Європейський Союз ухвалив рішення про посилення санкцій у відповідь на триваючу депортацію українських дітей до Росії. Це рішення стало наслідком тривожних повідомлень про масові переміщення неповнолітніх, які були відірвані від своїх родин в Україні під час війни. Санкції торкнуться низки осіб та організацій, причетних до цього процесу. Згідно з інформацією ЄС, нові обмеження спрямовані на тих, хто бере участь у примусовій евакуації та усиновленні українських дітей в Росії. Влада Є
Рада Європейського Союзу 11 травня оголосила про запровадження нового пакета санкцій проти Росії у відповідь на систематичну політику депортації та примусового переміщення українських дітей із тимчасово окупованих територій України. У Брюсселі наголосили, що дії російської сторони мають ознаки цілеспрямованої кампанії, спрямованої не лише на фізичне переміщення неповнолітніх, а й на їхню подальшу ідеологічну обробку та інтеграцію в російську державну систему.
Під нові обмеження потрапили 16 фізичних осіб та 7 організацій, які, за оцінкою ЄС, безпосередньо або опосередковано причетні до організації, логістики та реалізації програм, пов’язаних із вивезенням українських дітей до Російської Федерації. Йдеться про структури, що забезпечували транспортування, розміщення, освітні програми та подальше “перевиховання” дітей, вивезених із окупованих територій.
Як зазначається в офіційнійзаявіРади Європейського Союзу, новий санкційний пакет спрямований проти тих, хто причетний до реалізації політики, яку в ЄС кваліфікують як незаконне усиновлення, примусову асиміляцію та мілітаризацію українських неповнолітніх. Європейські посадовці підкреслили, що подібні дії порушують норми міжнародного гуманітарного права та є серйозним викликом для системи захисту прав дитини.
За даними української влади та міжнародних партнерів, від початку повномасштабного вторгнення Росія незаконно вивезла або депортувала майже 20 500 українських дітей. Частину з них, як стверджується, розміщують у російських родинах, змінюють їхні персональні дані, громадянство та документи, а також обмежують доступ до інформації про їхнє походження. Українська сторона наполягає, що такі дії мають системний характер і координуються на державному рівні.
До санкційного списку, зокрема, включено кілька федеральних російських установ та організацій, пов’язаних із освітньою та молодіжною політикою. Серед них — дитячі центри «Орльонок», «Алые паруса» та «Смена». За даними ЄС, ці структури брали участь у програмах для дітей, вивезених із окупованих територій України, де вони проходили так зване “патріотичне виховання”, участь у військово-спортивних заходах та навчальних курсах, які містять елементи, наближені до базової військової підготовки.
У Брюсселі заявляють, що ці програми виходять за межі звичайного освітнього процесу і мають ознаки ідеологічного впливу, спрямованого на формування проросійської ідентичності у дітей, які походять з України. Окремо наголошується, що такі заходи супроводжуються спробами стерти зв’язок дітей із їхнім українським походженням та культурною ідентичністю.
У заявіЄвропейського Союзупідкреслюється, що частина організацій, які потрапили під санкції, забезпечувала не лише тимчасове перебування дітей, а й їхню подальшу інтеграцію в російську освітню систему. Це включає зміну навчальних програм, виховних підходів та участь у державних ініціативах, спрямованих на формування лояльності до російської держави.
Санкції передбачають замороження активів на території країн ЄС, заборону на в’їзд до держав-членів Євросоюзу, а також обмеження фінансових операцій із європейськими компаніями та структурами. У ЄС наголошують, що ці заходи мають на меті посилити тиск на осіб та організації, причетні до порушення прав українських дітей, і унеможливити подальше фінансування подібних програм.
Оголошення нового пакета санкцій відбулося напередодні міжнародної зустрічі високого рівня, яку спільно організовуютьЄвропейський Союз, Україна та Канада. Захід присвячений координації міжнародних зусиль щодо повернення незаконно вивезених українських дітей, а також документуванню воєнних злочинів, пов’язаних із їхньою депортацією та примусовою інтеграцією.
Європейські дипломати наголошують, що питання повернення дітей є одним із ключових гуманітарних пріоритетів у контексті триваючої війни Росії проти України. Окремо підкреслюється необхідність міжнародної координації для фіксації злочинів та притягнення винних до відповідальності.
Паралельно Литва оголосила про додаткову підтримку України, виділивши понад 10 мільйонів євро на програми, пов’язані з поверненням дітей, їхньою психологічною та медичною реабілітацією, а також на зміцнення системи опіки та документування воєнних злочинів. Ця допомога має сприяти як безпосередньому поверненню дітей, так і довгостроковій підтримці постраждалих.
Тема депортації українських дітей залишається однією з найбільш чутливих у міжнародних розслідуваннях, пов’язаних із війною. У 2023 роціМіжнародний кримінальний суду Гаазі видав ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової у зв’язку з підозрами в незаконній депортації українських дітей з окупованих територій.
У ЄС та серед міжнародних партнерів України наголошують, що подальше документування цих випадків і притягнення винних до відповідальності залишаються критично важливими для забезпечення справедливості та захисту прав постраждалих дітей.