Міністерство фінансів України ініціювало проект змін до Податкового кодексу, який передбачає нові вимоги для неприбуткових організацій. Згідно з цими змінами, всі неприбуткові структури будуть зобов’язані пройти процедуру перереєстрації у відповідних державних органах. Основною метою цього кроку є забезпечення більшої прозорості та підзвітності в діяльності таких організацій. У рамках запровадження нових норм планується уточнити критерії, за якими неприбуткові установи можуть отримувати статус "неприбут
Податковий кодекс знову готують до чергового оновлення. На цей раз в центрі уваги опинилися не лише питання оподаткування, а й докорінна зміна термінології та механізмів контролю за діяльністю юридичних осіб, що не мають на меті отримання прибутку.Тільки актуальне: читайте SUD.UA у Telegram
Тільки актуальне: читайте SUD.UA у Telegram
На сайті Мінфіну оприлюднений проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення його у відповідність із Законом України від 09 січня 2025 року № 4196-IX«Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб».Він ще не переданий до Кабміну, поки що проходить громадське обговорення.
Пояснювальну записку до законопроєкту підписавміністр фінансів України Сергій Марченко.
По факту цей законопроєкт - це масштабна ревізія статусу неприбуткових організацій, державних та комунальних підприємств, яка зачіпає фундаментальні засади їхнього функціонування та звітності.
Десятиліттями Україна жила в умовах «подвійного» регулювання, коли Господарський та Цивільний кодекси паралельно визначали правила гри, створюючи численні колізії. Тепер єдиною основою для всіх юридичних осіб стає Цивільний кодекс. З тексту Податкового кодексу системно вилучаються посилання на скасований вже Господарський кодекс. Наприклад, у визначенні «відокремлених підрозділів» (пп. 14.1.30) та «ліцензії» (пп. 14.1.99) Господарський кодекс замінюється на Цивільний та спеціальний закон про ліцензування.
Найбільш резонансна зміна стосується неприбуткового сектору — громадських організацій, благодійних фондів та релігійних громад. Проєкт закону пропонує повністю переписати підпункт 14.1.121 ПКУ.
Замість звичних нам «неприбуткових підприємств, установ та організацій» вводяться«непідприємницькі товариства, установи та організації».
Новий термін «непідприємницьке товариство» чітко вказує на правову природу суб’єкта: його головною метоюне є отримання прибутку.
Згідно з новою редакцією, непідприємницькі товариства:
Замість Реєстру неприбуткових установ з’являєтьсяРеєстр непідприємницьких товариств, установ, організацій.
У перехідних положеннях проєкту (пункт 79 розділу XX ПКУ) встановлено:
У підпункті 14.1.59 ПКУ слова «житлово-комунальні підприємства» замінюються на«житлово-комунальні товариства».
Більшість водоканалів, теплоенерго та ЖЕКів мають бути трансформовані в Акціонерні товариства (АТ) або Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Держава більше не хоче бачити «некорпоратизовані» структури, які часто є чорними дірами для бюджетних коштів.
Проєкт значно розширює повноваження податкових органів (стаття 19-1) щодо контролю за нарахуванням та сплатою дивідендів. Тепер податкова буде моніторити виплати не лише на державну частку, а й накомунальну. Це стосується товариств, де:
Держава фактично впроваджує «наскрізний контроль» за кожною гривнею, яка має надійти в місцеві бюджети від комунального бізнесу.
Можливо, найдраматичніша зміна, прихована в глибині проєкту, стосується керівників державних та комунальних компаній. До статті 129 ПКУ пропонується додати норму, яка перетворює податкову дисципліну на особисту проблему директора.
Для господарських товариств, де 100% акцій належать державі або громаді, виникнення податкового боргу стаєбезумовною підставою для розірвання контракту з керівником.
Законопроєкт продовжує лінію на тотальну цифровізацію та прозорість:
Реформа також зачіпає питання приватизації об’єктів, що мають борги. У статті 92 ПКУ прописуються нові правила гри для покупців державних активів:
Це суттєво спрощує процедуру приватизації «проблемних» об’єктів, знімаючи з них бюрократичне гальмо у вигляді очікування дозволів від ДПС, але водночас гарантує державі повернення коштів.
Одночасно проєкт містить кілька критичних моментів, на які варто звернути увагу:
Цікавим пунктом пояснювальної записки єФінансово-економічне обґрунтування. Автори стверджують, що реалізація законопроєкту не потребує додаткових витрат з бюджету.
Проте для самих суб’єктів господарювання це не зовсім так. Хоча держава не витрачає гроші на папір, бізнесу та НУО (неурядовим організаціям) доведеться:
Для пересічного громадянина це означає, що місцевий водоканал чи благодійний фонд тепер працюватимуть за тими ж корпоративними правилами, що й Google чи Apple (в межах ТОВ/АТ). Але для бізнесу це — радикальна перереєстрація, яка стане справжнім «стрес-тестом» для всього українського сектору неприбуткових організацій та держпідприємств у 2026-2027 роках.
Підписуйтесь на наш Telegram-каналt.me/suduaта наGoogle Новини SUD.UA, а також на нашVIBERтаWhatsApp, сторінку уFacebookта вInstagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.