У Харкові, місті, яке постраждало від військових дій, знову виникла потреба в оновленні соціальної картки для місцевих мешканців. Влада вирішила виділити 9,56 мільйона гривень на модернізацію "Картки харків’янина". Ця програма була запроваджена з метою підтримки жителів міста під час складних умов війни та економічної кризи. Соціальна картка надає харків'янам доступ до різноманітних пільг і послуг, включаючи безкоштовний проїзд у громадсь
Українське суспільство завжди гостро реагує на витрати з державного та місцевих бюджетів, які під час повномасштабної війни не пов’язані з безпосередніми потребами оборони, медицини, відновлення критичної інфраструктури чи допомоги військовим. У прифронтових містах такі закупівлі сприймаються особливо чутливо, адже поруч з щоденними наслідками російських атак громади бачать тендери на цифрові сервіси, дизайн, оновлення застосунків і другорядні міські проєкти, тоді як фронт потребує транспорту, дронів, засобів зв’язку, укриттів і швидких рішень для безпеки людей.
Харківський антикорупційний центрповідомив, що Департамент цифрової трансформації Харківської міської ради оголосив закупівлю на модернізацію мобільного застосунку «Картка харків’янина», який також має назву Open Kharkiv. Очікувана вартість робіт становить 9,56 мільйона гривень. За даними системи ProZorro, аукціон запланований на 15 травня 2026 року, а виконати модернізацію підрядник має до кінця року.
Фахівці Харківського антикорупційного центру звернули увагу на те, що витрати на програмне забезпечення «Картки харків’янина» тривають вже кілька років і після початку повномасштабного вторгнення сягнули понад 20 мільйонів гривень без урахування нового тендера.
За 9,56 мільйона гривень міська влада планує оновити головний екран застосунку Open Kharkiv, додати нові сервіси та розширити функціональність цифрової «Картки харків’янина». У технічному завданні передбачено інтеграцію сервісу, який повідомлятиме про тимчасові зміни в русі громадського транспорту. Також планують створити інтерактивну мапу ремонтних робіт і перекриттів, щоб користувачі могли бачити обмеження руху в місті. Крім того, хочуть додати розділ про історико-культурні пам’ятки та впровадити мультимовність.
Окремий блок робіт стосується пластикової «Картки харків’янина». У застосунку хочуть додати можливість подати заяву на її виготовлення або перевипуск без особистого звернення до відповідних служб. Серед запланованих оновлень також є сервіс історико-культурних пам’яток, зокрема тих, які постраждали внаслідок російської агресії. Крім того, застосунок мають зробити мультимовним.
Новий тендер викликає питання щодо пріоритетів міського бюджету, бо частина запланованих функцій може бути корисною для мешканців, зокрема інформація про транспорт і перекриття, однак оновлення інтерфейсу, мультимовність і сервіс пам’яток навряд чи належать до найнагальніших потреб прифронтового міста.
Головна претензія до такої закупівлі полягає не в самому існуванні цифрового сервісу, а в сумі, строках і виборі функцій, які вирішили фінансувати під час війни. Для громади важливо розуміти, чому ці роботи коштують майже 10 мільйонів гривень і чому їх не відклали або не скоротили до справді необхідного мінімуму.
У Харкові, який регулярно потерпає від російських обстрілів, будь-які мільйонні витрати з міського бюджету оцінюють через воєнний контекст. Модернізація застосунку може мати побутову користь для містян, однак сума у понад 9,5 мільйона гривень неминуче викликає питання щодо пріоритетів.
У ситуації, коли громади регулярно збирають кошти на обладнання для фронту, закупівлі цифрових оновлень за мільйони гривень потребують максимально чітких пояснень: які саме роботи оплачуються, чому вони коштують стільки, хто визначав пріоритетність і чи можна було відкласти частину функцій до безпечнішого періоду.
Окреме обурення у харків’ян викликає практична користь самої «Картки харків’янина», оскільки для більшості власників вона давно перетворилася на сервіс із мінімальною вигодою. У великих супермаркетах, зокрема «Класс» чи «Рост», знижка за карткою часто становить лише 1%, тому при покупці на 500 гривень людина економить приблизно 5 гривень, що майже не відчувається на тлі теперішніх цін на продукти та побутові товари.
Ситуацію додатково погіршує те, що знижки за карткою часто не поширюються на акційні товари із «жовтими цінниками», соціально важливі продукти або підакцизну продукцію. Через це покупці, які й без того намагаються брати товари за акціями, у багатьох випадках узагалі не отримують жодної реальної переваги від міської картки.
Крім того, великі торговельні мережі вже мають власні бонусні програми та системи лояльності, які для покупців нерідко виглядають вигіднішими або принаймні не поступаються можливостям «Картки харків’янина». На цьому тлі багатомільйонні витрати з міського бюджету на модернізацію застосунку та супутнього програмного забезпечення, а також виготовлення або перевипуск карток, викликають ще більше запитань, оскільки реальна користь для мешканців часто вимірюється кількома гривнями економії на касі.