На Запоріжжі відбулася вражаюча історія порятунку двох поранених бійців, які стали символом мужності та братерства на полі бою. Під час бойових дій обидва військовослужбовці отримали серйозні травми, але незважаючи на важкий стан, вони змогли підтримати один одного і знайти шлях до безпеки. В умовах темряви та хаосу війни ці чоловіки не втратили людяність і рішучість. Обійнявшись, вони вирушили вперед, сподіваючись знайти допомогу. Їхній
Після важкого поранення на Запорізькому напрямку військовослужбовець 260 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ з позивним "Уран" повернувся до служби та нині продовжує працювати разом зі своїм підрозділом. Його історіюрозповілина сторінці бригади у фейсбуці.
Читайте також:Врятував собаку з ЛБЗ і керує бойовим дроном: історія штурмана "Юджина" із запорізької бригади
Старший лейтенант розповідає, що свій позивний отримав ще до війни — через роботу на урановому виробництві поблизу Кропивницького.
"Мій позивний "Уран", звання старший лейтенант. Колись працював головним інженером на урановому виробництві під Кропівницьким, тому хлопці так і назвали",— говорить військовий.
Боєць зізнається, що після певних обставин опинився у СЗЧ, однак згодом вирішив повернутися до армії, адже хотів і надалі служити у лавах ЗСУ.
Найважчі спогади пов’язані з боями у Запорізькій області у 2025 році. Тоді українські військові тримали позиції у посадці під постійними атаками росіян.
За словами "Урана", над позиціями постійно кружляли ворожі дрони, а артилерія майже безперервно накривала територію. Під час одного з боїв у бліндажі перебували восьмеро військових, але неушкодженими залишилися лише двоє.
"У мене було перебито стегно и зламана рука",— пригадує він.
Після поранення військовий разом із побратимом самостійно виходили з позиції крізь темну посадку. Обоє були травмовані, але підтримували один одного дорогою до евакуації.
"От ми вдвох обнялися, одне одного підтримували і йшли в темряві по посадці. Я впаду – вин мене піднімає, вин впаде – я його піднімаю",— розповідає боєць.
Далі були евакуація, перша медична допомога, шпиталь та операція. Нині "Уран" уже пересувається без милиць, займається документальною роботою та керує ротою.
Раніше ми розповідали, якбоєць 260-ї бригади з позивним "Нікі" ніс пораненого товариша на собі до евакуаційної машини і врятував йому життя.