Українців лякають блокуванням карток через мобілізацію: що насправді передбачає процедура

Блокування банківських рахунків за неоновлення даних у ТЦК не відбувається автоматично. Арешт коштів можливий лише після накладення штрафу, його несплати та передачі справи до виконавчої служби.

Банківські картки / © Associated Press

ВУкраїніна тлі мобілізації посилили контроль за дотриманням правил військового обліку. Через це серед військовозобов’язаних часто виникає питання: чи можуть автоматично заблокувати банківські рахунки через неоновлення даних у ТЦК або застосунку «Резерв+».

Про це пише “Судово-юридична газета”.

Насправді саме по собі неоновлення військово-облікових даних не означає миттєвого блокування карток. Арешт коштів можливий лише після кількох юридичних етапів — зокрема накладення штрафу, несплати його у визначений строк і відкриття виконавчого провадження.

Українське законодавство не передбачає автоматичного блокування банківських рахунків лише через те, що людина не оновила військово-облікові дані або має відповідну позначку в електронних системах.

Водночас порушення правил військового обліку може стати підставою для адміністративної відповідальності. Йдеться про порушення, передбачені статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Серед найпоширеніших підстав для штрафу:

неоновлення персональних або облікових даних;

неявка за повісткою без поважної причини;

неповідомлення про зміну місця проживання;

неповідомлення про зміну сімейного стану;

ухилення або відмова від проходження ВЛК;

порушення правил перебування на військовому обліку;

ігнорування законних вимог ТЦК та СП.

Для громадян штрафи за порушення правил військового обліку можуть становити від 17 000 до 25 500 гривень. Для посадових осіб — від 34 000 до 59 500 гривень.

Процедура не є автоматичною. Спочатку ТЦК та СП має зафіксувати порушення і винести постанову про адміністративне правопорушення з накладенням штрафу.

Після отримання постанови людині надається строк для добровільної сплати штрафу. Зазвичай це 15 днів. У цей період постанову також можна оскаржити, якщо людина вважає її незаконною.

Якщо штраф не сплачено добровільно, постанову можуть передати до Державної виконавчої служби або приватного виконавця. Уже після відкриття виконавчого провадження виконавець має право накласти арешт на кошти боржника.

Банки в такому випадку отримують відповідну інформацію через Автоматизовану систему виконавчого провадження і зобов’язані виконати рішення про арешт коштів у межах суми боргу.

Крім того, у разі несплати штрафу у визначений строк з порушника можуть стягнути подвійний розмір штрафу, витрати на облік правопорушення та виконавчий збір. Через це загальна сума боргу може зрости до понад 50 тисяч гривень.

Формально арешт накладається на кошти боржника в межах суми стягнення. Проте на практиці людина може тимчасово втратити доступ одразу до кількох рахунків — до моменту списання коштів або зняття арешту.

Виконавча служба також може накладати арешт на зарплатні рахунки. Водночас закон передбачає обмеження щодо стягнення окремих соціальних виплат.

Проблема полягає в тому, що банк не визначає самостійно походження коштів, а виконує постанову виконавця. Тому в окремих випадках арешт може торкнутися і рахунків, на які надходить зарплата або соціальна допомога. Щоб зняти арешт із коштів, на які не може бути звернено стягнення, людині зазвичай потрібно звернутися до виконавця з підтвердними документами.

Постанову про адміністративне правопорушення можна оскаржити в суді. Зробити це потрібно протягом 10 днів з моменту її отримання. Якщо строк пропущено, його можна поновити, але лише за наявності поважних причин.

До суду зазвичай подають:

докази порушень процедури або помилок у постанові;

документи, які підтверджують виконання вимог, якщо вони є;

паспорт та ідентифікаційний код;

пояснення причин пропуску строку, якщо він був пропущений;

квитанцію про сплату судового збору, якщо він підлягає сплаті.

Отже, блокування рахунків можливе не через сам факт неоновлення даних, а через несплачений штраф і подальше виконавче провадження.

В Україні триває загальна мобілізація, а у Верховній Раді періодично обговорюють можливу реформу ТЦК. Зокрема, йдеться пророзподіл функцій територіальних центрів комплектування: частина працівників може займатися військовим обліком і мобілізацією, інша — соціальним супроводом військових, ветеранів та їхніх родин.

Водночас у парламенті зазначають, що від Міністерства оборони поки не надходило чітко оформлених законодавчих пропозицій щодо такої реформи.

Також нещодавно в Україні скасували наказ МОН №910, який обмежувавпоновлення та переведення студентівна денну і дуальну форми навчання через мобілізаційні процеси. Суд визнав цей документ протиправним, а омбудсман Дмитро Лубінець повідомив, що наказ уже скасовано.

Після життя у підвалі без вікна українка не лише адаптувалася у Канаді, а й назвала переїзд найкращим рішенням у житті. Жінка пояснила, чому вважає країну комфортною для іммігрантів.

Канада / © Pexels

Читати публікацію повністю →

Президент Володимир Зеленський дедалі жорсткіше реагує на політику США щодо війни в Україні. На тлі замороження переговорів з РФ та скорочення підтримки Київ робить ставку на власні сили та Європу.

Україна віддаляється від США / © Associated Press

Читати публікацію повністю →

Сучасна пластична хірургія переживає зміну парадигми. Якщо раніше фокус був на результаті як формі, то сьогодні все більше значення має те, якою ціною цей результат досягається для організму.

Читати публікацію повністю →

Попри мирні ініціативи Києва, Путін обрав шлях ескалації, що лише погіршить становище Кремля.

Президент Росії Володимир Путін / © Getty Images

Читати публікацію повністю →