Молодь відчуває екстремально високий рівень стресу через мобілізацію – дослідження

В Україні молодь відчуває максимально високий рівень стресу черех страх бутимобілізованим. Українці старшого віку більше стресують через проблеми зі здоров’ям, відключення світла або фінансові труднощі в умовах повномасштабної війни.

Про це свідчать дані соціологічногодослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 25 по 30 квітня 2026 року методом онлайн-опитування репрезентативної вибірки 1200 інтернет-користувачів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).

За даними дослідження, молодь 18-29 років демонструє екстремально високий рівень мобілізаційного стресу (3,58), тоді як у групі 55 років і старше цей показник мінімальний (2,86).

При цьому рівень мобілізаційного стресу демонструє найбільшу полярність відповідей: для 42,5% він є високим, тоді як для 22,5% він «зовсім не турбує».

Регіонально найбільший стрес через мобілізацію демонструють Захід та Центр, приблизно однаковий рівень стресу – на Сході, Півдні та у Києві, тоді як на Півночі молодь найспокійніше ставиться до цього питання.

В цілому головними чинниками високого стресу є екзистенційна невизначеність» (67%) та «економічна незахищеність» (64%). Кожен третій опитаний українець оцінив вплив цих факторів як «постійний стрес» (32% та 30% відповідно).

Саме планування майбутнього є найбільш гострою проблемою для респондентів бідь-якого віку. Найвищий рівень стресу через неможливість планувати життя відчувають респонденти з Півдня та Центру, проте опитані із Заходу відчувають цей тиск дещо менше за інших. Жінки сприймають цю невизначеність болісніше, ніж чоловіки (3,84).

У свою чергу фінансова нестабільність посідає друге місце за рівнем стресового впливу. Найбільш вразливими є мешканці Півдня та Центру, а також вікова група 45-54 роки. При цьому Київ показав унікально низький для країни рівень тривоги щодо економічної незахищеності.

Стрес через соціальну самотність (розлуку, ізоляцію) викликає суттєвий дискомфорт у 46% опитаних.

Вплив проблем на рівень стресуСлово і ділоЗображення максимального розміру (відкриється в новому вікні)

Стрес через проблеми зі здоров'ям або труднощі з отриманням медичної допомоги мають 45% опитаних, для 17% респондентів це є джерелом постійного стресу, а для 28% – частим. Загалом по країні цей чинник найбільше впливає на людей у віці 45-54 роки. Молодь (18-29 років) очікувано має найнижчий рівень занепокоєння цією проблемою. Регіонально найменше стресу через стан здоров’я відчувають на Півночі та Заході.

Стрес через загрозу фізичній безпеці від обстрілів та дронів викликає високу тривожність у 42% опитаних (19% – постійний стрес, 23% – часто турбує). При цьому найбільша частка респондентів (29%) відчуває цей вплив лише «час від часу».

Стрес через побутовий дискомфорт (відключення світла, зв’язку) посідає останнє місце за рівнем інтенсивного впливу на українців (сумарно 43,5%). Найбільша частка (32%) відчуває його вплив лише епізодично, час від часу. Зазначимо, що У віковому аспекті є така тенденція: чим старша група опитаних, то вищий рівень дискомфорту від відсутності базових послуг.

Чинники стресу, розподіл за вікомСлово і ділоЗображення максимального розміру (відкриється в новому вікні)

Нагадаємо, наприкінці квітня Рада вчерговепродовжила воєнний стан та мобілізацію. На нашій інфографіці зібраніпрогнози щодо тривалості війни у 2026 році.

Підпишітьсяна наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналіPics&Maps.

Підпишітьсяна наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналіPics&Maps.