На недавньому військовому параді в Москві, приуроченому до Дня Перемоги, президент Росії Володимир Путін виступив з промовою, яка підкреслила необхідність єдності російського народу в умовах війни. Цей захід відбувся на фоні триваючої агресії проти України та міжнародної ізоляції Росії. Путін зазначив, що сучасні виклики потребують згуртованості і рішучості у боротьбі за «свободу» та «гідність», акцентуючи увагу на патріотизмі як важливій
Інформацію про важливі події та вибрані ексклюзивні матеріали Радіо Свобода за тиждень, що минув, пропонуємо вашій увазі у цьому стислому огляді.
8 травня президент Володимир Зеленський заявив, що Україна отримала багато звернень щодо святкування річниці перемоги в Другій світовій війні 9 травня в Москві у звʼязку з українськими «далекобійними санкціями».
Він зазначив, що додатковим аргументом для Києва у визначенні позиції стало питання звільнення військовополонених:
«Красна площа для нас менш важлива, ніж життя українських полонених, яких можна повернути додому. Саме тому в рамках перемовного процесу за посередництва американської сторони ми отримали згоду Росії провести обмін військовополонених у форматі 1000 на 1000».
Одночасно його офіс опублікував указ, в якому зазначено: «дозволити 9 травня 2026 року провести парад в м. Москві (Російська Федерація)». Документ визначив Червону площу в Москві як таку, яку на час проведення параду виключають із плану застосування українського озброєння. Більше про цетут
Очільник Росії Володимир Путін використав День Перемоги, щоб представити війну в Україні як те, що для нинішнього покоління росіян є еквівалентом ролі Радянського Союзу у Другій світовій війні. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики зауважують, що Путін давно намагається побудувати хибні історичні паралелі між війною в Україні та радянською «Великою вітчизняною війною», щоб згуртувати російське суспільство на підтримку війни. Він наголосив, що саме єдність Росії робить її сильною і що фронт та тил мають об’єднатися для підтримки війни.
Путін усвідомлює зростаючі витрати, які відчуває російське населення внаслідок війни: оскільки втрати наближаються до одного відсотка від загальної чисельності населення Росії, росіяни дедалі більше мають фінансових витрат війни, а Кремль посилює цензуру та обмеження мобільного інтернету, зазначає ISW. Детальнішеза лінком
Одразу кілька видань, зокрема CNN, Financial Times та інші, а також проєкт «Важные истории», вийшли з публікаціями даних європейської розвідки (країну не називають), які стверджують, що очільник Росії Путін боїться перевороту, в зв'язку з чим Кремль радикально посилив заходи його особистої безпеки.
Серед головних причин аналітики називають неспроможність Росії досягнути поставлених Кремлем завдань у так званій «СВО», тобто війні проти України, нарощування ЗСУ кількості та дальності ударів по нафтогазових та військових об'єктах Росії, конфлікт між силовими структурами РФ, невдоволення населення забороною вільного користування інтернетом.
Стислий аналіз цих публікаційтут
Весна 2026 року позначилася не лише активізацією бойових дій, а й технологічним проривом України на фронті. Поки Росія продовжує робити ставку на штурми малими піхотними групами, українські Сили оборони масштабують безпілотні системи різних типів.
13 квітня президент України Володимир Зеленський зазначив, що «вперше в історії цієї війни ворожу позицію було взято виключно безпілотними платформами – НРК та дронами». Крім того, за допомогою «мідлстрайк»-дронів Сили оборони почали системно перерізати логістику агресора у ближньому тилу: підрозділи регулярно повідомляють про такі ураження, додаючи на підтвердження фото та відео.
На тлі цього п’ять місяців поспіль, як заявив командувач Силами безпілотних систем Роберт «Мадяр» Бровді, втрати армії агресора на фронті перевищують темпи мобілізації у РФ. За його даними, лише за допомогою дронів з грудня по квітень були ліквідовані понад 150 тисяч російських військових.
Які технологічні рішення забезпечують таку динаміку? Чи означає це, що Росія опинилася у стратегічному глухому куті? Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розпитали директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентина Бадрака. Читайте і дивітьсятут
Вже майже 35 років як Україна є незалежною державою. Але в її столиці й досі немає повноцінного пам’ятника гетьману Івану Мазепі, якого називають одним з найуспішніших лідерів-державотворців в українській історії.
Ба більше, навіть уже готове погруддя Мазепи для встановлення в Києво-Печерській лаврі – і це питання не вирішується уже кілька років.
У чому причини? А за що взагалі Мазепі потрібні пам’ятники? До речі, де існують вже встановлені? Та й як виглядав гетьман, «образ якого спотворювали» імперські Петербург та Москва? Дивіться і читайтеза лінком
За неї хвилювались тисячі людей в Україні та світі. Українська військова медикиня 501-го батальйону морпіхів Мар’яна Мамонова, якій тоді було 30 років, вагітною потрапила у російський полон 4 квітня 2022 року разом із морськими піхотинцями.
Розповіла, як за пів року в Оленівці Донецької області пройшла через допити, фізичне і моральне насильство, приниження, голод, відсутність медичного догляду. Лише на 7-му місяці вагітності, зауважує, їй надали медичну консультацію у Донецьку.
Мар’яну Мамонову разом з іншими 214 полоненими звільнили в результаті обміну 21 вересня 2022 року. 25 вересня вона народила у Луцьку дівчинку Анну-Марію.
Як вона переосмислює все те, що пережила у російському полоні? Чи вплинули умови перебування на дитину? Як змінила її неволя і все те, що вдалося там відчути фізично і морально? Читайте і дивітьсятут
Радіо Свобода Weekly – важливі новини й ексклюзиви нашого сайту в одному листі щопонеділка. Підписатись на розсилку можнатут