Хантавірус в Україні 2026: перші підтверджені випадки в Хмельницькій області

Двоє пацієнтів із різних районів області звернулися до лікарів зі схожими скаргами: високою температурою, болем у попереку та незвичною втомою. Лікарі інфекційної лікарні Хмельницького провели ретельне обстеження й виявили хантавірус. Обидва випадки завершилися повним одужанням, однак сам факт їхньої появи змушує переглянути підходи до моніторингу зоонозних загроз у державі.

Хантавіруси належать до родини Bunyaviridae і природно циркулюють серед дрібних гризунів — переважно мишей та полівок. Людина заражається, вдихаючи аерозольні частинки, що містять вірус у сечі, фекаліях чи слині тварин. Прямий контакт із тваринами або їхніми виділеннями також може спричинити інфікування. Інкубаційний період триває від 5 до 42 днів, найчастіше — 2–3 тижні.

У Хмельницькій області обидва пацієнти перенесли середньотяжку форму захворювання. Один мав ураження печінки, лихоманку та шкірні висипання. Другий — гостру геморагічну лихоманку з нирковим синдромом. Діагнози підтвердили в референс-лабораторії Центру громадського здоров’я. Пацієнтів виписали після повного одужання без ускладнень.

Початок хвороби зазвичай раптовий: різке підвищення температури до 39–40 °C, сильний головний біль, біль у м’язах і попереку. Далі можливі нудота, блювання, почервоніння обличчя та запалення кон’юнктиви. У важких формах розвивається геморагічний синдром і гостра ниркова недостатність. Своєчасна госпіталізація та підтримувальна терапія значно підвищують шанси на одужання.

У 2025 році спалах вірусу Андес на судні MV Hondius в Атлантиці забрав життя трьох пасажирів. Це стало нагадуванням, що окремі штами хантавірусу здатні передаватися від людини до людини при тривалому тісному контакті. В Аргентині та Чилі такі випадки фіксують регулярно. В Європі переважають штами, що викликають геморагічну лихоманку з нирковим синдромом, летальність яких коливається від 0,1 % до 15 % залежно від типу вірусу.

Україна має давню історію спостереження за хантавірусами. Ще у 1980-х роках у Карпатах та на Поліссі реєстрували поодинокі випадки. Проте системний нагляд послабився після 2014 року. Відновлення моніторингу у 2024–2026 роках дозволило швидко виявити поточні випадки в Хмельницькій області.

Хмельниччина — регіон із розвиненим сільським господарством і великою кількістю приватних садиб. Гризуни часто оселяються в господарських будівлях, сараях та підвалах. Весняні польові роботи та прибирання старих приміщень без засобів захисту підвищують ризик вдихання забрудненого пилу. Лікарі рекомендують провітрювати приміщення, використовувати респіратори та проводити вологе прибирання з дезінфектантами.

Центр громадського здоров’я посилив епідеміологічний нагляд за зоонозами. У 2026 році заплановано розширення лабораторної діагностики в обласних центрах. Пацієнтам із нез’ясованою лихоманкою та ураженням нирок тепер рекомендують обов’язкове тестування на хантавірус.

Прості профілактичні заходи залишаються найефективнішими: герметичне зберігання продуктів, регулярне прибирання, уникнення контакту з дикими гризунами та їхніми гніздами. У разі появи симптомів варто негайно звертатися до лікаря, не займаючись самолікуванням.

Українські вчені спільно з європейськими колегами розпочали проєкт з картування ареалів носіїв хантавірусу. Перші результати очікують уже восени. Паралельно триває робота над удосконаленням швидких тестів, які дозволять діагностувати інфекцію на ранніх етапах у районних лікарнях.

Два випадки в Хмельницькій області стали своєрідним сигналом тривоги. Вони показали, що навіть добре відомі зоонози можуть повертатися, коли увага до них послаблюється. Водночас успішне лікування обох пацієнтів доводить: при правильній діагностиці та своєчасній допомозі хвороба не становить смертельної загрози.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму.Дізнайтеся, як обробляються дані ваших коментарів.