Від завтра у Луцьку може відбутися підвищення цін на проїзд в маршрутках. Це рішення стало наслідком зростання витрат перевізників, які пов'язані зі збільшенням цін на паливо та обслуговування транспортних засобів. Місцева влада вже отримала численні звернення від перевізників щодо необхідності коригування тарифів. На сьогоднішній день вартість квитка становить 8 гривень, проте за словами представників компаній-перевізників, для забезпечення стабільної роботи маршруту і покриття витрат ціна повинна зрости до
24 гривні за квиток — не межа.
Левову частку у тарифі складають витрати на пальне та заробітну плату.
Не минуло і року, як вартість проїзду у маршрутках Луцька планують знову підвищити — з 18 до 24 гривень. Відбудеться це, ймовірно, вже у цю середу, 13 травня,коли виконком розглядатиме рішення про зміну вартості проїзду.
Востаннє підняття відбулося у серпні 2025: тоді ціну на квиток підняли з 14 до 18 гривень. А на початку повномасштабної війни у тролейбусі можна було проїхатися за 6 гривень. В маршрутці — 8 гривень за квиток.
Підняття до 24 гривень за поїздку — не вершина. Навесні 2026 року перевізники говорять про рентабельність послуги на рівні 30 гривень.
Розбиралися, які складники міська рада та учасники ринку закладають у вартість квитка і що підштовхуєпереглядати тарифи.
Питання тарифів, комунальних послуг, цін на базові продукти є соціально чутливими та завжди мають політичний контекст. З усім тим їх регулярно переглядають через економічні реалії. Як правило, лише підвищують.
Насамперед це рішення диктує інфляція, тобтопоступове природне знецінення грошей: гривня, як і більшість інших валют, дешевшає, тому ціни на більшість товарів щороку поволі ростуть.
Надто з 2014-го, коли через війну, пов’язані із нею кризи та потрясіння, дії політиків та інші чинники, інфляція в Україні та девальвація нашої валюти відносно долара були доволі високими.
Відповіднодо індексу споживчих цінз 2000 по 2026 роки, лише у 2002 та 2012 фіксували відʼємний результат. Тобто більшість продуктів дешевшала. В інших роках товари та послуги дорожчали.
Наприклад, за 2022 рікціни на базовий кошиктоварів зросли більше ніж на чверть, агривня знеціниласявідносно долара на третину.
Щоб стримати ціни на соціально важливі товари та послуги, уряд та місцева влада з початком повномасштабної війни ввели низку штучних заборон на подорожчання. Тобто, в ручному режимі заборонили піднімати ціни.
Наприклад, у Луцькій громадітакі обмеженнядіють щодо тарифів на теплопостачання та воду. І хоча для споживачів — це можливість отримати базові послуги за помірними цінами, для комунальних підприємств — наприклад, «Луцьктепла» та «Луцькводоканалу» — це діри у бюджетах. Їх латають з міської казни, виділяючи мільйонні компенсації. Тобто, умовно кажучи, ми купуємо тепло за ціною, яка не покриває видатки на його виробництво, постачання тощо.
Тепло в борг і крихкі труби. Як живуть комунальні гіганти Луцька
Проте із перевезеннями складніше. У місті усі тролейбуси обслуговує комунальне підприємство, маршрутки — приватники. З останніми домовитися про низькі тарифи, коли собівартість перевезення росте, складніше.
Саме тому тарифи переглядають навіть під час воєнного стану, попри необхідність штучно стримувати навантаження на наші гаманці у кризовий період.
Коли у червні 2022 року вартість проїзду у маршруткахпробували одноразово піднятиз 8 до 14 гривень і заморозити на цьому рівні, учасники ринку говорили про зростання вартості пального (з 26 гривень до 58–64 за літр), мастила, шин, акумуляторів (в середньому на третину), перегляд зарплат та інфляцію.
Тоді, піднявши вартість одразу на 6 гривень,міська рада задекларувала:«На період дії воєнного стану в нашій країні та двох місяців після скасування дії воєнного стану вартість проїзду у Луцьку в автобусах, які працюють на міських маршрутах загального користування у звичайному режимі руху, становитиме 14 гривень».
Це була смілива обіцянка, зважаючи на те, що міська рада не контролювала тривалість воєнного стану та можливі економічні наслідки війни для країни та міста зокрема. І її дотриматися не вийшло.
Липень 2023: утролейбусах вартість проїзду піднялиз 6 до 8 гривень. Тоді серед причин називали ріст цін на електроенергію та потребу у модернізації.
Серпень 2025: виконкомпідняв тарифина проїзд у маршрутках з 14 до 18 гривень (9 гривень для учнів) через «зростання витрат на обслуговування транспорту, що призводить до збитковості діяльності».
Вже тодіопозиціонери обурювалися «незаконним» рішенням, оскільки порушено обіцянку.
Квітень 2026.У тролейбусах переглянули вартість квитка— з 8 до 12 гривень, оскільки суттєво зросли витрати на електроенергію та оплату праці.
Травень 2026 року. Проїзд у маршрутках може зрости з 18 до 24 гривень. І це ще не межа, адже перевізники під час громадських обговорень називають планку у 30 гривень рентабельності. У маршрутці, яка сполучає Забороль та Підгайці,квиток уже виріс з 18 до 35 гривень.
Нині про «незаконність» підняття вже практично не говорять, бо подорожчання палива стало загальновідомим та вагомим чинником, а міський бюджет вже і так значно обтяжений компенсаціями за проїзд у тролейбусах та іншими комунальними тарифами.
Розберемося, що входить у вартість нашого квитка та хто учасники ринку.
У Луцькій громаді є30 міських автобусних маршрутів. Їх обслуговують 210 автомобілів від 9 перевізників.
Усі перевезення автобусами в Луцькій громаді забезпечують приватні компанії. Серед них є великі гравці, як ТзОВ «Бест Ленад Груп» чи ТОВ «Транссіті», що мають понад 50 автобусів. Інші зареєстровані як ФОПи та можуть мати менше ніж десять одиниць техніки.
За статистикою Луцької міської ради, один такий автобус в середньому проїжджає 90 тисяч кілометрів на рік. Це в разибільше, ніж пробіг типового легкового автомобіля.За цей час він перевозить приблизно 200 000 пасажирів, тобто близько 550 людей на день.
Місткість автобусів відрізняється: наприклад, є великі автобуси VDL на 80 загальних і 40 сидячих місць, а є менші «Атамани» — на 54 загальних і 23 сидячих місця. Серед автобусів є «Богдани» та VDL 2006–2008 років та новіші «Атамани» 2019–2020.
Також різниться і кількість транспорту. На популярному маршруті № 22 «с. Княгининок — вул. Івана Корсака» автобуси їздять приблизно кожні 9–10 хвилин. Натомість у віддалених селах громади чекати на транспорт можна навіть понад годину.
Тариф на проїзд формують девʼять компонентів. Левову частину витрат — третину суми — становить ціна дизельного пального (у тарифі 18 гривень в межах 50 грн за літр).
Майже по 12% — оплата праці та технічне обслуговування та ремонт.
За нинішнім тарифом водії автобусів офіційно отримують від 98 грн/год до 120 грн/год (тобто менше, аніж 20 тисяч гривень при 40-годинному робочому тижні). Через порівняно низьку зарплату, а також активну мобілізацію до війська,на рейсах відчувають значний дефіцит водіїв, кажуть у міськраді.
Ще 2,5%, тобто 45 копійок, платять ті, хто розраховується банківською карткою. Заданими оператора«CITY CARD», це комісія, яка надходить у ваш банк.
Нині вартість палива для перевізників, за даними міської ради, становить близько 83 гривень, тобто на 65% більше за закладену в тарифі. Також з часу останнього перегляду дещо зросли середні зарплати, вартість мастила та інші складники. Проте через нинішню енергетичнукризувитрати на паливо можуть становити вже близько половини вартості квитка.
Ще одна стаття витрат, яку планують переглянути, — прибуток. Нині у тарифі 18 гривень він закладений на рівні 5%. У 24 гривні вже хочуть закласти 10%. Мовляв, щоб дати можливість перевізникам розвиватися, оновлювати автопарк тощо.
Втім, якщо приватним перевізникам в теорії дозволяють закладати рентабельність, для оператора міських тролейбусів «Луцького підприємства електротранспорту» вона взагалі не передбачена.
В автопаку ЛПЕ 73 тролейбуси. Найстаріший — «ЗіУ» 1983 року випуску, а найновіші — «Богдани» 2022 року.
Кількість тролейбусів на дев’яти міських маршрутах також суттєво відрізняється.Популярні кільцеві маршрути № 15 та № 15-Азабезпечують по 4–6 тролейбусів, а інтервал руху — близько 12 хвилин. Натомість на маршруті № 3 курсує лише один тролейбус з інтервалом раз на годину.
Тариф на проїзд у тролейбусах, який встановили у квітні 2026, також має одну з найбільших статей витрат на «паливо», тобто електроенергію. Саме цей чинник ставав найвагомішим аргументом для попередніх підняттів. Якщо раніше їївартість становила 6,45 грн за кВт·год, то нині — понад 10 грн, а в січні 2026 року ціна сягнула 14,12 грн.
Це означає, що з кожних 12 гривень за проїзд 3 гривні 70 копійок іде саме на електроенергію.
Зарплата водіїв тролейбусів за нинішнім тарифом закладена дещо більша, ніж у водіїв автобусів: 29 625 гривень.
Проте для луцьких тролейбусів загалом працює дещо інша економіка діяльності. Їх у міській раді вважають соціальним транспортом, де безплатно їздять, зокрема, пенсіонери та більше категорій пільговиків. В результаті серед 14,4 мільйона пасажирів на рік майже половина (6,8 мільйона) — пільговики.
Щоб підприємство і надалі працювало, міській раді доводиться дофінансовувати його витрати. У 2025 році на це витратили 82 мільйони, а за перші три місяці 2026-го — вже 21 мільйон. За приблизно таку ж суму у Луцьку, наприклад,планують збудувати ветеранський хаб.
Луцьк не єдиний у своїх спробах знайти баланс між виживанням перевізників та можливостями пасажирів. Зокрема, останнє подорожчання палива також стимулює переглядати тарифи й в інших містах. Проте підходи до того, як формувати ціну квитка та що в неї закладати, можуть відрізнятися.
У Вінниці також запроваджена система електронної оплати картками. Головна відмінність від Луцька — там систему обслуговує не приватна компанія, а муніципальне КП «Вінницякартсервіс». Це дозволяє місту залишати комісію від кожної поїздки всередині громади, а не виплачувати її сторонньому інвестору.
Крім того, вінницький тариф у 12 грн у тролейбусі та 15–18 грн у маршрутках включає опцію безплатної пересадки протягом 30 хвилин. Це робить вищу ціну психологічно легшою: пасажир платить за шлях до цілі, а не за кожну зміну транспорту. Також запроваджено різницю у ціні для міста і сіл громади.
Однак, у Вінниці такожпланують піднімати базовий тариф до 25 гривень, зокрема через подорожчання пального.
Львів пішов шляхом радикальної диференціації тарифів.Місто запровадило вищу ціну на готівковий проїзд— 25 гривень, тоді як з карткою «ЛеоКарт» поїздка коштує 17 гривень.
Такий розрив заклали свідомо, аби максимально вивести гроші з «тіні». Львів також першим почав переходити на модель оплати за кілометр пробігу: місто платить перевізнику за виконану роботу (вчасно виїхав, дотримався графіка), а не за кількість зібраних грошей у салоні. Це прибирає «перегони» між водіями за пасажира.
Проте і тутчерез подорожчання пального обговорюють нові тарифи. Найвищу ціну планують зробити за оплату готівкою — 30 грн, тоді як квиток, придбаний через додаток чи «ЛеоКарт», буде коштувати 23 грн, а карткою — 26 грн. Подорожчання може вплинути і на електротранспорт, адже після запровадження е-квитка у Львові діють єдині тарифи на весь громадський транспорт.