Верховний Суд України ухвалив важливе рішення, яке стосується угод, що були укладені з метою обходу санкцій, накладених Радою національної безпеки і оборони (РНБО). Суд визнав ці угоди нікчемними, а це означає, що вони не мають юридичної сили. В результаті цього рішення активи, які стали предметом таких угод, були стягнуті в дохід держави. Цей випадок є яскравим прикладом того, як українська судова система реагує на спроби обійти законодавство та міжнародні санкції. Суди продемонстру
Верховний Суд підтримав Мін'юст: правочини, укладені для виведення активів підсанкційних осіб, порушують публічний порядок і є нікчемними
Верховний Суд ухвалив принципове рішення: договори, укладені з метою виведення активів підсанкційних осіб з-під дії обмежень, є нікчемними та порушують публічний порядок. Справа стосується спроби передатиспеціальний дозвіл на користування надрамивід АТ "Коростенський кар'єр" через низку угод купівлі-продажу. За підсумком розгляду суд стягнув спецдозвіл і понад 3 мільйони гривень у дохід держави.
У справі № 910/11526/24предметом спору стала схема відчуження спеціального дозволу на користування надрами. Права на надра намагалися передати через ланцюг договорів між ТОВ "Новел Пром", АТ "Коростенський кар'єр" та ТОВ "Коростенська видобувна компанія". Раніше РНБО застосувала санкції до мажоритарного акціонера АТ "Коростенський кар'єр", його кінцевого бенефіціарного власника І.В.Наумця та пов'язаних із ним осіб.
Позиція Мін'юсту у справі базувалася на трьох ключових аргументах:санкційні обмеження поширюються на всі активи підсанкційних осіб, санкції захищають публічний порядок та інтереси держави, а самі договори купівлі-продажу фактично мали на меті вивести актив із санкційної зони. Суди погодилися з цією логікою та наголосили, що правочин, вчинений із порушенням Закону України "Про санкції", підпадає під дію частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України.
Рішення Верховного Суду формує важливий правовий прецедент. До цього часу питання про те, чи є угоди про відчуження активів підсанкційних осіб автоматично нікчемними, залишалося дискусійним у правничому середовищі. Тепер Верховний Суд однозначно прирівняв порушення санкційного законодавства до порушення публічного порядку - з усіма цивільно-правовими наслідками.
Практичне значення рішення виходить за межі однієї справи. Будь-яка особа, яка укладе угоду з метою допомогти підсанкційній стороні вивести майно, ризикує стягненням отриманого на користь держави. Це суттєво підвищує ризики для посередників у подібних схемах і ускладнює обхід санкцій через формально-юридичні конструкції.
Практика переоформлення активів підсанкційних осіб на пов'язаних людей - відома проблема для українських правоохоронців. Зокрема, відомі випадки, коли активи великих власників під санкціями переоформлялися на інших людей - і прізвища власників у реєстрах переходили до розділу "історичний зв'язок". Відсутність активів безпосередньо на ім'я підсанкційної особи ставила під сумнів ефективність санкційних обмежень.
Паралельно держава розбудовує інфраструктуру контролю за підсанкційними особами. В Українізапрацював Державний реєстр санкцій, який надає відкритий доступ до інформації про осіб під санкціями. Інформація в реєстрі оновлюється на підставі рішень РНБО та судових рішень щодо санкцій, а всі дані, окрім обмежених законом, є загальнодоступними.
Ситуацію важко назвати перемир’ям — Волошин розкрив реальну кількість штурмів на півдні
У Bolt вітають введення податку на таксі та прогнозують підвищення цін
Пожежа на Чернігівщині охопила вже 5800 гектарів - лісівники гасять вогонь під обстрілами
Українські картки за кордоном - які ліміти діють у 2026 році