Дослідження, проведене вченими з різних країн, виявило тривожні аспекти використання препаратів для схуднення. Відзначається, що багато з цих засобів можуть не лише не допомагати у досягненні бажаного результату, а й негативно впливати на загальний стан здоров’я через приховані дефіцити поживних речовин. Експерти підкреслюють, що препарати для схуднення часто містять компоненти, які призводять до швидкої втрати ваги за рахунок води або м'язової маси замість жирових відкладень.
У Великій Британії й США такі препарати глюкагоноподібного пептиду-1 (ГПП-1), які продаються під такими торговими марками, як Ozempic, Wegovy або Mounjaro, стрімко набули популярності. Близько 12% дорослого населення США (приблизно 41 млн людей) і близько 1,6 млн дорослих у Великій Британії вживали ліки длясхуднення.
Дослідження Клівлендської клініки, у якому взяли участь 460 тис. дорослих, показало: майже 1 із 5 пацієнтів, яким призначили ціпрепарати, впродовж року розвинув дефіцит поживних речовин — часто без очевидних симптомів.
Інше велике дослідження в Мексиці (480 тис. пацієнтів) виявило, що 13,6% за рік мали значний дефіцит вітаміну D, а близько 60% не отримували достатньо заліза або кальцію з раціону.
Додатковні дослідження пов’язують прийом ліків для схуднення із нестачеюмагнію, калію та вітамінів A, C, D і E, а також з ризиком недостатньогонадходження білкай харчових волокон.
Професор Ґайлс Йо (фахівець із нейроендокринології та ожиріння в Кембриджському університеті) пояснює: GLP‑1 імітують природний гормон насичення, тож люди швидше відчувають ситість і споживають менше їжі. Це й дає вагомий ефект схуднення, але водночас скорочує кількість можливостей отримати весь комплекс потрібних мікронутрієнтів.
«Це мікронутрієнти — їх потрібно дуже мало, але вони надзвичайно важливі для роботи організму», — каже Йо. Якщо людина до початку лікування їла маловітамінізовану їжу (мало свіжих овочів і фруктів, односторонній раціон або надто багато ультраоброблених продуктів), то після зниження апетиту ризик дефіциту лише зростає.
Крім меншого об’єму їжі, додаткову роль відіграють побічні явища: практично третина користувачів GLP‑1 страждає від діареї, майже чверть — від нудоти та блювання. Як пояснює Стівен Хеймсфілд, директор Лабораторії метаболізму та складу тіла при Університеті штату Луїзіана і старший автор дослідження Клівлендської клініки: «Якщо є діарея, ви втрачаєте поживні речовини до того, як вони встигли засвоїтися».
Незважаючи на їхню поширеність, низку дефіцитів практично не перевіряють у пацієнтів на GLP‑1. У статті 2025 року вInternational Journal of Obesityавтори назвали відсутність моніторингу харчування «критичним прорахунком».
«Ожиріння— це хронічне захворювання, його слід лікувати як інше хронічне захворювання», — наголошує Хеймсфілд. Він додає: якщо лікар прописує ці ліки, пацієнта слід обстежити на рівень поживних речовин у крові — так само, як роблять при інших хворобах.
У найважчих випадках дефіцити можуть призвести до невідкладних станів. Є поодинокі повідомлення про серйозні неврологічні порушення — порушення мови, дезорієнтацію, слабкість — пов’язані здефіцитом вітамінівгрупи B після застосування GLP‑1.
Навіть найпоширеніший дефіцит — вітаміну D — має наслідки: низький рівень цього вітаміну підвищує ризик остеопорозу й посилює ймовірність слабкості в літньому віці. Особливо небезпечно це в поєднанні з недостатнім споживанням білка, коли разом зі зниженням маси тіла йде й втрата м’язів (саркопенія), що підвищує ризик падінь і переломів.
«Є люди похилого віку з ожирінням, які починають приймати ці препарати, і це може прокласти шлях до саркопенії та вразливості в старості», — попереджає Хеймсфілд.
Погоджуючись із побоюваннями, Йо зауважує: нині більшість користувачів GLP‑1 — привілейовані люди, котрі приватно купують ліки й можуть собі дозволити відносно здорову їжу. Але з часом, наприклад після появи таблетованих форм і зниження вартості, до цих препаратів отримають доступ ширші верстви населення, у яких раціони часто гіршіне з власного вибору. За його словами, це може стати серйозною проблемою.
Йо підкреслює: «Ми не хочемо занадто нагнітати. Ці ліки — потужний інструмент. Але треба стежити за мікронутрієнтами, які ми вже знаємо як поширені дефіцити. Коли люди їдять менше, ті проблеми тільки посилюються».
GLP‑1 препарати змінюють правила боротьби з ожирінням. Водночас медична спільнота має не забувати про базову задачу: контролювати харчовий статус пацієнтів, щоб швидке схуднення не обернулося розвитком прихованих, але значущих дефіцитів поживних речовин. Це звичайно — питання не лише результату на вагах, а й довгострокового здоров’я.
За матеріаламиBBC Science Focus