У травні 2023 року українці можуть очікувати на ряд магнітних бур, які вплинуть на космічну погоду. За прогнозами фахівців, найбільш активними днями стануть періоди з підвищеною геомагнітною активністю, що може викликати неприємності для деяких людей. Магнітні бурі виникають внаслідок взаємодії сонячного вітру з магнітним полем Землі. Цей процес здатен призвести до різноманітних явищ: від красивих північних сяйв до негативного впливу на
Початок травня 2026 року є вельми спокійним, але науковці пильності не втрачають. Вони щодня аналізують поверхню Сонця, щоб зрозуміти, чого нам чекати далі на Землі. У цьому матеріалі традиційно аналізуємо останні повідомлення про стан поверхні зорі, сонячні плями, корональні викиди та все інше, що формує космічну погоду.
Протягом останніх днів сонячна активність демонструвала оманливий спокій, проте ситуація різко змінилася після потужного спалаху на вихідних. Вчені зафіксували викид корональної маси, який може зачепити нашу планету вже найближчим часом, провокуючи геомагнітні збурення різної інтенсивності, пише24 Канал.
Дивіться такожВчені попереджають: потужний спалах на Сонці загрожує протестами та панікою
Період з 8 по 9 травня 2026 року пройшов для нашої планети під знаком відносної геомагнітної стабільності. За даними супутникових спостережень, у ці дні не було зафіксовано жодного викиду корональної маси, спрямованого безпосередньо в бік Землі. Хоча на сонячному диску спостерігалися певні активні зони, вони не створювали суттєвих загроз. Зокрема, сонячна пляма AR4432 демонструвала певне зростання та продукувала епізодичні спалахи класу C, проте загальний рівень активності залишався помірним.
Одночасно з цим науковці стежили за новою активною областю AR4436, яка тільки почала з'являтися на видимому боці Сонця. Хоча під час перебування на зворотному боці вона була надзвичайно активною, на початку травня здавалося, що регіон стабілізувався.
Ситуація докорінно змінилася 10 травня 2026 року, коли в області AR4436 стався потужний сонячний спалах класу M5.7. Ця подія супроводжувалася значним викидом корональної маси.
Після кількох днів стабільності активна область 4436, розташована в північно-східному квадранті, щойно вибухнула спалахом M5.7,– прокоментували фахівціSolarHam.
Згідно з даними коронографівSOHO, сонячний вибух був настільки потужним, що фактично "пробив величезну діру в атмосфері Сонця".
Хоча більша частина плазмової хмари спрямована на схід від нашої планети, існує висока ймовірність того, що край цього викиду все ж зачепить Землю. Попередня оцінка швидкості потоку плазми становить близько 650 кілометрів на секунду. МоделюванняNASAпоказує, що це може бути "майже промах", коли основна маса пройде повз, але13 травня Земля може відчути певні наслідки цього близького контакту. Такі збурення здатні викликати геомагнітні коливання, особливо в районі полюсів планети.
Окрім спалахів, на стан геомагнітного поля впливають і корональні діри:
Ці чинники визначатимуть стан космічної погоди на період 11 – 13 травня, коли геомагнітне поле, як очікується, перебуватиме на рівнях від спокійного до збуреного, з можливими слабкими подіями рівня G1.
Проте справжнє випробування може чекати на нас у другій половині тижня. Вчені прогнозують, що поява трансекваторіальної корональної діри з негативною полярністю CH1366, яка розвернеться до Землі 12 – 15 травня, може призвести до виникнення значно сильніших умов, оскільки ця діра більша і активніша. Її дію ми можемо відчути вже з 14 по 17 травня.
Карта корональних дір і сонячних плям станом на 10 травня 2026 року / Фото SDO/NASA
Особливе занепокоєння викликає подальша поведінка плями в області AR4436. Оскільки вона продовжує розвертатися безпосередньо до Землі, будь-який наступний вибух у цій зоні вже не буде "промахом", а поцілить прямо в нашу планету. Враховуючи історію цього регіону – щонайменше 5 викидів корональної маси за минулий тиждень під час перебування на зворотному боці Сонця – вчені застерігають, що Земля незабаром опиниться в зоні прямого удару.
Сонячний спалах M5.79 / Фото NASA/SDO
Перший день нового місяця приніс із собою невеликі зміни у стані космічного середовища. Згідно з даними моніторингового ресурсуSpaceWeatherвід 1 травня 2026 року, цей день супроводжувався відносно низьким загальним рівнем сонячної активності, проте на диску нашої зірки відбувалися динамічні процеси.
У цей період було зафіксовано лише незначні спалахи класу C, але стан окремих регіонів сонячних плям постійно змінювався. Групи під номерами 4424, 4428 і 4429, а також новоутворена область у південно-східному квадранті Сонця, продемонстрували зростання від незначного до помірного рівня. Водночас регіони 4420, 4423 та 4425 виявили ознаки поступового розпаду.
Таким було Сонце 1 травня 2026 року / Фото SDO/HMI
Незважаючи на низьку інтенсивність спалахів на початку доби, геомагнітна обстановка на Землі швидко зреагувала на потік сонячної плазми. У звіті, який надав ресурсSolarHam, зазначається, що геомагнітна активність сягнула рівня G1, який є найслабшим із можливих. Сталося це завдяки посиленому потоку сонячного вітру. Хоча згодом активність дещо вщухла, ймовірність активних умов зберігалася до кінця доби 1 травня.
2 травня спостерігачі вже не повідомляли про жодні збурення. На той момент сонячний диск був буквально всіяний групами плям – їх налічувалося щонайменше дев'ять. Однак, незважаючи на таку кількість, жодна з них не становила реальної загрози для магнітосфери планети. Фахівці у своєму звіті повідомили: "Усі вони мають стабільні магнітні поля, які навряд чи вибухнуть. Активність сонячних спалахів має залишатися низькою цими вихідними".
Станом на 3 травня ситуація на Сонці залишалася аналогічною, демонструючи продовження спокійного періоду. Кількість груп сонячних плям на диску дещо зменшилася до восьми, при цьому вони зберігали свою магнітну стабільність.
Магнітні бурі на Землі безпосередньо пов'язані з активністю Сонця. Наша зоря постійно викидає у космос потоки заряджених частинок – так званий сонячний вітер. У звичайному режимі магнітне поле Землі захищає планету від більшості цих частинок. Проте під час сильних сонячних спалахів або корональних викидів маси ситуація різко змінюється.
Сонячний спалах – це потужний вибух енергії на поверхні Сонця, який виникає через раптове вивільнення енергії в перекручених магнітних полях. Часто такі події відбуваються поблизу сонячних плям. Під час спалаху Сонце випускає величезну кількість рентгенівського випромінювання, плазми та заряджених частинок. Якщо потік спрямований у бік Землі, він досягає нашої планети та взаємодіє з її магнітосферою приблизно за три дні, пишеESA.
У результаті виникає геомагнітна буря – коливання магнітного поля Землі. Саме вони можуть викликати полярні сяйва, збої супутникового зв'язку, проблеми з GPS-навігацією, радіоперешкоди та навіть аварії в енергомережах. Найпотужніші бурі здатні індукувати електричні струми в лініях електропередач, через що перегріваються трансформатори та виходить з ладу інфраструктура. У сучасному світі, який критично залежить від супутників та електроніки, космічна погода стала серйозним фактором ризику.
Одним із головних індикаторів сонячної активності є сонячні плями. Це темніші та відносно холодні ділянки на поверхні Сонця, які утворюються через надзвичайно сильні магнітні поля. Вони здаються темними лише на фоні значно гарячішої навколишньої поверхні. Саме в районах сонячних плям найчастіше виникають сонячні спалахи та корональні викиди маси. Чим більше плям спостерігають астрономи, тим активніше Сонце, зазначаєNOAA.
Сонце проходить приблизно 11-річні цикли активності. Під час сонячного максимуму кількість плям різко збільшується, а разом із ними зростає частота спалахів і магнітних бур. Саме зараз людство перебуває поблизу максимуму 25-го сонячного циклу, тому повідомлення про геомагнітні бурі з'являються значно частіше, ніж кілька років тому, пишеNASA Science.
Корональні діри – це інше явище, яке теж сильно впливає на космічну погоду. Вони виглядають як темні області в зовнішній атмосфері Сонця – короні. У цих зонах магнітне поле Сонця "відкривається" у космос, тому заряджені частинки можуть вириватися звідти значно швидше. Через корональні діри виникають потоки швидкого сонячного вітру, які також здатні провокувати магнітні бурі на Землі. На відміну від коротких і вибухових сонячних спалахів, вплив корональних дір може тривати кілька днів поспіль.
Для людей на поверхні Землі магнітні бурі зазвичай не становлять прямої смертельної небезпеки. Атмосфера та магнітне поле планети ефективно блокують більшість шкідливого випромінювання. NASA прямо зазначає, що люди на Землі захищені від основного впливу сонячних штормів.
Проте певний вплив усе ж можливий. Під час сильних бур деякі люди скаржаться на головний біль, втому, безсоння, перепади артеріального тиску та погіршення самопочуття. Наукова спільнота досі сперечається щодо масштабу такого впливу, адже однозначного механізму поки не доведено. Натомість набагато краще вивчені технічні ризики, повідомляє24 Канал.
Особливо вразливими є астронавти, екіпажі літаків на полярних маршрутах та супутники на орбіті. Під час потужних сонячних подій рівень радіації в космосі різко зростає. Частинки можуть пошкоджувати електроніку супутників, деградувати сонячні панелі та впливати на роботу космічних апаратів. Для астронавтів поза межами магнітного захисту Землі це вже реальна загроза здоров'ю.
Найвідомішим прикладом екстремальної сонячної бурі залишається "Подія Керрінгтона" 1859 року. Тоді через потужний викид Сонця телеграфні мережі по всьому світу виходили з ладу, а полярні сяйва було видно навіть у тропіках. Якби подібна буря сталася сьогодні, наслідки для глобального інтернету, супутникових систем, банківської інфраструктури та енергетики могли б обчислюватися сотнями мільярдів доларів. Саме тому космічна погода зараз перебуває під постійним моніторингом NASA, ESA та NOAA.