Народний артист України Сергій Калантай поділився унікальним досвідом зйомок у Лондоні, який став для нього не лише професійним викликом, а й можливістю продемонструвати українську культуру на міжнародній арені. У розмові він зазначив, що його участь у проекті стала можливою завдяки ініціативі місцевих кінематографістів, які шукали таланти з-за кордону. Калантай підкреслив, що зазвичай актори отримують гонорари за свою працю, проте в цьому випадку умови були особлив
Сергій Калантай — народний артист України, актор театру і кіно, доцент університету Карпенка-Карого — дав відвертеінтерв’ю каналу Аліни Доротюк, де без прикрас розповів про роки виживання в Німеччині, роботу за добові замість гонорару і власну формулу виходу на ринок, якої в Україні тоді ніхто не застосовував.
До Мюнхена Калантай виїхав на початку 90-х — рятувати сина від хвороби очей, операція коштувала $20 000, яких у родини просто не було. В результаті залишився на 17 років.Купуй квитки за доступною ціною!
Акторська кар’єра в еміграції закінчилася майже одразу. Єдине, що вдавалося робити за фахом — співати з другом на Марієнплац у Мюнхені. У кращі дні кидали до 100 марок. У гірші — просили піти, бо заважають.
Щоб вижити брався за будь-яку роботу. Чистив і ганяв машини, клав плитку, працював двірником в українській школі. Офіційно це називалось «гаусмайстер». Неофіційно — «аушварц», тобто він працював не сплачуючи податки, з ним розраховувались готівкою, разом з поляками.
Паралельно відправляв гроші своїм родинам в Київ і родичам дружини в Чернівці:Читайте також06.01Бізнес-ідея: дитяча комісійка06.01Запчастини для іномарок як ідея бізнесу03.03Як знайти роботу в Інтернеті ( на дому ) без вкладень
«Треба було шмат від себе віддавати»
Але була і своя логіка виживання:
«Там хоч є ковбаса, пиво на Октоберфест і можна їздити на Мерседесі. Хоч старенькому, але Мерседесі».
Коли вирішив повертатися, не розраховував на жалість чи зв’язки. Розрахував, що саме він може запропонувати ринку, якого тут не існувало:
«Є український чоловік з простим обличчям. А от європейця, ще підкачаного, харизматичного — нема. І цей продукт можна продати. Я його продав».
Поки колеги ввечері збиралися і пили пиво, він ходив у спортзал. Це не моралізаторство — це холодний розрахунок людини, яка розуміла: у Європі тіло актора належить професії, а не йому. І це спрацювало — в ролях він грав переважно інтелігентних іноземців, часто німецькою, бо мав справжній баварський акцент.
Фільм «Камінь, ножиці, папір» — студентська робота німецького режисера Франца Бьома — отримав BAFTA. Калантай знявся в ньому без гонорару.
«Ні у Сашка Рудинського, ні в мене жодного гонорару не було. Були добові — по 100 фунтів на день, за 3-5 днів десь 400-500 фунтів».
З урахуванням лондонських цін цього вистачало рівно на каву і метро. Поїздка з центру до місця проживання — 32 фунти.
«Я людина, яка знає європейські ціни і прожила 17 років у Німеччині. Але тут був тотальний шок».
Поїхав він туди фактично заради доньки Богдани — вона живе в Лондоні і зіграла маленьку роль у тому ж фільмі. Квиток плюс добові окупилися зустріччю з дитиною.
Сьогодні Калантай живе між Україною і Німеччиною. Паспорт — український, але постійне місце проживання зареєстроване в Мюнхені. Це означає: з усього заробленого на території Німеччини він зобов’язаний платити 19% податку, плюс обов’язкова медична страховка і пенсійний фонд.
«Я фрайберуфлік — вільний художник. Але податки платити все одно зобов’язаний».
Якщо є підходящі ролі, агентство в Мюнхені телефонує, він летить і знімається. Театральні проекти не бере — надто довго, а Україну кидати не може.
Джерела
Народний артист України Сергій Калантай розповів, як знімався в Лондоні безкоштовно — (SladeNT)