Протягом останнього часу Україна знову стала свідком масованих ракетних атак з боку Росії, яка випустила тисячі ракет і дронів-камікадзе типу "Шахед". Незважаючи на ці агресивні дії, українські сили ППО продемонстрували вражаючу стійкість у протистоянні цим загрозам. Однак заступник керівника Офісу президента України Михайло Федоров підкреслив, що існує одна ключова проблема, яка потребує термінового вирішення. Федоров зазначив, що хоча система протиповітряної
Україна після однієї з найважчих зим від початку повномасштабної війни змогла досягти надзвичайно високих показників ефективності протиповітряної оборони. Сили ППО нині перехоплюють близько 90% російських ударних дронів типу “Шахед” та майже 80% крилатих ракет. Про цеповідомиввіцепрем’єр-міністр та міністр цифрової трансформації УкраїниМихайло Федоровпісля візиту до Києва міністра оборони НімеччиниБорис Пісторіус.
За словами Федорова, минула зима стала однією з найважчих для української енергетики та системи оборони. Росія майже вдвічі збільшила кількість комбінованих ударів по Україні, намагаючись повторити сценарій енергетичного терору попередніх років. За кілька місяців, як зазначив міністр, окупанти запустили понад тисячу балістичних і крилатих ракет та приблизно 27 тисяч дронів-камікадзе типу Shahed. Основною ціллю атак були енергетичні об’єкти, електропідстанції, ТЕС і критична інфраструктура, яку Росія намагалася вивести з ладу в період сильних морозів.
Попри масштабний тиск, Україні вдалося уникнути катастрофічних блекаутів, а система ППО показала значно вищу ефективність, ніж прогнозували західні аналітики восени 2025 року. Візит Пісторіуса до Києва став не лише дипломатичним жестом підтримки, а й демонстрацією того, як саме Україна змогла адаптувати свою оборону до нової тактики російських атак.
Німецькому міністру показали позиції так званої “малої ППО”, мобільні вогневі групи, системи боротьби з “Шахедами”, а також енергетичні об’єкти, які постраждали внаслідок російських ударів. За словами Федорова, саме поєднання класичних систем ППО, мобільних груп та новітніх технологій дозволило суттєво підвищити рівень перехоплення цілей.
Особливу роль у захисті українського неба відіграють комплекси Patriot, які Україна отримала від партнерів. Саме вони дозволяють перехоплювати найнебезпечніші російські ракети, включно з окремими типами балістичних цілей. Німеччина стала одним із ключових партнерів у цьому напрямку. Берлін не лише передавав ракети для Patriot, а й фінансував механізм PURL — систему оперативного пошуку та передачі боєприпасів із запасів європейських країн у критичні моменти.
Федоров наголосив, що кожна ракета для Patriot буквально рятувала життя українців і допомагала втримати енергосистему під час найважчих морозів. У Києві та інших містах України саме Patriot неодноразово перехоплювали російські “Кинджали” та інші високошвидкісні цілі, які Кремль вважав майже невразливими.
Втім, попри успіхи, балістичні ракети залишаються найбільшою проблемою для української ППО. Якщо з “Шахедами” та крилатими ракетами українські сили вже навчилися ефективно боротися, то балістика потребує дорожчих і технологічно складніших систем перехоплення. Саме тому Україна зараз активно працює разом із Німеччиною та іншими партнерами над посиленням протибалістичного захисту.
Йдеться не лише про додаткові батареї Patriot, а й про формування спільної європейської архітектури протиракетної оборони. На цьому тлі особливу увагу привертає співпраця німецького оборонного концернуRheinmetallіз компанієюDestinus, які запускають у Європі виробництво нових крилатих ракет. У західних ЗМІ цей проєкт уже називають спробою створити альтернативу американським системам озброєння та зменшити залежність ЄС від США.
Українська влада також дедалі більше робить ставку на технологічні рішення. У 2025–2026 роках Україна суттєво наростила власне виробництво дронів-перехоплювачів, систем радіоелектронної боротьби та автоматизованих платформ виявлення цілей. За словами військових експертів, саме масове використання дешевших технологічних рішень дозволило Україні значно ефективніше боротися з “Шахедами”, які Росія запускала практично щоночі.
На цьому тлі міністр закордонних справ УкраїниАндрій Сибігазаявив, що Україна “вийшла з найважчої зими у кращих позиціях”, а фронт нині стабілізовано. За його словами, рівень збиття російських дронів уже досяг приблизно 90%, що свідчить про адаптацію української системи оборони до нових умов війни.
Однак у Росії також змінюють тактику. Останніми місяцями окупанти почали комбінувати атаки дронами та балістичними ракетами, намагаючись перевантажити українську ППО. Крім того, Москва активно модернізує “Шахеди”, роблячи їх менш помітними для радарів і стійкішими до РЕБ. Саме тому Україна постійно потребує нових систем ППО, ракет і технологій перехоплення.
Візит Пісторіуса до Києва показав ще одну важливу річ: попри політичні суперечки всередині ЄС та дискусії у США щодо подальшої допомоги Україні, європейські країни дедалі більше усвідомлюють, що українська ППО сьогодні фактично захищає не лише Україну, а й східний фланг усієї Європи. Якщо Росії вдасться зламати українську систему протиповітряної оборони, наслідки для безпеки континенту можуть бути значно ширшими, ніж лише чергові удари по українських містах.
Саме тому Україна та її партнери зараз роблять ставку не лише на кількість ракет чи батарей Patriot, а й на створення нової моделі оборони, де ключову роль відіграватимуть дрони, автоматизація, мобільні системи та інтеграція європейських оборонних технологій. І результати останньої зими свідчать: попри безпрецедентний російський тиск, ця модель починає працювати.