Дослідження, проведене групою вчених, розкриває нові аспекти впливу фізичних вправ на наші відчуття та емоційний стан. Виявляється, регулярна фізична активність не лише покращує фізичну форму, але й значно змінює сприйняття навколишнього світу. Науковці встановили, що під час виконання вправ у мозку відбуваються складні нейрохімічні процеси, які сприяють виділенню ендорфінів — речовин, відповідальних за почуття радості і задоволення. Важливо зазначити
Фізична активність дійсно змінює наше самопочуття, але не зовсім так, як прийнято вважати. Нове масштабне дослідження показало, що навіть звичайна ходьба або інша повсякденна активність насамперед підвищує рівень енергії, а не обов’язково робить людину спокійнішою чи миттєво щасливішою.
Такого висновку дійшли науковці зRuhr University Bochumразом із колегами з Австрії та Німеччини. Результати опубліковані в журналіNature Human Behaviour.
Більшість попередніх досліджень проводилися в лабораторіях: добровольці бігали на доріжках, відповідали на запитання про настрій і йшли додому. Проте такі умови не відображають того, як фізична активність впливає на людину в повсякденному житті.
Цього разу дослідники проаналізували дані 8 223 учасників із 14 країн. Люди носили на зап’ястях спеціальні датчики руху та регулярно отримували запитання на смартфон про своє самопочуття.
Загалом було зібрано:
Виявилося, що люди почувалися краще після фізичної активності. Але водночас вони також були більш схильні рухатися тоді, коли вже перебували у хорошому настрої. Тобто зв’язок працює в обох напрямках: активність покращує самопочуття, а гарний настрій спонукає більше рухатися.
Найпомітнішою зміною стало відчуття бадьорості. Понад 95% учасників повідомляли, що після руху відчували себе більш енергійними, активними та готовими до дій.
Навіть звичайна ходьба давала відчутний результат. Порівняно з сидінням, вона підвищувала рівень енергії на 0,62 бала за чотирибальною шкалою. Це означає, що для покращення самопочуття не обов’язково виснажувати себе тренуваннями — достатньо просто більше рухатися протягом дня.
Попри популярну думку, фізична активність не завжди робила людей більш розслабленими. Навпаки, багато учасників повідомляли про невелике зниження відчуття спокою.
Після ходьби показник спокою зменшувався в середньому на 0,22 бала. Це логічно: після активності організм перебуває у стані підвищеної готовності, а не повного розслаблення.
Дослідження не виявило суттєвого зменшення тривожності, смутку чи дратівливості одразу після руху. Це не означає, що спорт не допомагає психічному здоров’ю. Швидше за все, для зниження негативних емоцій потрібні регулярні заняття, триваліший час або інший тип навантаження.
Особливо корисною фізична активність виявилася для людей, які на початку дослідження почувалися найгірше.
Учасники з низьким рівнем емоційного благополуччя отримували найбільше покращення після руху. Це свідчить про те, що навіть невелика активність може стати важливою підтримкою для людей із пригніченим настроєм.
Дослідження підтвердило, що користь від руху проявляється не лише під час тренувань у спортзалі. Навіть коротка прогулянка, підйом сходами або активні домашні справи можуть помітно підвищити рівень енергії.
Для лікарів це ще один аргумент рекомендувати пацієнтам більше рухатися, особливо якщо вони скаржаться на втому, млявість або поганий настрій.
Фізична активність не завжди миттєво робить людину спокійнішою або позбавляє тривоги. Її основний короткочасний ефект — це приплив енергії, бадьорості та готовності діяти.
Навіть кілька хвилин руху можуть змінити самопочуття на краще. Іноді найефективніший спосіб відчути себе краще — просто встати й пройтися.