Українські фермери можуть зіткнутися з серйозними фінансовими викликами в разі відсутності дотацій з боку Європейського Союзу. Згідно з експертними оцінками, витрати на входження до європейського аграрного ринку можуть сягати 150-180 євро за гектар. Ця ситуація виникає на фоні поступового інтегрування України в європейську економіку та агросектор, яке передбачає адаптацію до нових стандартів і вимог. Фахівці зазначають, що без підтримки держави українські агровиробники ризику
Уряд повинен дотиснути європейських колег і вписати у план інтеграції в ЄС автоматичне отримання українськими фермерами державних дотацій у межах Спільної сільськогосподарської політики ЄС (CAP), в іншому випадку дрібним українським аграріям доведеться додатково затратити 150-180 євро на кожен га в обробітку, аби витримати конкуренцію з боку європейських фермерів у Євросоюзі та на внутрішньому ринку.Таку думку висловив у коментарі AgroPolit.com народний депутат, заступник голови аграрного комітетуСтепан Чернявський, коментуючи перебіг перемовин про євроінтеграцію.
Нагадаємо, що на вихідних в країні відзначався День Європи, бо євроінтеграція — це задекларований курс Україною.
«Цей курс важливий, але на цьому шляху потрібно подбати про безпечне входження українських аграріїв у Єврозону. А що ми бачимо зараз? Віцепремʼєр-міністр Тарас Качка повідомив, що Україна готова на кілька років відкласти отримання субсидій у межах Спільної сільськогосподарської політики ЄС (CAP), щоб розвіяти побоювання щодо однієї з найбільших і найбільш політично чутливих програм блоку. На мою думку, цього не можна робити. Ми маємо навпаки сьогодні думати про українські чутливі аграрні групи і їх збереження в процесі євроінтеграції. Така група — це фермери», — каже він.
На думку заступника голови аграрного комітету, Україна повинна наполягати в процесі перемовин з європейцями надати фінансову підтримку одразу після вступу саме для фермерів. Для цього є кілька причин.
Якщо Україна відмовиться від аграрної держпідтримки ЄС для фермерів – це означає, що на плечі наших фермерів ляже додатковий фінансовий тягар в 150-180 євро на кожен гектар, який вони обробляють. Це буде плата за їх входження в ЄС. Ідеться про імплементацію ними у своєму виробництві європейських норм і стандартів виробництва, а це технічне переоснащення, зміна технології та інше. Все це потребує коштів. Де їх брати фермерам в умовах війни і навіть в повоєнний час? Для цього існують дотації ЄС, які і мають стати мостом для фермерів, щоб вони стали надійною ланкою аграрної інфраструктури Європи. Без цього у наших фермерів не буде шансу витримати конкуренцію з європейськими колегами», — озвучує він перший аргумент для діалогу з європейцями.
На думку заступника голови аграрного комітету Степана Чернявського, відсутність фінансової підтримки саме для українських фермерів в рамках САР – це ще й спосіб здати внутрішній український ринок європейським агрокомпаніям та виробникам харчів.
Якщо Україна приєднається до ЄС без фінансової підтримки для фермерів, то варто очікувати продуктової та харчової експансії європейських компаній на внутрішньому українському ринку. В першу чергу будуть витісняти українських виробників ті ж польські виробники, наприклад, молочної продукції та інших харчів, які отримують державну фінансову підтримку ЄС, а наших виробників її хочуть позбавити. Відкривати внутрішній ринок без підтримки ЄС для українських фермерів не можна, бо це буде банальна здача внутрішнього ринку і знищення малого та середнього виробництва аграрної продукції в Україні», — пояснює він.
За його словами, в Україні сьогодні працює близько 50 тис. фермерських господарств.
Це основа середнього класу у сільській місцевості сьогодні, база продовольчої безпеки в регіонах і грунт для нарощування аграрного виробництва після війни! Потрібно дотискати європейців і забезпечити надання одразу після приєднання України до ЄС», – підсумував він.
Нагадаємо, що нещодавно Україна отримала пакет вимог для фінального вступу в ЄС. Адаптаціяагросектору до європейських законівта норм міститься у одному з трьох кластерів – його назва кластер 5 «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості».