Бізнес України "налякали" скасуванням броні: у Раді розповіли, до чого готуватись

Економіка | 12.05.2026 15:57

Бізнес України "налякали" скасуванням броні: у Раді розповіли, до чого …
Бізнес України "налякали" скасуванням броні: у Раді розповіли, до чого …

В Україні триває обговорення можливого скасування бронювання від мобілізації для певних категорій бізнесу, що викликало занепокоєння серед підприємців. За словами представників Верховної Ради, це питання може бути актуальним вже у 2026 році. Скасування броні стосується тих компаній, які отримали право не підлягати призову на військову службу через важливість їхньої діяльності для економіки країни. Депутат зазначив, що наразі в Україні існує потреба в оптимізації ресурсів та покращенні обороноздатності держави. Це означає, що деякі галузі

В Україні почали активно ширитися чутки про можливе скасування бронювання для підприємств, які не працюють безпосередньо на оборонно-промисловий комплекс. Однак у Верховній Раді запевняють: нинішня система продовжить діяти.

Інформація про те, що бронювання залишать лише для працівників оборонних підприємств, не відповідає дійсності. Про це в етері"Вечір.LIVE"заявила голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.

Дивіться такожЗброярі пояснили, як не стати оборонним стартапом без продукту: що треба робити

А стосовно броні, я вже чула такі питання стосовно того, що буде скасоване бронювання для підприємств, які сьогодні мають цей статус критичності, що будуть бронювати лише працівників оборонно-промислового комплексу. Це все неправда,— підкреслила Шуляк.

Вона пояснила, що підприємства критичної інфраструктури й надалі матимуть право бронювати своїх працівників, адже саме вони забезпечують стабільну роботу держави та базові потреби населення.

За словами депутатки, без фахівців цивільних галузей країна не зможе виконувати значний обсяг критично важливих завдань.Шуляк також наголосила, що чинна система бронювання продовжує працювати, а підприємства, які мають статус критично важливих, зберігають свої права.

Зауважте!Попри хвилю чуток, у Верховній Раді запевняють, що система бронювання для критично важливих підприємств продовжить працювати. Влада визнає, що цивільні галузі залишаються важливою частиною економічної та соціальної стійкості країни, тому масового скасування бронювання наразі не планується.

Днями у Верховній Раді заговорили не лише про посилення контролю, а й про можливе скорочення кількості підприємств, які мають статус критично важливих. Мова йде про зменшення кількості критично важливих підприємств на 10 – 20%. Про це розповів нардеп Руслан Горбенко, пише"Телеграф".

За словами депутата, підхід до бронювання мають переглянути з урахуванням двох ключових факторів – потреб армії та економіки. З одного боку, бізнес має працювати і наповнювати бюджет. З іншого – система не повинна використовуватись формально.

На сьогодні є умовно негласний наказ, щоб зменшити кількість критичних підприємств від 10 до 20%. Тому критерії для отримання критичності кожного кварталу підвищуються,– каже Горбенко.

Нардеп говорить, що зараз частина підприємств отримує статус, але не демонструє відповідної економічної ефективності. Йдеться, зокрема, про ситуації, коли:

Саме тому держава поступово переходить від масового надання статусів до їх перевірки. За словами Горбенка, перевірки підприємств із бронюванням уже відбуваються. До них залучають не лише представників ТЦК, а й співробітників СБУ – щоб мінімізувати корупційні ризики.

Окремий акцент роблять на оборонно-промисловому комплексі, де деякі підприємства мають 100% бронювання працівників.

Якщо 100 людей виробляло продукцію на 100 мільйонів гривень, а раптом на підприємстві стало 200 людей, а виробляти продукції вони змогли на 120 мільйонів, то тут треба перевіряти ці підприємства,– пояснив нардеп.

Відсоток інвалідностей і відстрочок, які були оформлені незаконно дійсно вражає. Народний депутат Сергій Нагорняк розповів, що для тих, хто хоче уникнути мобілізації є просте рішення: купувати відстрочки, щоб була можливість спокійно пересуватися та їхати за кордон.

За словами Нагорняка,98% цих довідок про інвалідність видані безпідставно. Чоловіки їх нібито купили, щоб уникнути мобілізації.Тому нардеп пропонує платити за відстрочки "в білу", а хто не має такої можливості, але хоче захищати країну, повинен мати хорошу мотивацію від держави.

Про те, чи була це чергова популістична заява, чи все ж законодавчо можна врегулювати питання "купівлі відстрочки" й "обнулити" всі довідки, в коментарі24 Каналурозповів адвокатРуслан Ружицький.

За словами експерта, можна припустити, що медики видавали громадянам неправдиві довідки про інвалідність. Але важко сказати, яку саме кількість отримали незаконно й про це ніхто це не скаже. І, власне, ідея скасування таких довідок, з погляду на закон – проблемна й утілити її в життя важко.

Науковий ступінь/посада

Але якщо б у держави було бажання з цим розібратися, то можна було б законом скасувати відстрочку особам з інвалідністю. І передбачити, що рішення про стан здоровʼя й придатність ухвалює ВЛК. Тоді питання правдиві чи не правдиві довідки відпало б.

Але ще важливо пам'ятати, що відстрочка надається громадянам, які мають третю групу інвалідності. А правила військово-лікарської комісії кажуть, що людина, яка має хворобу для призначення третьої групи інвалідності вважаєтьсяпридатною до служби. Тому, як говорить Руслан Ружицький, державі треба буде вирішувати що з цим робити.

У Мінцифри спростували ідею щодорозсилання повісток через застосунок "Дія". Питання електронних повісток справді розглядали у 2024 році, коли готували зміни до законів про мобілізацію та військовий обов'язок.

В Україні оновилиправила оформлення відстрочки від мобілізаціїдля чоловіків призовного віку через застосунок "Резерв+" або ЦНАП. Відстрочку можуть отримати працівники критично важливих підприємств, депутати, судді, дипломати, батьки трьох і більше дітей, а також інші.

Джерела

Бізнес України "налякали" скасуванням броні: у Раді розповіли, до чого готуватись — (24 канал)

Всі новини: Економіка