Уряд України ухвалив рішення про перерозподіл 90 мільярдів євро, отриманих від Європейського Союзу, на потреби армії. Ці кошти будуть використані як аванс для майбутніх репарацій з боку Російської Федерації. Це рішення стало відповіддю на триваючу агресію та виклики, що постають перед країною в умовах війни. Фінансування буде спрямовано на зміцнення обороноздатності Збройних сил України, у тому числі на закупівлю сучасного озброєння та забезпечення військовослужбовців усім необхідним.
8 травня 2026 року Уряд подав до парламенту важливий законопроєкт, що переглядає фінансовий план держави на поточний рік. Ключовий акцент — залучення 90 млрд євро від ЄС та створення цільових фондів для Міноборони.Тільки актуальне: читайте SUD.UA у Telegram
Тільки актуальне: читайте SUD.UA у Telegram
Законопроєкт№ 15224є відповіддю на Регламент ЄС 2026/467 про запровадження посиленої співпраці щодо реалізації Позики на підтримку України (ППУ) на 2026 та 2027 роки. Це не просто коригування цифр, а створення нової моделі управління бюджетними фінансами.
Документ зосереджений на трьох напрямках: залучення міжнародної допомоги, консолідацію внутрішніх ресурсів та стимулювання технологічного спротиву. Загальний обсяг додаткових видатків на безпеку і оборону за цим проєктом становить понад1,56 трильйона гривень.
Механізм ППУ та «репараційне застереження»
Однією з найцікавіших змін є запровадження статті 28-1, яка регулює надходження в рамках Регламенту ЄС 2026/467. Допомога розподіляється на дві складові:
Юридично новим є положення прообмежене право ЄС вимагати повернення коштів. Згідно з проєктом, держава зобов’язується повертати ці кошти лише у разі отримання відшкодування збитків від Російської Федерації. Це фактично легітимізує кредит як форму авансових репарацій під гарантії майбутніх виплат агресора.
Реформа військового збору та мита
Законопроєкт пропонує відійти від практики спрямування військового збору до загального бюджету. З 1 липня 2026 року військовий збір у повному обсязі зараховуватиметься до спеціального фонду і спрямовуватиметься виключно на грошове забезпечення військовослужбовців ЗСУ.
Мито на товари військового та подвійного призначення також стає цільовим ресурсом Міноборони для розвитку технологій та нарощування потужностей ОПК. Ці зміни створюють автономну фінансову систему оборони, яка є менш вразливою до дефіциту в інших сферах державного управління.
Стимулювання «війни дронів»
Вперше в бюджетному законодавстві з'являється пряма згадка провиплату винагородиза знищені безпілотні літальні апарати (БПЛА) агресора. Фінансування цих виплат передбачено за рахунок частини ПДФО. Це перетворює бюджетний закон на інструмент прямої матеріальної мотивації особового складу до знищення технологічної зброї ворога.
Регіональна стійкість та енергетична безпека
Законопроєкт впроваджує нову бюджетну програму «Реалізація Комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст» з обсягом фінансування40 млрд грн. Цей захід є виконанням рішення РНБО від 3 березня 2026 року та Указу Президента № 239/2026, спрямованого на захист критичної інфраструктури та забезпечення сталого проходження опалювального сезону 2026/27 років.
Загальні зміни до бюджету вражають своєю масштабністю: доходи збільшуються на2,29 трлн грн, а видатки зростають на1,64 трлн грн.
Граничний обсяг державного боргу на кінець 2026 року встановлюється на рівні10,15 трлн грн. При цьому проєкт передбачає зменшення обсягу зовнішніх ринкових запозичень на 651,5 млрд грн завдяки пільговій позиці від ЄС.
Розподіл додаткових 1,56 трлн грн на оборону передбачає, що більша частка —1,37 трлн грн— піде на розвиток озброєння та військової техніки через спеціальний фонд.
На забезпечення ЗСУ пропонується спрямувати ще 152,26 млрд грн, переважна частина яких піде на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям.
Також проєкт передбачає збільшення видатків на оплату служби в інших силових структурах:
Для України це документ означає перехід до довгострокового планування оборонної економіки. Позика ЄС, яка фактично є авансом під майбутні репарації, дозволяє підтримувати інтенсивність бойових дій та соціальний захист військових без зупинки фінансової системи. Проте так само важливим залишається механізм контролю за розподілом цих коштів, особливо в частині регіональних планів стійкості, та чітка фіксація умов повернення кредитів у міжнародних договорах, щоб не перетворити допомогу на непосильний тягар для наступних поколінь.
Підписуйтесь на наш Telegram-каналt.me/suduaта наGoogle Новини SUD.UA, а також на нашVIBERтаWhatsApp, сторінку уFacebookта вInstagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.