В Офісі Генпрокурора повідомили, що не планують просити екстрадицію Бражникова з Франції

В Офісі Генпрокурора повідомили, що Україна не планує звертатися із запитом про екстрадицію з Франції Євгена Бражникова, фігуранта справи щодо катувань ув’язнених у незаконній тюрмі “Ізоляція”. Розслідуванням злочинів займатимуться французькі компетентні органи, а Україна сприятиме у межах міжнародної-правової допомоги, розповіли МІПЛ у Офісі Генпрокурора.

Євген Бражников — колишній в’язень “Ізоляції”. За даними слідства, у 2017-2019 роках він добровільно співпрацював із так званим “міністерством державної безпеки ДНР” та брав участь у катуваннях вʼязнів “Ізоляції”, а також психологічно тиснув й принижував їх, змушуючи до зізнань.

Він повернувся до України під час обміну у 2019 році. Згодом українське слідство повідомило Бражникову про підозру. Справу мав слухати один із судів Києва, але обвинувачений виїхав до Франції. Про його затримання стало відомо у травні 2026 року.

Євген Бражников — громадянин України,працювавоперуповноваженим в Управлінні карного розшуку МВС у Донецькій області до 2010 року. У 2016-му був заступником директора з безпеки Донецького енергозаводу під владою так званої “ДНР”. Згодом йогозатримали“МДБ ДНР” за підозрою у нібито співпраці з українськими спецслужбами. У 2018-му його визнали винуватим у незаконному зберіганні зброї та присудили 8 років. Ще до вироку Бражникова відправили в “Ізоляцію”.

Він повернувся до України під час обміну полоненими у грудні 2019 року. Через кілька місяців, після отримання свідчень від колишніх вʼязнів “Ізоляції”, СБУ повідомила Бражникову про підозру.

Станіслав Печонкін, що повернувся з полону,вказувавна Бражникова, як на того, хто співпрацював з “ДНР” та катував людей в “Ізоляції”.  Чоловік розповідав: коли його привезли в “Ізоляцію”, її керівник Денис Куликовський (“Палич”) отримав завдання вибити з нього зізнання про співпрацю з українськими спецслужбами. За словами Печонкіна, його лупцювали не тільки працівники катівні, а й зокрема Євген Бражников. Про те, що Бражников знущався над українцями,розповідаві журналіст Станіслав Асєєв, який також повернувся з полону під час обміну у  грудні 2019-го.

Справу Бражникова скерували до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області у квітні 2021 року. Йому інкримінували воєнні злочини (жорстоке поводження з військовополоненими) та сприяння діяльності терористичної організації. У справі девʼять потерпілих: Роман Гісь, Олег Кулаков, Ігор Куліш, Станіслав Печонкін, Кирило Полікарпов, Олександр Репетило, Сергій Усатюк, Олег Сугерей та Станіслав Асєєв. Втім, розгляд по суті не почали. Постраждалі звернулися до Верховного суду, щоб матеріали справи передали до одного із судів Києва, адже більшість з них проживали у столиці. Верховний суд 9 вересня 2021 року скерував справу в Оболонський райсуд Києва, де тривалий час не могли провести підготовче засідання. А згодом зʼясувалося, що Бражников виїхав до Франції і попросив про статус біженця.

Спершу, у 2020 році, суд відправив Бражникова під цілодобовий домашній арешт. Після цього запобіжний захід помʼякшили до особистого зобовʼязання. А одного разу суд відмовив у клопотанні прокуратури про продовження запобіжного.

Бражников свою вину заперечував та стверджував, що також був ув’язненим в “Ізоляції”, як і постраждалі.

Восьмого травня 2026 року генеральний прокурор України Руслан Кравченконаписаву своєму Facebook, що у Франції затримали одного з катів незаконної донецької тюрми “Ізоляція”. Його взяли під варту та висунули обвинувачення у воєнних злочинах і злочинах проти людяності.

“Після звернення українських прокурорів, ГО Truth Hounds та інших громадських організацій правоохоронці Франції відкрили власне кримінальне провадження. Спільно з українськими прокурорами вони допитали потерпілих, а українська сторона передала додаткові матеріали справи для зміцнення доказів”, — йдеться у його дописі.

У Truth Houndsповідомили: затримання відбулося 7 квітня 2026-го. Чотири роки тому ця організація, а також FIDH та LDH інформували французьку владу про перебування Бражникова у Франції. Це стало підставою для відкриття попереднього розслідування у цій країні. Тоді як Оболонський райсуд Києва у серпні 2024 рокудозволивзвернення через Мінʼюст України з клопотанням до компетентного органу Франції про передачу справи Бражникова.

“Це перша офіційна передача Україною справи третій державі, що демонструє: потерпілі від міжнародних злочинів можуть шукати справедливості за межами власної юрисдикції, коли підозрювані намагаються уникнути переслідування вдома”, —наголосилиадвокати постраждалих Клеманс Бектарт і Марк Байї.

В Офісі Генпрокурора повідомили МІПЛ, що поки не планують подавати запит на екстрадицію Бражникова:

— Україна не планує звертатися по екстрадицію Бражникова з Франції. Злочини, у яких він обвинувачується, розслідуватимуть французькі компетентні органи. Україна сприятиме французькому кримінальному провадженню у межах міжнародної-правової допомоги.

Там додали: це вже другий випадок затримання іноземними компетентними органами особи за вчинення воєнних злочинів в Україні. Перший — стосувався громадянина РФ Яна Петровського в Фінляндії.

Після звістки про затримання Бражникова Станіслав Асєєврозповів, що три роки тому йому написали з правозахисної організації й запропонували домогтися арешту Бражникова у Франції.

“Я сказав цій чудовій людині, що дістати його у Франції не вийде, не кажучи вже про те, щоб переконати потерпілих — після купи свідчень поліції, СБУ, прокуратурі, судам, правозахисникам і приниження з його втечею — пройти через все це ще раз, тепер для французів. На що мені справедливо відповіли, що ми нічого не втрачаємо, якщо спробуємо, і я погодився”, — написав він.

Торік він Асєєв свідчив у Парижі, пізніше опитали й інших потерпілих та очевидців. Адвокат Станіслава Асєєва Олег Горбачов додає: затримання Бражникова — позитивний сигнал.

— Ми ходили на засідання, де вирішувалося питання про передачу цієї справи з України до Франції за запитом компетентних органів. Потім було судове рішення щодо передачі, і це дало механізм для наступних процесуальних кроків щодо Бражникова та його затримання, — сказав він у коментарі МІПЛ.

Адвокат та експерт МІПЛ Андрій Яковлєв наголошує: ця справа — приклад реалізації універсальної юрисдикції, коли держава переслідує за воєнні злочини та злочини проти людяності в інтересах міжнародного правосуддя. Україна могла б запросити передачу Бражникова для продовження власного розслідування, адже інкриміновані йому злочини вчинені на території України, а більшість потерпілих — її громадяни. Це передбачено Європейською конвенцією про видачу правопорушників 1957 року та механізмами міжнародної правової допомоги. Аргументом на користь запиту про екстрадицію є і те, що Бражников виїхав до Франції після завершення українського слідства.

— Україна теоретично має вікно можливостей щодо екстрадиції Бражникова для продовження слідства та судового розгляду. Якщо ж Франція першою завершить судовий процес і ухвалить вирок, то подальша передача до України вже, ймовірно, не відбудеться, адже, крім необхідності отримання згоди Франції, все ще залежатиме від згоди засудженого.

Якщо Бражникова визнають винним у Франції, йому загрожує від 10 до 30 років чи довічне увʼязнення, додає експерт. Після вироку може постати питання про передачу Україні для відбування покарання:

— Це передбачено Конвенцією Ради Європи про передачу засуджених 1983 року, учасниками якої є і Україна, і Франція. Тоді аргументом може стати громадянство Бражникова й те, що інкриміновані йому злочини вчинені щодо громадян України та на її території.

У статті 3 Конвенції зазначені умови передачі:

Конвенція також вимагає, щоб засудженому пояснили правові наслідки передачі та отримали його добровільну згоду.

За словами експерта, важливо не обмежувати розслідування індивідуальною роллю Бражникова як виконавця. Злочини в “Ізоляції” слід розглядати як частину спільної злочинної діяльності й системної практики, яку уможливив контроль РФ над окупованими територіями, дії підконтрольних їй структур та бездіяльність російських посадовців.

— Ця справа має значення не лише для покарання Бражникова, а й для встановлення всієї вертикалі, зокрема через механізми відповідальності командирів та тих, хто знав про катування й незаконне утримання людей в “Ізоляції”, але не запобіг цим злочинам, — додає Яковлєв.

Андрій Яковлєв наголошує: якщо Україна не проситиме екстрадицію Бражникова, слід максимально сприяти французькому слідству.

— У цьому може бути практичний сенс, адже на час вчинення інкримінованих йому дій у Кримінальному кодексі України ще не було окремої статті про злочини проти людяності. Вона з’явилися лише у 2024-му, тому може постати питання ретроспективного застосування кримінального закону, — зазначає Яковлєв.

Натомість у кримінальному законодавстві Франції злочини проти людяності були ще до подій в “Ізоляції”. Тож французьке слідство може розглядати ці події як частину системної практики, до якої причетні підконтрольні Росії структури.

Головне зображення: Євген Бражников, фігуранта справи щодо катувань ув’язнених у незаконній тюрмі “Ізоляція”. Джерело: Центр журналістських розслідувань

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.Обов’язкові поля позначені*