Дослідження, проведене в Норвегії, розкриває ключові чинники зниження смертності немовлят у країні за період з 2009 по 2020 рік. Вчені проаналізували дані статистики та виявили, що значне покращення в цій сфері стало можливим завдяки комплексному підходу до охорони здоров'я матерів і дітей. Серед основних факторів, які сприяли позитивній динаміці, фахівці виділили підвищений рівень медичного обслуговування вагітних жінок. Зокрема,
У період з 2009 по 2020 рік у Норвегії спостерігалося суттєве зниження рівня смертності немовлят, що стало можливим завдяки покращенню виживання дітей, народжених на надзвичайно ранніх термінах, а також зменшенню ризиків, повʼязаних із вродженими вадами та синдромом раптової дитячої смерті.
Загальний показник смертності серед немовлят віком до одного року впав із 2,9 до 1,7 випадку на 1000 живонароджених. При цьому неонатальна смертність у перші 28 днів життя знизилася з 2,0 до 1,3, а постнеонатальна — з 0,9 до 0,4 на 1000 малюків.
Для визначення факторів цієї позитивної динаміки науковці проаналізували дані 676 931 живонародженого немовляти, серед яких було зафіксовано 1583 смертельні випадки. Результати показали, що більшість смертей, а саме 69,2%, фіксувалися протягом перших 28 днів після народження, причому майже третина дітей помирала у перші 24 години життя.
Основними причинами летальних випадків залишалися стани, повʼязані з передчасними пологами (39,6%), проте саме в цій категорії спостерігалося найбільш значуще покращення показників виживаності.
Найбільший прогрес було зафіксовано серед немовлят, народжених на надзвичайно ранніх термінах вагітності (від 22 до 27 тижнів). Ризик смертності в цій групі скоротився на 30%, зменшившись із 363 до 227 випадків на 1000 пологів.
Крім того, науковці відзначили суттєве зниження ризиків смерті через вроджені вади розвитку, хромосомні аномалії та синдром раптової дитячої смерті, тоді як рівень смертності від інфекцій та асфіксії залишався відносно стабільним протягом усього періоду спостереження.
Автори роботи підкреслюють, що отримані результати наочно демонструють критичну вразливість раннього неонатального періоду та допомагають визначити пріоритетні напрямки для профілактики. Водночас зазначається, що оскільки дослідження проводилося в країні з високим рівнем доходу, його висновки можуть бути не повною мірою застосовні до регіонів з іншими економічними умовами. Також обмеженням дослідження стала відсутність соціоекономічних даних, які могли б допомогти виділити специфічні групи підвищеного ризику.