Коко Гауфф, молода американська тенісистка, яка вже встигла завоювати серця шанувальників своєю грою та характером, поділилася своїми думками про тиск і очікування, з якими стикається у світі професійного спорту. У віці всього 19 років вона стала однією з найяскравіших зірок на тенісному олімпі, проте сама Коко визнає: бути під прицілом уваги й постійно прагнути до досконалості — це не легке випробування. Говорячи про свій досвід, Г
Американська тенісистка Коко Гауфф відповіла на запитання журналістів післяважкої перемоги над Івою Йовичта третього поспіль виходу до чвертьфіналу турніру WTA 1000 в Римі
– Вітаємо із черговим виходом до чвертьфіналу. Які у вас враження від цього матчу?– Це був дуже складний матч. Було багато різних моментів. Іноді я грала добре, а суперниця – ні, а потім навпаки: вона грала добре, а я – ні. Було надзвичайно непросто. Думаю, умови дуже ускладнювали можливість показувати чистий теніс, але я пишаюся тим, як змогла боротися.
– Цікаво, що ви відчували, коли були за один розіграш від поразки? На тому матчболі ви зіграли дуже сміливо. Як вам вдалося повернутися в матч?– Якщо чесно, на тому матчболі мої думки вже були десь у роздягальні. Я подумала: “Ну, про цей матч мені ще довго згадуватимуть” (посміхається). Але потім я якось змогла повернутися. Думаю, коли Іва повела в рахунку, то трохи знизила свій рівень, і це допомогло мені повернутися в матч. Чесно кажучи, я згадала свій поєдинок у Дубаї, коли відіграла п’ять чи шість матчболів проти Елізе Мертенс, і подумала: “Можливо, сьогодні я теж зможу це зробити”.
– А ви коли-небудь відпрацьовуєте на тренуваннях ситуації, коли потрібно відігравати матчбол?– Ні. Звісно, на тренуваннях ви намагаєтеся максимально відтворити тиск, але ніщо не зрівняється з атмосферою реального матчу. До речі, учора в парному матчі ми теж відіграли матчбол. Там був рахунок 13:11, і, чесно, тоді я нервувала навіть більше, ніж сьогодні. Можливо, саме парний матч допоміг мені в цьому плані.
– Під час матчу було видно, як ви розмовляли зі своїм тренером. Чого ви очікуєте від свого боксу в такі моменти? Як вони допомагають вам під час матчу?– Якщо чесно, мій тренер не з тих людей, які часто проводять зі мною довгі розмови під час матчу, але в той момент я відчула, що він дав мені хорошу пораду. Насправді там не було чогось надто тактичного. Просто іноді, коли у вас хаос у голові, вам потрібно нагадати про речі, на яких варто зосередитися в такі панічні моменти. Тож це було радше про підтримку й упевненість.
– Після попереднього матчу ви сказали, щопереживаєте дещо особисте, але водночас знаходите красу в тому, щоб виходити на корт і змагатися. Чи є у вас спосіб відокремлювати особисте життя від тенісу?– Іноді мені добре вдається розділяти особисте життя, теніс і все інше, але бувають моменти, коли все це змішується. Я не була задоволена тим, як проявила себе в попередньому матчі. Сьогодні я сказала собі, що не хочу поводитися так само. Думаю, мені вдалося добре впоратися. Звісно, були моменти, коли я мала негативні думки. Я не ідеальна. Я все ще працюю над собою. Але сьогодні, здебільшого, мені здається, я була дуже стійкою ментально. Думаю, це те, чим можна пишатися і що варто згадувати наступного разу, коли я знову опинюся в подібній ситуації.
– Ви вже вдруге на цьому турнірі відіграєтеся після програного першого сету. На чому плануєте зосередитися далі? Більше думаєте про те, як вам вдається повертатися в матчі, чи все ж розчаровує те, що не дуже добре починаєте?– Якщо чесно, початки матчів у мене були непогані. У першому колі я вела з брейком. Сьогодні теж вела з брейком у першому сеті. Здається, рахунок був 3:1 і 30:0. Думаю, для мене головне – це вміти втримувати перевагу, коли я вже веду в першому сеті. Я сприймаю це як досвід і не розчаровуюсь. Я грала проти дуже сильних суперниць, Іва взагалі входить до топ-20. Я ж не Яннік Сіннер – я буду програвати сети. Звісно, мета – краще завершувати такі сети, щоб не проводити на корті по три години.
– Вам більше подобаються турніри тривалістю один тиждень, коли ви фактично бачите лише корт і готель, чи все ж двотижневі турніри, де можна знайти час на щось інше – ресторани, музику, прогулянки?– Думаю, усе залежить від моменту сезону. Мені не дуже подобається грати кілька двотижневих турнірів поспіль. Добре, що тут я дійшла до чвертьфіналу, бо якщо вилітаєш рано, то думаєш: “І що тепер робити?”. Але мені також подобається мати кілька вільних днів. Наприклад, тут я змогла прогулятися містом і запросити маму на вечерю в День матері. Приємно, коли між матчами є трохи часу на життя поза тенісом.
Думаю, тут важливий баланс. На початку сезону два тижні ще сприймаються нормально, зараз теж, але ближче до US Open вже думаєш: “Я граю чотири тижні поспіль, а зіграла лише два турніри”. Це теж непросто. Але я завжди намагаюся насолоджуватися кожним містом, у якому буваю, і знайти щось цікаве для себе.
– До речі про парний розряд. Як вам знову грається разом із Кеті Макнеллі?– Це чудово – знову грати разом із Кеті. Нам просто потрібно провести ще кілька поєдинків, щоб повернути хімію на корті. У першому матчі були моменти, коли вона грала дуже добре, а я – ні, і навпаки. Але якщо говорити про неї як про людину і як про гравчиню – у неї все чудово. Вона показує дуже хороший теніс. Я завжди неймовірно цінувала Кеті – і на корті, і поза ним, тому для мене надзвичайно круто знову грати з нею в парі. Можливо, надалі ми будемо частіше поєднувати наші графіки й не робити таких довгих пауз, як цього разу.
– Ви дуже амбітна людина і вже багато чого досягли. Як вам вдається знаходити баланс між бажанням досягати більшого й надмірним тиском на себе?– Це складно. Думаю, я якраз із тих людей, які чинять на себе занадто великий тиск. У спорті завжди хочеться більшого, більшого й більшого. Принаймні зараз, у моєму віці. Можливо, згодом я почну більше цінувати певні речі. Іноді я, мабуть, занадто сильно тисну на себе перед кожним турніром, тому що хочу перемагати. Але зараз я трохи змінила свій погляд і зрозуміла, що не зможу виграти кожен турнір. Потрібно більше зосереджуватися на шляху й самому процесі.
Думаю, поразки на турнірах Grand Slam усе одно завжди болітимуть. Але, можливо, не варто чинити на себе такий великий тиск через Рим чи Мадрид. Зараз майже кожен турнір, у якому я граю – це серія WTA 1000 або WTA 500. Усі вони великі. Тому я намагаюся трохи зменшити цей тиск – і на турніри, і на саму себе – щоб хоч трохи берегти свою психіку (посміхається).
– І ще одне питання, щоб краще зрозуміти вас як людину. Ви любите повертатися в місця, які вам сподобалися раніше, чи все ж більше любите відкривати щось нове?– Я не боюся пробувати нове. Я люблю нові враження. Але якщо мені дуже сподобалося якесь місце, я туди повернуся. Наприклад, в один ресторан я вже ходила двічі. Учора хотіла піти ще раз, але мама сказала: “Давай змінимо щось”. Мені здається, у мені є і те, і інше. Немає нічого поганого в тому, щоб любити знайомі місця, але й новий досвід я теж дуже ціную.
Наступною суперницею Коко Гауфф стане Мірра Андрєєва, яку вона перемагала у чотирьох попередніх зустрічах. Минулого року тенісистки грали у чвертьфіналі в Мадриді та Римі.
Напишіть свій коментар тут
Зберегти моє ім’я, email і сайт у цьому браузері для наступного коментаря.