Фермери Кіровоградщини стикаються з низкою викликів у процесі вирощування овочів, які потребують значних витрат та зусиль. В умовах сучасного ринку аграрії змушені шукати ефективні рішення для оптимізації своїх витрат і максимізації прибутку. Погодні умови, коливання цін на сировину та енергоносії суттєво впливають на фінансову стабільність фермерських господарств. Багато фермерів області обирають інтенсивні технології вирощування, що дозволяє підвищити врожайність при менш
В останні роки виробники овочевої продукції все частіше говорять про зростання витрат: здорожчали енергоносії, насіння, засоби догляду за рослинами та обслуговування тепличних господарств. Це безпосередньо впливає на собівартість продукції та організацію виробничого процесу.
Щоб побачити, як ці зміни відчуваються в реальному житті, журналістка CBN відвідала тепличне господарство «Шепеленко» у Карлівці Кропивницького району.
Вже на під'їзді до господарства помітно, що роботи овочівництво вимагає багато. Тут працює 10 теплиць, а також є ділянки у відкритому ґрунті. Господар Олександр Шепеленко провів територією та показав, як вибудувана робота в різних відділах.
Зайшовши до першої теплиці, він показує ряди висадженої розсади:«Посівну в розсадному відділенні розпочали 22 квітня».
Саме з цього етапу починається цикл вирощування овочів, які згодом висаджують як у закритий, так і у відкритий ґрунт. Далі господар продемонстрував молоді рослини різних сортів.
«Основний акцент у теплицях ми робимо на огірках і томатах. Деяку частину площ цього року довелося змінити через сівозміну, щоб дотримуватися чергування культур і не виснажувати ґрунт», — пояснює Олександр.
Під час розмови власник господарства також акцентував на зростанні витрат, зазначаючи, що це — одна з найболючіших тем:
«У середньому витрати зросли до 50% майже на всі позиції, необхідні для вирощування овочів. Зростання цін на пальне потягнуло за собою подорожчання практично всіх складових: торфу, касет для розсади, насіння та добрив».
Він додає, що загальне подорожчання виробництва відчутно впливає на роботу комплексу та планування сезону.
Далі, вже на відкритих ділянках, де висаджені кавуни та інші культури, господар показує наслідки весняних приморозків. Цього року господарство втратило частину рослин — зокрема гектар дині та два гектари кавуна. Попри те, що культури накривали тунелями та агроволокном, різке похолодання все одно завдало шкоди.
Та навіть попри значні витрати та загибель частини посівів, кавуни залишаються найбільш популярною продукцією господарства. Їх вирощують уже кілька років, і попит стабільно тримається завдяки високій якості продукції та впізнаваності бренду.
Фермери докладають чимало зусиль, щоб отримати гарний продукт. Для цього вони працюють за чітко спланованими схемами, підбирають гібриди, тестують нові підходи та співпрацюють із дослідницькими станціями.
«Більше вкладень, більше розумової активності потрібно, щоб щось тут виростити, тому що ти повинен працювати на випередження»,— зауважив Шепеленко.
Робота тут безперервна: рослини потребують постійного догляду, поливу та контролю умов.
Поки говоримо з фермером, звертаємо увагу, як між рядами неквапливо поливає щойно висаджені огірки працівник господарства - Олександр Хлистун. Чоловік працює в теплицях уже три роки. Він показав накриті агроволокном кавуни, що постраждали від приморозків, і розповів, як у господарстві намагаються врятувати врожай та вберегти рослини від подальших перепадів температур.
«Через різкі перепади температури та нічний холод ми палимо соломку. Але скоро температура стабілізується, і все буде добре», — каже чоловік.
Та додає, що процес висаджування рослин в господарстві ще триває:
«Зараз у теплиці вже посадили по 25 соток огірків і помідорів. Далі плануємо розширення площі до 30 гектарів. Із них 5 гектарів буде під томати, 2,5 — під дині, 1 гектар — під огірки, також посадимо картоплю».
Тим часом повертаємося до розмови з Олександром Шепеленком, підійшовши ближче до нещодавно висаджених рослин. Чоловік показав кожну з них і поділився думками про весь процес роботи. Попри всі труднощі, фермер з натхненням говорить про свою справу:
«Коли ми починаємо працювати вже на полі, багатьох вражає момент збору врожаю — коли з'являються нарешті якісь кошти. Це теж дуже приємно. Але особисто мені душою найбільше подобається сам момент висадки».
Олександр жартома каже, що саджанці для нього — як співробітники, з якими постійно спілкуєшся.
«Ну, напевно, ми приходимо сюди як на сповідь. Іноді кажемо, щоб не підвів. Хто б що не казав, але сто відсотків таке є у кожного фермера. З часом це тільки посилюється: вже й з рослинами починаєш говорити, щось їм пояснювати, навіть умовляти на гарний урожай», — ділиться Олександр.
Така робота — це значно більше, ніж просто агробізнес. Це величезні масштаби, де кожна рослина потребує уваги та сил. Можливо, сторонній людині важко одразу зрозуміти почуття господаря, який дивиться на виплеканий плід. Для фермерів це особливий процес — спостерігати, як із крихітного паростка виростає результат великої праці. І, здається, саме це почуття й утримує їх у цій непростій справі.