На території Тульчинщини, як і в багатьох інших регіонах України, спостерігається тривожна тенденція зменшення населення у деяких селах. Це явище стало причиною виникнення так званих "сіл-привидів", де залишилися лише поодинокі мешканці або зовсім немає людей. Такі населені пункти стають символом демографічної кризи та втрати традиційного сільського способу життя. Серед найбільш відомих сіл-привидів на Тульчинщині можна виділити кілька населених пунктів,
УТульчинській громадіє населені пункти, де сьогодні проживає менше людей, ніж у звичайному багатоповерховому під’їзді. Деякі з них майже спорожніли, а одне селище офіційно має нуль населення. Щурі, Марусине та Хмельницьке — це місця, які поступово зникають з живої карти району. Тут тихі вулиці, поодинокі будинки та майже повна відсутність щоденного сільського життя.
Про це повідомляєТульчин онлайн.
Селище Щурі входить до складу Тульчинської міської громади. За офіційними даними, тут проживає лише 13 людей.
Це один із найменших населених пунктів громади. Для порівняння, у багатьох селах району населення вимірюється сотнями, а тут — трохи більше десятка.
Попри малу кількість жителів, Щурі офіційно залишаються окремим селищем на карті громади.
Село Марусине ще менше — тут офіційно проживає лише 5 осіб. Воно також входить до складу Тульчинської міської громади. Особливістю цього населеного пункту є те, що неподалік розташований ландшафтний заказник місцевого значення «Марусине».
Це означає, що навіть маленьке село з кількома мешканцями має природну цінність для громади. Назва заказника напряму пов’язана із самим селом, що робить його ще більш впізнаваним на місцевій мапі.
Найбільш незвичний випадок — селище Хмельницьке, де офіційно населення становить 0 осіб. Колись воно мало назву хутір Хмільницький, а нині входить до складу Тульчинської міської громади вже як селище Хмельницьке.
Фактично це населений пункт, який існує адміністративно, але без постійних жителів. Такі місця часто називають селами-привидами — вони залишаються на картах, у документах і реєстрах, але життя там фактично зупинилося.
Такі населені пункти часто називають селами-привидами. Причини добре знайомі для багатьох громад: молодь переїжджає до міст, зникають робочі місця, закриваються школи, магазини та медичні пункти.
Особливо швидко це відбувається у невеликих віддалених селах і селищах, де немає стабільного транспортного сполучення та можливостей для роботи.
Місцеві жителі часто згадують, що ще кілька десятиліть тому тут працювали ферми, були заповнені школи, а вулиці не пустували.
Сьогодні ж деякі населені пункти Тульчинської громади поступово перетворюються лише на позначки на карті — з кількома хатами, зачиненими дворами і тишею замість звичного сільського життя.
Натисніть сюди, щоби скасувати відповідь.
Джерела
Села-привиди Тульчинщини: в яких населених пунктах майже не залишилося людей — (Тульчин Онлайн)