не хотів програвати. У ті роки, коли я був у топ-10 чи топ-5, такого траплялося менше.
Рівень тенісу постійно зростає. Навіть якщо я відчуваю, що підняв свій рівень порівняно з тим, що було два чи три роки тому, інші гравці теж прогресували – а дехто навіть більше. У когось крива розвитку виявилася кращою за мою. У цьому немає нічого поганого. Мені просто потрібно це прийняти й продовжувати важко працювати. На одних турнірах і в одних матчах ви почуваєтеся краще, на інших – гірше. Я дуже сподіваюся, що зможу показати хороший результат тут, у Римі, та набрати впевненість перед пізнішими стадіями турніру, перед Ролан Гаррос і рештою сезону.
– Коли востаннє ваш суперник по-справжньому втрачав контроль над собою і ламав ракетку? Про що ви думаєте в такі моменти і як зберігаєте концентрацію?– Якщо чесно, не можу пригадати. Мабуть, у матчі проти Олександра Бублика. Ми багато разів грали один проти одного. Наприклад, тут торік. Думаю, це був саме той матч.
Зазвичай ракетки ламають тоді, коли щось іде не так. Ви просто намагаєтеся не думати про це. Гравець отримує попередження і після цього, як правило, заспокоюється. Причин для такого зриву може бути багато. Але зрештою все зводиться до того, що ви відчуваєте: не показуєте той рівень гри, який повинні, або граєте гірше, ніж можете. Ви починаєте злитися, робите забагато невимушених помилок. У мене теж були такі спокуси. Іноді я був близьким до цього, але поки що мені вдавалося стримуватися.
– Як вам подорожується з маленькою дитиною?– Я намагаюся бачити в цьому лише позитивні моменти. Нам дуже пощастило, що з нами подорожує няня, яка доглядає за донькою вночі. До такого досвіду потрібно бути готовим, тому що вам усе одно потрібно виходити на матчі відновленим та після відпочинку. Думаю, у світі професійного спорту це досить нормально – мати людину, яка допомагає доглядати за новонародженою дитиною вночі, щоб ви могли нормально відпочивати й відновлюватися. Удень я проводжу багато часу в тенісному клубі, тому намагаюся присвячувати свої вечори й післяобідній час сім’ї. Це приносить мені дуже багато радості й змушує посміхатися.
У майбутньому в доньки буде ще багато різних етапів життя, і я сподіваюся, що зможу бути поруч ще більше. Але зараз я можу зробити не так уже й багато, окрім того, щоб забезпечити їй комфортне й хороше життя. Моя дружина, наша донька та я дуже щасливі та вдячні за те, що маємо, але, звісно, це завжди баланс.
– Ви коли-небудь замислювалися над тим, наскільки унікальною є система тенісного рахунку?– Якщо говорити про систему рахунку, то вона чудова, тому що теніс не обмежений часом. Якщо подивитися на інші види спорту – футбол, баскетбол чи хокей – там усе залежить від часу. Коли команда має велику перевагу, вона може просто «вбивати» час. У тенісі такого немає. Ви не можете просто дочекатися кінця матчу – потрібно вийти й виграти його. Навіть якщо ви ведете в рахунку або виграли перший сет, вам усе одно потрібно залишатися агресивним. Думаю, у цьому і є краса тенісу: ви можете бути дуже близько до перемоги, але водночас дуже далеко від неї.
Наприклад, минулого тижня в Мадриді вматчі проти Стефаноса Циципасавсе було дуже рівно у всіх трьох сетах. Коли я залишив корт, то побачив, що виграв на 15 очок більше за нього. Це максимально близький матч, який тільки можна уявити. Я виграв значно більше очок, але якби програв матч, то все одно, мабуть, завершив би його з більшою кількістю виграних очок. Це показує, наскільки важливими є дрібні деталі й перемоги в ключових розіграшах. Багато матчів в ATP-Турі вирішуються буквально двома-п’ятьма важливими очками. Якщо ви виграєте їх – опиняєтеся на вершині. Якщо ні – усе стає дуже складно.
Якщо подивитися на статистику «Великої трійки» – Роджера [Федерера], Рафи [Надаля] й Новака [Джоковича] – то за кар’єру вони виграли приблизно 53-54% усіх очок, які розіграли. І при цьому вони домінували в Турі. Це лише показує, наскільки все насправді близько.
– Але чи є щось, що ви все ж змінили б?– Якщо чесно, формат без «більше-менше» – це цікавий варіант. Вирішальне очко додає дуже багато нервів і напруги.Але загалом мені дуже подобається система такою, якою вона є зараз. Не думаю, що в ній потрібно щось суттєво змінювати.
Наступним суперником Каспера Рууда стане Карен Хачанов, з яким він зустрічався тричі та здобув дві перемоги. Їхній єдиний поєдинок на ґрунті відбувся на «Мастерсі»в Римі у 2020 році, і тоді перемогу здобув норвежець.
Напишіть свій коментар тут
Зберегти моє ім’я, email і сайт у цьому браузері для наступного коментаря.