В Україні нещодавно стартувала ініціатива, що дозволяє реалізацію лікарських засобів на автозаправних станціях (АЗС), що викликало жваву дискусію серед медичних експертів та населення. Основною метою цього нововведення є покращення доступності медикаментів для мешканців сіл та віддалених районів, де традиційні аптеки часто відсутні або мають обмежений асортимент. Згідно з даними Міністерства охорони здоров'я України, близько 20% українців живуть у селах, і саме вони стикаються
Станом на початок травня 2026 року ліцензії на продаж фармацевтичної продукції отримали понад 160 АЗС, однак лише 15% із них розташовані в населених пунктах, де немає аптек. Натомість понад чверть таких точок припадає на Київ. Про це повідомив виконавчий директор Proxima Research International Сергій Іщенко на форумі «ФАРМЕКСПЕРТ–2026: фармацевтичний ринок у новій регуляторній реальності».
Він представив перші результати аналізу ліцензування АЗС для продажу лікарських засобів. За його словами, ініціатива мала посилити фізичну доступність ліків, насамперед у селах і невеликих населених пунктах, де немає аптек. Однак фактичне розміщення ліцензованих АЗС поки свідчить, що значна частина таких точок відкривається у великих містах або там, де вже є аптечна інфраструктура.
За даними презентації, станом на початок травня 2026 року ліцензію на продаж фармацевтичної продукції отримали понад 160 АЗС. Водночас більше 25% відкритих аптечних точок на АЗС припадає на Київ.
Натомість лише 15% таких АЗС відліцензувалися в населених пунктах, де немає аптек. Тобто частково ініціатива справді дійшла до територій без аптечної інфраструктури, але основний обсяг ліцензування поки не зосереджений саме там.
У топ-10 населених пунктів за кількістю ліцензованих АЗС увійшли:
Під час виступу Іщенко також звернув увагу на те, що формальна прив’язка АЗС до населеного пункту не завжди означає фактичну доступність ліків для його жителів. Наприклад, АЗС може бути зареєстрована в межах сільради, але фактично розташовуватися за кілька кілометрів від житлової забудови.
«Ми розуміємо, що АЗС приписано до якоїсь сільради, і вона десь кудись попаде. Але чи попаде вона саме в селище, це ще велике питання», — зазначив спікер.
Окремо йшлося про економічну мотивацію самих АЗС. За словами Іщенка, насамперед ліцензуватися будуть ті точки, де оператори очікують хоча б мінімального комерційного результату.
«Найперше, як казали нам колеги з дискусії, це дійсно відліцензовуватися буде там, де очікування від АЗС, що там буде хоч якийсь бізнес», — зазначив він.
Також учасники ринку звертають увагу на обмеження націнки. За словами спікера, представники АЗС стурбовані тим, чи можна будувати бізнес за умови обмеження націнки на рівні 30%.
У підсумку ініціатива з продажу ліків на АЗС справді може частково покращити доступність препаратів у місцях без аптек. Водночас перші дані свідчать, що значна частина ліцензованих точок з’являється у великих містах або населених пунктах, де вже працює багато аптек.
Джерела
Продаж ліків на АЗС: чи справді ініціатива покращує доступність у селах — (The Pharma Media)