Китай продовжує активно впроваджувати технології штучного інтелекту (ШІ) у виробничі процеси, що суттєво змінює не лише економіку країни, а й глобальний ринок. Влада Китаю вважає, що розвиток розумного виробництва має стати ключовим елементом для підвищення продуктивності та конкурентоспроможності на світовій арені. Інвестиції у ШІ дозволяють оптимізувати виробничі ланцюги, знижуючи витрати та час на виготовлення товарів. Згідно з останніми даними,
Автор
МА ШЕНКУНЬ
Посол Китаю в Україні Ма Шенкунь
У квітні цього року в районі Ічжуан у Пекіні відбулися змагання люШенкуньдиноподібних роботів, під час яких вони знову і знову долали межі можливого, встановлювали нові спортивні рекорди та перевершували фізичні можливості людини, зокрема здатність координувати рухи. Цей епізод наочно відобразив стрімкий розвиток штучного інтелекту на глобальному рівні.
Сьогодні світовий розвиток ШІ стрімко виходить за межі програмних великих моделей і переходить до втіленого інтелекту, здатного діяти у фізичному світі. Нові прориви постійно відбуваються у сферах загального ШІ, робототехнічних технологій, системах автономного сприйняття та ухвалення рішень. Штучний інтелект дедалі глибше інтегрується з інтелектуальним виробництвом, послугами для населення та передовими науково-технологічними напрямами. Водночас зі зростанням темпів технологічного оновлення дедалі більшої актуальності набуває питання запобігання ризикам втрати контролю та зловживання технологіями ШІ.
Як важлива сила глобального розвитку штучного інтелекту, зокрема технологій втіленого ШІ, Китай завжди дотримувався концепції безпечного, надійного й контрольованого розвитку ШІ на благо людства, прагнучи, щоб технологічний прогрес служив добробуту всього людства.
I. У розвитку індустрії штучного інтелекту Китай завжди дотримувався людиноцентричного підходу та принципу використання ШІ на благо людства, залишаючись відданим відкритій співпраці та інклюзивному й широкодоступному розвитку
Штучний інтелект має приносити користь усьому людству. У 2023 році Голова КНР Сі Цзіньпін запропонував Ініціативу з глобального управління штучним інтелектом, закликавши дотримуватися концепції людиноцентричного підходу та використання технологій на благо людей. Це визначило ціннісні орієнтири епохи ШІ й продемонструвало стратегічне бачення Китаю у спрямуванні технологічного прогресу на служіння розвитку людства.
Виступаючи на Всесвітній конференції зі штучного інтелекту 2025 року та Конференції високого рівня з питань глобального управління ШІ, Прем’єр Державної ради КНР Лі Цян зазначив, що Китай послідовно просуває ініціативу "ШІ плюс" і готовий ділитися досвідом розвитку ШІ та технологічними продуктами, щоб допомагати всім державам, особливо країнам Глобального Півдня, зміцнювати їхній потенціал.
Крім того, Китай оприлюднив План дій із розвитку потенціалу у сфері ШІ на благо всіх, План дій із глобального управління ШІ та інші документи, а також провів три семінари з розвитку потенціалу у сфері ШІ. Цими практичними діями Китай відповідає на заклики країн Глобального Півдня, допомагає їм долати нерівномірність цифрового розвитку та відставання у сфері ШІ, а також сприяє розвитку штучного інтелекту на благо людства.
II. Китай активно розвиває практичні сценарії застосування штучного інтелекту, що відповідають інтересам людей і сприяють розвитку промисловості, та конкретними діями задає напрям розвитку ШІ
Китай дотримується принципу розвитку штучного інтелекту для служіння людині: допомагати вивільняти продуктивні сили, покращувати добробут людей і залишатися під контролем людини, щоб забезпечити безпечність, надійність та контрольованість технологій.
Використання китайських промислових роботів вже охоплює 71 велику галузеву категорію та 241 середню галузеву категорію національної економіки. У 2025 році кількість "розумних фабрик" у країні перевищила 30 тисяч, що сприяло підвищенню виробничої ефективності на 22,3%. Щільність роботизації у китайській промисловості досягла 470 одиниць на 10 тисяч працівників, що значно перевищує середній світовий рівень. У 2025 році загальнонаціональний випуск сервісних роботів становив 18,581 мільйона одиниць, що на 16,1% більше, ніж у попередньому році. Вони застосовуються у таких сферах, як догляд за літніми людьми, медичні послуги та державні сервіси. На горі Тайшань вантажний робот-собака може переносити до 120 кілограмів, піднімаючись кам’яними сходами з нахилом 45 градусів. Це суттєво зменшує потребу в людській фізичній праці і допомагає розв’язувати складну проблему щорічного вивезення 24 тисяч тонн сміття.
Нині у сфері робототехніки в Китаї діють 229 національних і галузевих стандартів. У зварювальних цехах автомобільних заводів Xiaomi гнучкі колаборативні роботи (коботи) точно контролюють силу та темп зварювання, забезпечуючи міцність шва й водночас захищаючи кузовні панелі автомобіля від пошкоджень унаслідок надмірного тиску. Точність зварювання сягає 0,4 міліметра, що можна порівняти з товщиною людської волосини. У вакуумній стерильній лабораторії роботи для транспортування напівпровідникових пластин підіймають, переміщують і точно стикують ці тонкі, мов крила цикади, елементи, відповідаючи нанометровим вимогам точності у ключових процесах фотолітографії та травлення. Біонічні хірургічні роботи зі змієподібною рукою здатні з надзвичайною точністю відокремлювати й видаляти пухлини через розріз завдовжки лише 3 сантиметри, утримуючи крововтрату в межах 10 мілілітрів і значно підвищуючи рівень виживання та відновлення пацієнтів.
III. Китай залишається відданим інноваційному прогресу та досягсамостійного розвиткуй зміцнення власних можливостей в індустрії штучного інтелекту
На Китай припадає дві третини всіх світових заявок на патенти у сфері робототехніки. Китай сприяв розвитку 514 Спеціалізованих, Досконалих, Унікальних та Інноваційних Підприємств, а також сформував повну промислову систему з незалежним контролем, яка охоплює фундаментальні дослідження, ключові компоненти та виробництво готових робототехнічних виробів.
У виданні Morgan Stanley Robot Almanac 2025 зазначено, що Китай суттєво вирвався вперед у змаганні з виробництва людиноподібних роботів. Зокрема, за останні п’ять років Китай подав у п’ять разів більше відповідних патентних заявок, ніж Сполучені Штати. Китай усунув критичні обмеження у сфері ключових компонентів роботів, зокрема редукторів, сервосистем та інтеграції приводів, поклав край іноземній технологічній монополії та здійснив перехід від залежності від імпорту до самостійного розвитку й зміцнення власних можливостей.
Серед різних людиноподібних роботів, представлених на Новорічному гала-концерті CMG 2026 року з нагоди Року Коня, рівень локалізації виробництва ключових компонентів уже перевищив 70%, а собівартість вітчизняних компонентів роботів знизилася на 25%, що зробило людиноподібних роботів доступними для споживчого ринку в ціновому сегменті десятків тисяч юанів.
IV.Китай завжди залишався відданим відкритому розвитку та ділився з усіма країнами світу досягненнями "розумного виробництва"
У 2025 році світові поставки людиноподібних роботів перевищили 13 тисяч одиниць, майже 80% з яких були вироблені китайськими компаніями. Трійку лідерів за обсягами поставок склали китайські компанії AgiBot, Unitree та UBTECH.
Експорт китайських промислових роботів зріс на 48,7%, уперше перевищивши імпорт, завдяки чому Китай став нетто-експортером. Morgan Stanley прогнозує, що у 2026 році світові поставки людиноподібних роботів можуть досягти 100 тисяч одиниць.
Американські ЗМІ, зокрема Bloomberg, повідомляють, що китайські людиноподібні роботи вже посіли домінантні позиції у світі. Стрімкий технологічний розвиток і комерціалізація створюють велику кількість можливостей для угод і відкривають новий простір для міжнародних інвестицій та фінансування у сфері робототехніки.
У 2025 році Національна комісія з розвитку і реформ Китаю оприлюднила збірку кейсів AI from China Benefits the World (2025), у якій наочно представлені приклади того, як китайські продукти й технології штучного інтелекту сприяють локальному розвитку в різних куточках світу. Перший у світі робот для штабелювання порожніх контейнерів, розроблений китайською компанією, забезпечив безпілотне переміщення вантажів у порту Сінгапура. Китайські підводні роботи експортуються до понад 100 країн і регіонів, де їх широко використовують для підводного спостереження, аварійно-рятувальних робіт та інших завдань. Китайські інтерактивні сервісні роботи косять газони в європейських садах, очищують басейни в готелях Північної Америки та презентують моделі автомобілів в автосалонах країн Південно-Східної Азії, надаючи споживачам у світі більш інтелектуальні й персоналізовані послуги.
Нещодавно оприлюднені орієнтири п’ятнадцятого п’ятирічного плану передбачають розширення міжнародного співробітництва у цифровій та інтелектуальній сферах, а також підтримку розвитку потенціалу країн Глобального Півдня у сфері ШІ. Під керівництвом Китаю було засновано Групу друзів міжнародного співробітництва з розвитку потенціалу у сфері ШІ та Центр розвитку і співробітництва у сфері штучного інтелекту Китай — БРІКС. Китай готовий працювати з усіма сторонами для зміцнення політичної комунікації, обміну досвідом і співробітництва з розвитку потенціалу ШІ, щоб він краще сприяв глобальному розвитку.
V. Китайсько-українська співпраця у сфері цивільного смарт-обладнання сприятиме підвищенню добробуту людей
Китай і Україна мають потужну технологічну взаємодоповнюваність і високий рівень сумісності ринкових потреб у сфері робототехніки, що створює широкі перспективи та значний потенціал для співпраці.
Китай має повний ланцюг виробництва робототехніки та допоміжних засобів для реабілітації світового рівня, а також можливості доступного масового виробництва і налагоджені виробничі й постачальні ланцюги для промислових і цивільних роботів. Китай уже розвиває з Україною комерційну співпрацю у сфері медичних хірургічних роботів.
Україна має значні потреби у сфері внутрішньої інфраструктури, відновлення промислового виробництва, розмінування і рятувальних робіт, медичної допомоги та автоматизації, спрямованої на покращення добробуту людей.
Китай і Україна можуть поглиблювати співпрацю у таких напрямах, як цивільні промислові роботи, медичні інтелектуальні роботи, спеціалізовані безпілотні рятувальні платформи, розвиток ланцюгів постачання ключових компонентів, спільні технологічні дослідження та розробки, а також побудова локалізованих виробничих потужностей.
Зосередившись на цивільній науково-технічній та інноваційній співпраці, сторони можуть вибудувати всеохопне партнерство, яке, спираючись на технологічну взаємодоповнюваність і виробничу кооперацію, сприятиме практичному виходу на ринки та перетворить китайсько-українську співпрацю у сфері цивільного інтелектуального обладнання на новий важливий напрям розвитку.