У Києві триває реалізація амбітного проекту зі створення безбар’єрних маршрутів, що передбачає облаштування 138 кілометрів доступної інфраструктури для людей з обмеженими можливостями. Мета цього заходу — забезпечити комфортний та безпечний пересування всіх жителів столиці, включаючи осіб на візках, батьків з дитячими колясками та літніх людей. Проект охоплює не лише пішохідні доріжки, але й спеціально обладнані переходи, тактильні плитки і підйомники на станціях
Київська міська державна адміністрація повідомила про стан розбудови інклюзивної інфраструктури столиці: у місті вже облаштовано 138 км безбар’єрних маршрутів. Лише протягом 2025 року прокладено 11 нових маршрутів, облаштовано 18 підходів від зупинок транспорту до соціальних об’єктів та створено чотири інклюзивні перехрестя. Про цеповідомляє Hmarochosз посиланням на відповідь КМДА на редакційний запит.
Роботи з облаштування безбар’єрного середовища охоплюють кілька напрямів. Дорожники виконали 989 понижень бордюрів, встановили тактильну навігацію на 504 переходах та змонтували вісім острівців безпеки. Чотири інклюзивні перехрестя отримали наземні переходи, які тепер дублюють підземні, — це суттєво спрощує пересування для людей на візках, батьків із колясками та людей з вадами зору.
Ці заходи є частиною масштабної урядової ініціативи «Рух без бар’єрів», яка охоплює 12 міст України. Головна ідея — створити маршрути, де кожен елемент інфраструктури працює на доступність: від тротуару до входу в будівлю. Особливої актуальності питання набуло після 2022 року: кількість людей з набутою інвалідністю серед ветеранів та цивільного населення суттєво зросла, і місто зобов’язане відповісти на цей виклик. Лише у Києві на обліку перебувають тисячі ветеранів з інвалідністю, що потребують реально доступного міського середовища.
Кожна районна адміністрація відповіла на запит окремо, тому картина по районах різниться.Голосіївська РДАу 2025 році перевірила близько 120 об’єктів — заклади освіти, культури, торгівлі, аптеки та банки. Усі дані про рівень їхньої доступності внесено до інтерактивної карти «ЛУН Місто». Адміністрація визнає специфіку: більшість об’єктів перебувають у приватній власності та розташовані в історичних будівлях — пам’ятках архітектури, що ускладнює адаптацію. Утім, РДА вже веде роботу з власниками приміщень.
Дарницька РДАзазначила, що район не залучали до флагманського проєкту «Рух без бар’єрів», зосередженого на центральній частині Києва. Проте адміністрація самостійно, за кошти бюджету на 2025 рік, облаштувала безбар’єрні шляхи до ЦНАПу на вулиці Степана Олійника, 21, Управління соціальної та ветеранської політики на Харківському шосе, 176-Г, Департаменту надання адмінпослуг на Дніпровській набережній, 19-Б, а також до центру підтримки ветеранів «Київ Мілітарі Хаб» на Харківському шосе, 168-Ж.
Деснянська РДАзвітує про облаштування безбар’єрного маршруту завдовжки 20 кілометрів — від Центрального залізничного вокзалу до місцевого ЦНАПу на проспекті Червоної Калини, 29. Маршрут пролягає вздовж лінії 114 автобуса й з’єднує Троєщину з центром міста.
У межах цього маршруту відновлено понад 4 500 квадратних метрів тротуарів. Чотири зупинки обладнали пониженими бордюрами та тактильною плиткою, а також створили спеціальну паркувальну кишеню для людей з інвалідністю. Сам ЦНАП також оновили зсередини: прибрали перепади висоти, встановили нові пандуси, а вхідну групу повністю інтегрували в безбар’єрний маршрут. Біля будівлі райдержадміністрації виклали 276 метрів безшовної плитки з тактильними смугами.
Як мираніше писали, питання доступності набуло особливої актуальності після повномасштабного вторгнення — через значне зростання кількості людей з набутою інвалідністю серед ветеранів та мирного населення. Також миповідомлялипро облаштування безбар’єрних стежок у парку на Прирічній на Оболоні.
Безбар’єрне середовище — це не лише про людей з інвалідністю. Зручні тротуари, знижені бордюри та тактильна плитка полегшують пересування батькам із колясками, літнім людям і всім, хто щодня користується громадським простором. Для Києва, де через війну суттєво зросла кількість людей з набутими травмами, якість інклюзивної інфраструктури безпосередньо впливає на якість життя десятків тисяч мешканців.
Рівень доступності громадського простору — один із ключових показників якості міського середовища. Міжнародні стандарти, зокрема Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю, якою є стороною Україна, зобов’язують державу забезпечувати реальну доступність інфраструктури — а не лише декларативну.
Як мираніше писали, на Центральному вокзалі Києва будують безбар’єрну платформу для маломобільних пасажирів. Також ми повідомляли прооновлення парку на Прирічній на Оболоні— 2,5 га зелені з безбар’єрними стежками та мостом.
Віталій Гринчук — журналіст і медіаменеджер із семирічним досвідом у медіагалузі. Має гуманітарну освіту, яка формує його підхід до роботи з текстом, контекстом і аудиторією. За роки практики пройшов шлях від журналіста до управлінця — поєднує редакційне мислення з розумінням медіапроцесів зсередини.