На Буковині прощалися з воїном Василем Маляриком, який пішов із життя, захищаючи рідну землю. Його серце не витримало навантажень війни та пережитих стресів, які він отримав під час служби на фронті. Церемонія прощання відбулася в його рідному селі, де зібралися родичі, друзі та побратими по службі. Василь був не лише військовим, а й люблячим сином і батьком. У своїй спільноті він завжди користувався повагою за свою муж
12 травня 2026 року Кострижівська громада у сльозах та скорботі попрощалася зі своїм земляком, українським воїном Василем Маляриком.
12 травня 2026 року Кострижівська громада у сльозах та скорботі попрощалася зі своїм земляком, українським воїном Василем Маляриком. Буковина знову схилила голови перед ще однією важкою втратою, яку принесла війна.
Василь Малярик став на захист України у найтяжчий для держави час. Доки вистачало сил і здоров’я — боронив рідну землю, виконував свій обов’язок перед народом та державою. Побратими згадують його як щиру, мужню та надійну людину, яка ніколи не ховалася за чужими спинами.
Та війна забирає не лише на полі бою. Після повернення додому організм захисника, виснажений пережитим та важкими випробуваннями, не витримав. Серце воїна зупинилося, залишивши невимовний біль для рідних, друзів та всієї громади.
Сьогодні рідна громада навколішки зустрічала та проводжала свого Героя в останню путь. Люди не стримували сліз, адже кожна така втрата — це рана для всієї Буковини та України.
Священники, побратими, мешканці громади та представники влади прийшли віддати останню шану воїну, який до останнього залишався вірним Україні.
Вічна пам’ять та шана Захиснику України Василю Малярику.
Посилання скопійовано. Тепер можна вставити його в Instagram.