У 2025 році в Одеській області нові родини стали батьками для 101 дитини, що є позитивною тенденцією у сфері усиновлення та підтримки сімейних форм виховання. Ця цифра свідчить про зростання інтересу до усиновлення серед населення регіону, а також про активізацію роботи органів опіки та соціальних служб. Фахівці зазначають, що така ситуація є наслідком комплексного підходу до вирішення проблеми сирітства в Україні. Протягом останніх років було впроваджено ряд програм і заходів, спрямованих на популяризацію
За даними Опендатабот, 59 350 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, налічувалось на кінець 2025 року в Україні. Це на 4% менше, ніж у 2024 році. Загалом щороку кількість таких дітей скорочується, в середньому, на 3%. Найбільше усиновлень дітей під опікою держави на Дніпропетровщині, Київщині та Одещині, передаєБессарабія.UA.
Третина з усіх цих дітей – 20 705 саме сироти, тобто ті, хто втратив обох батьків. Інші ж діти позбавлені батьківського піклування з різних причин, тому далеко не всі з них можуть бути усиновлені юридично.
“ З 60 тисяч дітей, які перебувають в інтернатних закладах, лише близько 5 тисяч мають статус, що дозволяє їх усиновити. Решта – це так звані соціальні сироти: вони мають батьків або законних представників, але з різних причин живуть в інституційних установах. Відповідно, формально вони не можуть бути усиновлені”, – зазначає адвокатка та усиновлювачка Інна Мірошниченко.
В Україні спостерігається збільшення кількості людей, які хочуть усиновити дитину. Проте 2025 рік став винятком: кандидатів поменшало на 13% за рік. Загалом 2 097 кандидатів-усиновлювачів зафіксовано наразі в Україні. 77% з них або 1 619 усиновлювачів – це подружні пари. Проте ще є 479 самотніх громадян, які хочуть взяти турботу про дитину на себе.
Майже половина від усіх кандидатів люди віком від 40 до 50 років. Ще 41% – молодші за 40 років, і лише 10% – старші за 50.
Найбільше кандидатів проживає у Києві (244) та Київській області (224). Багато усиновлювачів також на Львівщині та Дніпропетровщині – 191 та 182 кандидати відповідно.
Попри це, кількість усиновлень у 2025 році знизилась. Так, 1 150 дітей отримали нові родини торік. Це на 10% менше, ніж у 2024 році, коли було усиновлено рекордну кількість дітей від початку повномасштабної війни – 1 273 дитини.
Процедура усиновлення є достатньо чіткою, зрозумілою і формально не надто складною, але вона довготривала. Серйозним бар’єром є сама територіальна система підбору дитини: кандидат стає на облік у своєму районі й отримує інформацію лише про дітей, які перебувають на обліку саме там.
“Раніше частково цю проблему вирішувала база Мінсоцполітики, де можна було побачити дітей, які не були влаштовані на місцевому рівні, проте зараз цей інструмент не працює, і в результаті кандидати часто просто не можуть знайти „свою“ дитину”, – пояснює Інна Мірошниченко.
Значну частину дітей у системі становлять великі родинні групи – троє, п’ятеро, а інколи й більше братів та сестер.
За законом роз’єднувати таких дітей не можна, однак більшість кандидатів в усиновлювачі готові прийняти в родину одну дитину, максимум двох. Водночас взяти одразу трьох чи чотирьох дітей готові лише одиниці.
Багато кандидатів в усиновлювачі шукають соматично здорову дитину, однак таких дітей у системі небагато. Часто діти, які потрапляють до інтернатних закладів, мають проблеми зі здоров’ям або розвитком через складні умови в біологічних родинах та тривале перебування в системі.
Крім того, більшість потенційних усиновлювачів надають перевагу дітям дошкільного віку, тоді як значна частина дітей, яких можна усиновити, це діти старшого віку або підлітки.
Лідирує за кількістю усиновлень вже третій рік поспіль Дніпропетровщина, де 136 дітей знайшли нові родини торік.
Далі йдуть Київщина – 122 дитини та Одещина – 101 дитина. Водночас саме Дніпропетровщина має і найбільшу кількість дітей-сиріт та дітей без батьківського піклування – 7 397 дітей.
Окрім усиновлення, дітей влаштовують й під опіку або піклування. Так, 6 627 дітей знайшли таким чином нові сім’ї у 2025-му. Це на 7% менше порівняно з 2024 роком.
Проблема усиновлення, особливо в умовах війни, залишається актуальною для України. Попри зменшення загальної кількості дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, багато з них досі потребують родини, підтримки та безпечного середовища для життя й розвитку.