Переживши сувору зиму, Україна почала переламувати хід війни з Росією – The Economist

Головні новини | 11.05.2026 20:09

Переживши сувору зиму, Україна почала переламувати хід війни з Росією …
Переживши сувору зиму, Україна почала переламувати хід війни з Росією …

Після важкої зими, яка стала випробуванням для українського народу та армії, Україна демонструє ознаки перелому у війні проти Росії. За інформацією авторитетного видання The Economist, країна вдалася до нових стратегій і тактик на полі бою, що дозволяє їй поступово відновлювати контроль над втраченими територіями. Завдяки підтримці західних союзників у вигляді військової техніки та фінансових ресурсів, Збройні сили України змогли адаптуватися до умов сучасної війни й активізувати контрнаступальні дії

Україна вперше із серпня 2024 року відбила більше територій за місяць, аніж втратила.

Про це повідомивEconomist, назвавши це можливим свідченням провалу весняного наступу росії.

За даними видання, у квітні російські війська вперше за тривалий час зазнали чистої втрати території. Загалом, за підрахунками Economist, армія рф втратила 113 квадратних кілометрів.

Журналісти пов’язують це з контратаками українських військових, ударами по території росії, проблемами окупантів із терміналами Starlink, а також обмеженням використання Telegram.

Професор військових досліджень Королівського коледжу Лондона Лоуренс Фрідман назвав ситуацію «переломним моментом у війні».

Видання також пише, що росія має проблеми з поповненням особового складу. За оцінками аналітиків, щомісяця армія рф втрачає близько 35 тисяч військових, тоді як темпи набору залишаються нижчими. Однією з причин називають домінування українських FPV-дронів на фронті.

Старший аналітик Центру стратегічних та міжнародних досліджень у Вашингтоні Сет Джонс заявив, що найближчі місяці стануть ключовими, зокрема через розвиток українських безпілотних технологій.

Як повідомляєГлавком: Видання The Economist повідомляє про зміну ситуації на фронті війни Росії проти України, зростаючі проблеми Кремля на фронті та всередині країни. Війська РФ вперше з 2024 року почали втрачати позиції, що свідчить про послаблення їхніх сил. Втрати окупаційних сил перевищують кількість нових контрактників, що ускладнює ситуацію для російського командування. У зв'язку з цим російська влада розглядає можливість нової мобілізації ще 300 тисяч людей.

В Україні спостерігається посилення переваги у війні дронів. Українські безпілотники випередили Росію за масштабами далекобійних ударів, а значна частина території РФ опинилася у зоні досяжності українських БпЛА. Це змушує російську армію переносити склади та військову інфраструктуру далі від фронту, щоб зменшити ризики.

Кремль також стикається з внутрішнім виснаженням. На параді 9 травня у Москві вперше за два десятиліття танки та інша військова техніка не проїхали Червоною площею. Це стало знаковим моментом, який демонструє зменшення військової могутності Росії. Напередодні параду у Москві та Санкт-Петербурзі вимикали мобільний інтернет, що може свідчити про побоювання влади щодо можливих протестів. Крім того, системи ППО перекидали навіть із віддалених регіонів Росії, що вказує на підвищену готовність до реагування на загрози.

У Міністерстві закордонних справ Естонії заявили про слабкість Володимира Путіна та поглиблення кризових тенденцій у Росії.

Ці події свідчать про те, що війна триватиме, і ситуація на фронті може змінюватись у найближчому майбутньому.

Зміни на фронті та внутрішні проблеми Росії вказують на можливі нові етапи в конфлікті, які можуть суттєво вплинути на військову стратегію обох сторін. Підвищення активності українських безпілотників та потенційна нова мобілізація в Росії можуть вказувати на ескалацію бойових дій. У той же час, внутрішні труднощі Кремля можуть призвести до змін у політичному курсі та спроб запобігання соціальним протестам, що створює нові виклики для російської влади.

Незважаючи на труднощі, які переживає російська армія, вона не залишає спроб активізувати свої дії на фронті. Зокрема,російські війська переходять до нової фази наступу, що може суттєво вплинути на подальший розвиток конфлікту. Такі зміни на полі бою вимагають уважного аналізу, адже вони можуть істотно змінити баланс сил у регіоні.

Весняний наступ росії провалився, а Україна вперше із часів Курської операції відбила більше територій за місяць, аніж втратила — Economist

Редакторка стрічки новин

Україна вперше із серпня 2024 року відбила більше територій за місяць, аніж втратила. Це, ймовірно, свідчить про провал весняного наступу армії рф.

Про цеповідомивEconomist.

За даними видання, вперше із часів Курської операції ініціатива у війні перейшла на бік України. Так, «очікуваний весняний наступ росії не лише провалився, а й призвів до того, що у квітні російські війська вперше із серпня 2024 року зазнали чистої втрати території».

Як передає Economist, на це вплинули контратаки українських військових та удари вглиб росії, обмеження роботи терміналів Starlink для окупантів, а також «параноїдальна» заборона месенджера Telegram. За розрахунками видання, протягом 30 днів росія втратила 113 квадратних кілометрів.

«Загалом, це схоже на переломний момент у війні», — заявив професор військових досліджень у Королівському коледжі Лондона Лоуренс Фрідман.

Крім того, повідомляється, що росія не встигає поповнювати свої війська, бо щомісяця втрачає приблизно 35 тисяч військових, а набирає значно менше. Частка загиблих, якщо порівняти з пораненими, зростає через домінування українських FPV-дронів на фронті.

За словами старшого військового аналітика Центру стратегічних та міжнародних досліджень у Вашингтоні Сета Джонса, «чимало залежить від наступних кількох місяців, і зокрема від того, чи зможе росія протидіяти прогресові України в галузі безпілотників». Він також каже, що «реальність така, що вони [росіяни] мають труднощі на фронті, і не так усе в них іде добре».

Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявив, що кошти з першого траншу в межах позики ЄС на суму 90 мільярдів євроспрямують на виробництво дронів. Крім того, Україна запустила спільневиробництво mid-strike-дронів із Норвегією. Усі дрони, які виготовлятимуть у межах проєкту, спрямують на потреби Сил оборони.

Вперше за майже три рокиповномасштабної війниініціатива, схоже, переходить на бік України, аросійськівійська зазнають дедалі більше невдач і втрат на полі бою, тоді як Україна завдає ефективних ударів по цілях далеко за лінією фронту.

Згідно з повідомленнямEconomist, символізм цього підкреслив російський параду до Дня Перемоги 9 травня, на якомуне було важкої військової техніки– це різко контрастувало з попередніми роками і є ознакою збільшення навантаження на військовий потенціал Москви.

Підписуйтесь на нашViber-канал.

На полі боюочікуваний весняний наступ Росії загалом не принісрезультатів. У квітні російські війська втратили більше території, ніж захопили – вперше з серпня 2024 року, коли Україна розпочала операції в Курській області Росії.

За оцінками на базі даних Інституту вивчення війни (ISW), за останній місяцьМосква втратила контрольнад приблизно 113 км².

Аналітики пояснюють успіхи України поєднанням локальних контратак, дедалі точніших ударів середньої дальності та перебоїв у російських комунікаціях і логістиці.

«Загалом, це схоже на переломний момент у війні», — сказав Лоуренс Фрідман, почесний професор Кінгс-Коледжу в Лондоні, попередивши, що подальші невдачі можуть призвести до більш масштабного розпаду Росії в деяких секторах.

Втрати Росії в живій силі також зростають. За оцінками, щомісяця вона втрачає вбитими та пораненими близько 35 000 військових — більше, ніж може набирати. Вважається, що загальна кількість загиблих і поранених з початку вторгнення наближається до 1,4 мільйона.

Особливо тривожною тенденцією для Москви є погіршення співвідношення між загиблими і пораненими. Президент Володимир Зеленський та інші офіційні особи припускають, що наразі на одного пораненого російського військового припадає двоє загиблих — це різке погіршення порівняно з початком війни.

Військові аналітики пов’язують цю зміну з дедалі більшою домінантою FPV-дронів, на які зараз припадає до 80% втрат росіян. Ці дрони, часто керовані за допомогою оптоволоконних кабелів і оснащені штучним інтелектом, важко виявити, і вони дедалі частіше б’ють по військах на передовій і унеможливлюють підвезення боєприпасів та евакуацію.

«Вони просто залишають своїх поранених на полі бою», — сказав Сет Джонс із Центру стратегічних і міжнародних досліджень.

Дрони змінюють і саму картину поля бою: «кілл-зона» розширилася до 20 кілометрів від лінії зіткнення, порушується російську логістика, обмежується пересування конвоїв, ускладнюючи операції з поповнення запасів — особливо для підрозділів, що наступають.

ВодночасУкраїна розширює свої можливості ударів по глибоких тилах Росії: її дрони середньої дальності уражають об’єкти інфраструктури в радіусі від 50 до 300 км, а далекобійні – з дальністю до 2 000 кілометрів –  дедалі частіше уражають нафтові об’єкти, аеродроми та військові вузли.

У березні, за повідомленнями, Україна перевершила Росію за кількістю здійснених ударів безпілотниками великої дальності. Тепер до 70% населення Росії знаходиться в зоні потенційного удару, і до економічних збитків додається психологічний тиск.

Удари по енергетичній інфраструктурі вже змусили тимчасово скоротити видобуток нафти на 400 000 барелів на день, а ключові експортні вузли працюють значно нижче своєї потужності.

Величезна територія та ресурси Росії все ще забезпечують їй стійкість, однак її протиповітряна оборона дедалі більше перевантажується, і аналітики зазначають, що Москві бракує засобів ППО для захисту критично важливих об’єктів.

«Реальність така, що вони зазнають труднощів на фронті, і у них не все складається як слід», — сказав Фрідман.

Чи виявиться цей зсув вирішальним, покажуть найближчі місяці. Все залежить від здатності Росії адаптуватися допереваги України у дронахабо розпочати нову наступальну операцію. Однак наразі, за даними The Economist, хід війни свідчить про те, що Київ бере гору.

«Важко уявити, як ситуація може покращитися для Росії. Доводиться звітувати Путіну, що картина досить похмура», — сказав Джонс.

Цьогорічний парад до Дня перемоги в Москві 9 травня не мав нічого тріумфального. Уперше за два десятиліття танки та інша військова техніка не гуркотіли Червоною площею на честь ролі Радянського Союзу у перемозі над нацистською Німеччиною.

Про це заявив сер Лоуренс Фрідман, почесний професор військових досліджень у Королівському коледжі Лондона,пишеThe Economist.

Російська влада визнала надто великим ризиком зосередження бронетехніки та ракетних установок у прилеглих районах – вони стали б надто привабливою ціллю для дедалі ефективніших українських дронів.

Напередодні параду в Москві та Санкт-Петербурзі з міркувань безпеки відключили мобільний інтернет. Значну кількість систем ППО перекинули з віддалених регіонів країни.

Поглиблюючи приниження, президент УкраїниВолодимир Зеленський видав указ,яким “дозволив” проведення параду в Росії, заявивши, що Україна не атакуватиме Червону площу.

Це сталося невдовзі після того, як Україна та Росія погодили триденне припинення вогню за посередництва США, хоча вже до 10 травня обидві сторони звинувачували одна одну в його порушенні.

Президент Росії Володимир Путін після параду заявив, що, на його думку, війна “наближається до завершення”.

Символічне значення ослабленого параду важко переоцінити. День, який мав уособлювати військову міць путінської Росії, натомість продемонстрував її вразливість і слабкість.

Принаймні в цьому він точно відобразив невдачі Росії на полі бою та її страх перед зростаючою ефективністю українських ударів великої дальності.

– Уперше майже за три роки ініціатива у війні, схоже, перейшла на бік України. Переживши важку зиму, коли її міста та енергетична інфраструктура майже щоночі зазнавали масованих атак російських дронів і ракет, Україна тепер переламує хід подій. Вона дедалі більше підвищує ціну війни для Росії майже за всіма показниками, – зазначив Лоуренс Фрідман.

Не лише очікуваний весняний наступ Росії виявився провальним. У квітні російські війська вперше з серпня 2024 року зазнали чистої втрати території (тоді Україна захопила території в Курській області Росії).

Інститут вивчення війни (ISW), аналітичний центр у Вашингтоні, нещодавно перелічив чинники, що сприяли успіхам України: контратаки на землі та удари середньої дальності українських сил; припинення незаконного використання Росією терміналів Starlink в Україні; а також параноїдальне обмеження Кремлем роботи месенджера Telegram у самій Росії.

За нашими підрахунками, заснованими на картах ISW, Росія втратила контроль над 113 квадратними кілометрами за останні 30 днів.

– Загалом це виглядає як переломний момент у війні, – каже сер Фрідман.

Втрати особового складу, які становлять 35 тис. на місяць, перевищують темпи, з якими Росія здатна набирати поповнення.

І за сухими цифрами (майже 1,4 млн загиблих і тяжко поранених від початку російського вторгнення) стоїть ще похмуріша нова тенденція. До минулого року співвідношення загиблих до поранених серед російських солдатів могло становити від 1:2 до 1:3 – поганий показник за сучасними стандартами, але приблизно відповідний попереднім конфліктам.

У березні Зеленський заявив, що Росія має майже двох загиблих солдатів на кожного пораненого.

– Стійкість і фаталізм російських солдатів, мабуть, уже вичерпуються, – каже сер Лоуренс.

Схоже, співвідношення загиблих до поранених зростає через те, що так багато втрат (до 80%) тепер спричиняють так звані FPV-дрони.

Оснащені вибухівкою, ці дрони вистежують ворожих солдатів і унеможливлюють медичну евакуацію, яка й без того ніколи не була високим пріоритетом для росіян.

– Вони просто залишають своїх поранених на полі бою, — каже Сет Джонс, провідний військовий аналітик Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні.

Російські солдати скаржаться, що нові українські автономні дрони нечутні, доки не починають пікірувати.

Вони використовують штучний інтелект і керуються через волоконно-оптичні кабелі, щоб обходити засоби радіоелектронної боротьби.

Олексій Чадаєв, директор центру розробки та тестування дронів у російському Новгороді, 7 квітня написав, що Росія за останні шість місяців “втратила лідерство” на користь України та має труднощі з переміщенням підрозділів поблизу фронту.

– У нас величезні проблеми з логістикою останньої милі. До 90% наших втрат (серед команд дронів, –Ред.) зараз припадає саме на це, – сказав він.

Росія була змушена обмежити розміри колон у Донецькій області, щоб їх було важче виявити. Разом дозволяють рухатися лише двом вантажівкам.

Зона ураження дронів шириною близько 20 км між лініями фронту дедалі більше поширюється вглиб російського тилу, вважає сер Лоуренс.

Це сильніше впливає на російські операції, ніж на українські, оскільки саме росіяни намагаються наступати. Для України значно ефективніше знищувати інфраструктуру, що підтримує наступ, ніж убивати невелику кількість військових, які тепер очолюють атаки.

Українці стикаються з подібними проблемами в насиченій дронами зоні ураження, але вони значно більше цінують життя своїх солдатів, тому активніше використовують безпілотні наземні апарати (UGV) для евакуації та доставки постачання поблизу фронту.

І в більшості місць вони не намагаються наступати. Далі від лінії фронту Росія зазнає дедалі більших втрат від українських дронів середньої дальності (з радіусом дії від 50 до 300 км).

Зеленський нещодавно заявив, що закупівля таких систем цього року вже у п’ять разів перевищує весь обсяг 2025 року. Цілями є склади боєприпасів, склади дронів, командні пункти, пускові установки зенітних ракет, радари та місця зосередження бронетехніки й військ.

До невдач на полі бою додається зростання масштабів, дальності та інтенсивності українських ударів углиб території Росії.

У березні Україна вперше перевершила Росію за кількістю запусків далекобійних дронів. Економічні та військові об’єкти майже за 2 тис. кілометрів від українського кордону регулярно зазнають ударів. Це означає, що 70% населення Росії опинилося в зоні досяжності українських дронів.

– Ці атаки завдали Росії психологічної шкоди, – каже Джонс.

25 квітня внаслідок удару по аеродрому Шагол у південній частині Уралу були пошкоджені чотири найкращі бойові літаки Росії.

На початку травня загорілися нафтопереробний завод і насосна станція в Пермі на Уралі. Нафтова інфраструктура в кількох регіонах і експортні нафтові хаби дедалі частіше стають цілями атак.

У квітні атаки на порти та нафтопереробні заводи змусили Росію скоротити видобуток нафти на 400 тис. барелів на день, повідомляє Reuters.

29 квітня Зеленський заявив, що внутрішні російські звіти свідчать про роботу портів Новоросійськ і Усть-Луга відповідно на 38% і 43% нижче потужності.

Водночас загальний експорт російської нафти у квітні скоротився лише на 7%, а доходи майже подвоїлися завдяки війні Ірану.

Масштаби Росії та системна багатомісячна українська кампанія з ослаблення її систем ППО роблять захист навіть цінних об’єктів майже неможливим.

– Вони не можуть захищатися від атак дронів за допомогою зональної оборони, — каже Джонс. І в них немає точкової оборони в багатьох місцях, де вона потрібна.

Тоді як Україна розробила кілька типів дронів-перехоплювачів, які тепер збивають близько 95% російських ударних дронів типу Shahed, Росія повільно створює власні аналоги.

Ключове питання полягає в тому, чи свідчать різні невдачі Росії – на полі бою або через знищення економічної інфраструктури – про те, що можливості Путіна в Україні звужуються.

Лоуренс каже, що багато залежить від найближчих кількох місяців, і зокрема від того, чи зможе Росія протидіяти українським досягненням у сфері дронів.

Інше занепокоєння полягає в тому, чи не накопичує Росія сили для великого літнього наступу.

– Реальність така, що вони мають труднощі на фронті, і для них мало що складається вдало, – каже він.

Джонс погоджується: Важко зрозуміти, як ситуація може покращитися для Росії.

У публікаціях останніх днів західні медіа звертають увагу на уповільнення російського наступу, зростання ролі українських дронів та поступове дистанціювання Києва від переговорної стратегії США.

Наступні місяці, на думку аналітиків, можуть стати визначальними для подальшого перебігу війни.

Вашій увазі – щотижневий дайджест публікацій у ЗМІ в контексті російсько-української війни.

ЖурналістиThe Economistпишуть, що після важкої зими Україна почала активніше перехоплювати ініціативу. Видання звертає увагу на масовані удари українських дронів по нафтовій інфраструктурі та логістиці рф, які дедалі сильніше впливають на можливості російської армії.

У матеріалі зазначається, що у квітні російські війська вперше з серпня 2024 року втратили більше територій, ніж змогли захопити. Це, на думку аналітиків, може свідчити про переломний момент у війні.

Почесний професор військових досліджень Королівського коледжу Лондона Лоуренс Фрідман припустив, що якщо росія не зможе продемонструвати результатів найближчим часом, окремі ділянки фронту можуть “почати руйнуватися”.

Також журналісти звернули увагу на те, що кремль був змушений скоротити масштаб параду на Красній площі, що пов’язують із побоюваннями атак українських безпілотників.

УThe Timesнаголосили, що рішення кремля провести значно скромніший парад 9 травня стало символічним ударом по авторитету путіна.

Видання зазначає, що “день перемоги” для кремля давно перетворився не лише на військове шоу, а й на політичний інструмент демонстрації сили та міжнародного впливу. Саме тому відсутність традиційної великої колони бронетехніки виглядала як вимушений крок.

Журналісти також звернули увагу, що путін у своїй промові вкотре намагався переконати росіян у правильності війни проти України та закликав населення до нових жертв заради “перемоги”.

УWSJвважають, що побоювання кремля щодо можливих ударів по москві під час параду свідчать про зміну характеру війни.

Журналісти наголошують, що скорочення масштабів урочистостей стало публічним сигналом вразливості росії. Крім цього, видання пише про посилення економічних проблем у рф — від дефіциту імпорту до зростання цін та загальної стагнації економіки.

На думку авторів статті, лише перспектива серйозних втрат здатна змусити кремль відмовитися від своїх імперських амбіцій щодо України.

АналітикиThe Kyiv Independenпишуть, що ситуація на фронті залишається складною, однак навесні 2026 року стало помітно уповільнення російського просування.

Видання зазначає, що у публічному просторі дедалі частіше звучать дві протилежні оцінки: одні вважають російські “м’ясні штурми” безперспективними, інші — переконані, що без підтримки США Україна не зможе довго триматися.

Втім, більшість серйозних аналітиків, як зазначається у матеріалі, оцінюють ситуацію обережніше та наголошують: війна переходить у тривалу фазу виснаження, де ключову роль відіграватимуть ресурси, економіка та здатність адаптуватися.

УThe New York Timesзвернули увагу на охолодження відносин між Києвом і Вашингтоном після повернення Дональд Трамп до Білого дому. Журналісти пишуть, що переговори щодо завершення війни фактично зупинилися, а Україна дедалі активніше робить ставку на власне виробництво зброї та розвиток оборонної промисловості.

Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що після загострення ситуації на Близькому Сході американські перемовники “не мали часу на Україну”.

Старший директор консалтингової компанії Rasmussen Global Гаррі Неделку заявив, що реальних переговорів більше фактично немає, а США вже не виглядають нейтральним посередником.

Водночас Україна нарощує виробництво дронів та розширює міжнародну співпрацю у сфері військових технологій. Посол України при НАТО Альона Гетьманчук повідомила, що українські дрони-перехоплювачі вже збивають понад 60% російських безпілотників.

Читайте також:Понад 70% росіян живуть у зоні досяжності українських дронів — ЗМІ

Фото ілюстративне: Генштаб ЗСУ

Цьогорічний парад у Москві 9 травня продемонстрував не військову міць Росії, а її вразливість, оскільки ініціатива на полі бою вперше за майже три роки перейшла на бік України. Після складної зими українські сили почали переламувати хід подій, завдаючи ворогу системних збитків за всіма ключовими показниками.

Вперше з серпня 2024 року російські війська почали фіксувати чисті втрати територій. За даними аналітиків на основі карт Інституту вивчення війни (ISW), протягом останніх 30 днів Росія втратила контроль над 113 квадратними кілометрами. Цьому сприяли успішні наземні контратаки Збройних Сил України, припинення використання ворогом терміналів Starlink на окупованих територіях та обмеження Кремлем роботи месенджера Telegram.

Крім територіальних відступів, зростає летальність втрат серед особового складу РФ. За оцінками, щомісячні втрати агресора становлять 35 тисяч осіб, але структура цих цифр змінилася. Раніше співвідношення вбитих до поранених становило 1:3, проте нині на кожного пораненого припадає майже двоє загиблих. Головною причиною є масоване застосування FPV-дронів, які спричиняють до 80% втрат і роблять медичну евакуацію ворога майже неможливою.

«Загалом, це схоже на переломний момент у війні. Якщо у росіян не буде жодних результатів від своїх зусиль, я не здивуюся, якщо в деяких місцях усе почне руйнуватися», – зауважив професор військових досліджень Королівського коледжу Лондона Лоуренс Фрідман.

Україна також значно випередила Росію за кількістю ударів безпілотниками великої дальності. Тепер українські дрони регулярно вражають економічні та військові цілі на відстані до 2000 кілометрів від кордону. Це означає, що під вогневим впливом перебуває територія, де проживає 70% населення Росії. Старший військовий аналітик Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) у Вашингтоні Сет Джонс підкреслює, що через величезні розміри країни російська ППО не здатна забезпечити захист усіх цінних об’єктів.

Подальший хід війни визначать наступні кілька місяців. Ключовими факторами стануть здатність Росії протистояти українським дронам та результати імовірного літнього наступу окупантів, до якого вони можуть готувати свої сили.

Скорочений формат параду 9 травня в Москві свідчить про ослаблення позицій Росії у війні проти України. Перебіг війни Росії проти України багато в чому буде визначено подіями найближчих кількох місяців.

Ініціатива у війні перейшла на бік України / © Associated Press

Українамасово застосовує дрони проти нафтової інфраструктури Російської Федерації та логістики російського війська — це вказує на перехоплення ініціативи на фронті. Це підтверджує й нездатність Москви захистити військовий парад на Красній площі.

Про це пишеThe Economist.

«Переживши сувору зиму, коли міста та енергетична мережа майже щоночі зазнавали обстрілів масованими російськими безпілотниками та ракетами, Україна тепер змінює ситуацію. Вона нав’язує Росії дедалі більші витрати майже за всіма показниками», — пишуть журналісти.

У виданні вказали на провал російського весняного наступу: у квітні росіяни вперше від серпня 2024 року втратили більше території, ніж змогли захопити.

«Загалом, це схоже на переламний момент у війні. Якщо росіянам нічого не вдасться показати, я не здивуюся, якщо в деяких місцях все почне руйнуватися», — сказав Лоуренс Фрідман, почесний професор військових досліджень у Королівському коледжі Лондона.

Аналітики американського Інституту вивчення війни вважають, що навесні 2026 року російські війська демонструють гірші результати на фронті, ніж роком раніше. За даними організації, у квітніУкраїназмогла повернути більше територій, ніж втратила.

Водночас, як стверджує українська сторона, втрати російської армії за квітень перевищили 35 тисяч осіб убитими й пораненими.

Окрім того, Україна дедалі частіше завдає ударів по об’єктах у глибині російської території, включно з нафтовою інфраструктурою й військовими складами.

Експерти вважають, що саме це могло вплинути на рішення Кремля скоротити демонстрацію військової техніки на Красній площі. Попри заяву Путіна про те, що війна «добігає кінця», бойові дії й удари по українських містах тривають.

Однією з головних причин зниженнятемпу просування РФна полі бою в Україні стали дрони, які змінили характер всієї війни. Масові прориви бронетехніки практично зникли, а тактика росіян з використання малих груп не дає відчутних результатів.

Нагадаємо, у Москві відбувся скороченийвійськовий параддо 9 травня, який тривав близько 45 хвилин. Захід минув за участі Володимира Путіна та низки іноземних лідерів — Лукашенка, Токаєва та Мірзійоєва, а військову техніку цього року демонстрували на екранах. Вперше в параді взяли участь військові КНДР.

У Дніпрі винесли вирок чоловіку, який поранив ножем двох військовослужбовців ТЦК під час затримання. Подробиці кривавого інциденту в мікроавтобусі та рішення суду.

У Дніпрі покарали чоловіка за напад на військових / © ТСН

Читати публікацію повністю →

Нова влада Угорщини підтримала Україну, але висунула умову щодо ЄС.

Аніта Орбан. / © Associated Press

Читати публікацію повністю →

Поєдинок відбудеться 20 травня на "Арені Львів".

"Динамо" / © ФК Динамо Київ

Читати публікацію повністю →

Чим замінити мікрохвильовку вдома: найкращі альтернативні варіанти для звичайної кухні.

Де розігріти їжу, якщо нема мікрохвильовки / © pixabay.com

Читати публікацію повністю →

Джерела

Economist заявив про провал весняного наступу рф — NewFormat

The Economist: Росія вперше за рік втрачає позиції на фронті — Inkorr

Весняний наступ росії провалився, а Україна вперше з часів Курської операції відбила більше територій за місяць, аніж втратила — Economist — Hromadske.ua

Хто зараз перемагає у війні в Україні - аналіз світових ЗМІ — BBC news Україна

Переживши сувору зиму, Україна почала переламувати хід війни з Росією – The Economist — OBOZ.UA

Переломний момент у війні? Чи перехопила Україна ініціативу — Kyiv Post

The Economist: це переломний момент, ініціатива у війні належить Україні — Факти

РФ втрачає темп, Україна перехоплює ініціативу: що пишуть західні медіа — Platform

Переломний момент: ініціатива у війні перейшла на бік України — 360UA NEWS

Наступ РФ посипався: наступні кілька місяців стануть визначальними для війни проти України — The Economist — ТСН

Всі новини: Головні новини